"Пристрасть не знає перешкод" ("Усі інші")
Німеччина, 2009
Режисер – Марен Аде
У ролях: Біргіт Мініхмайр, Ларс Айдінгер, Ганс-Йохен Вагнер

Молоді німці, Кріс і Гіті, відпочивають на Сардинії. Вони засмагають, ходять у гори, кохаються... Букетний період у житті пари вже позаду, але стану сімейної стабільності ще не досягнуто. Кріс – самозакоханий і талановитий архітектор, але не настільки успішний, як йому хотілося б. Гіті – практична, розумна і відкрита, але переживає через свою – відносно нього – приземленість. Наодинці Кріс і Гіті ще якось вирішують свої проблеми, та після зустрічі Кріса з однокурсником і його вагітною дружиною, які виглядають щасливішими й успішнішими, у пари починаються серйозні суперечки. Спілкуючись зі знайомими, герої розуміють, що їм соромно один за одного. Крісу – за те, що Гіті не вміє поводитись у товаристві, а Гіті – за те, що Кріс надто пасивний і не впевнений у собі. У простих і символічних образах фільм достовірно передає всю "сіль" романтичних стосунків.

"Норвезький ліс"
Японія, 2010
Режисер – Чан Ань Хунг
У ролях: Рінко Кікучі, Кіко Мідзухара, Матцуяма Кеніті

Вдала екранізація першого роману Харукі Муракамі. Японія кінця 1960-х років. Тихий студент Ватанабе намагається відійти після самогубства найкращого друга і закохується у його колишню, схильну до задуми і депресій, дівчину Наоко. Але та потрапляє до психлікарні, а сам герой швидко "перемикається" на веселу однокурсницю Мідорі, яка мило посміхається, непогано готує і дуже симпатизує юнакові. Дівчата настільки різні, що герой змушений спочатку віднайти самого себе, щоби зробити між ними вибір. Режисер зберіг інтонації Муракамі і детально передав емоції, які супроводжують дорослішання героїв. І якщо сюжетно він спростив "Норвезький ліс", то візуально істотно його збагатив. Фільм, як і роман, по-чесному інфантильно розповідає про речі, які цікавлять нас у юному віці найбільше: перше зіткнення зі смертю, перше кохання, перший секс і послідовна перемога одного над іншим.

"Мій сину, мій сину, що ти накоїв"
США – Німеччина, 2010
Режисер – Вернер Герцог
У ролях: Майкл Шеннон, Вільям Дефо

Зустріч режисера Герцога і продюсера Лінча мусила стати святом для кіномана. І справді, тематика одного поєдналася з антуражем іншого, і вже не завжди зрозуміло, кого тут більше. Заснована на реальних подіях історія розповідає про божевільного актора Бреда, який заколов старовинним мечем власну матір. На цей страшний вчинок його надихнула Есхілова "Орестея": саме у цій трагедії актор грав головну роль і переплутав сцену з життям. Прибувши на місце злочину, поліцейські дізнаються, що Бред захопив заручників у будинку навпроти. Намагаючись зрозуміти мотиви вбивства, поліцейські розмовляють з дівчиною вбивці і постановником п’єси. Більша частина фільму проходить у флешбеках, з яких ми довідуємось, якою мірою головний герой не збігається з оточенням. А стародавній спосіб смерті у безликому сучасному світі справді вражає драматизмом.