"Поезія"
Південна Корея, 2010
Режисер – Лі Чан Дон
У ролях: Йонг Хі Юн, Хіра Кім, Та Віт Лі
Життєрадісна літня жіночка Міа любить вишукано одягатись і обожнює квіти. Вона самотужки виховує непутящого онука-підлітка і за гроші доглядає багатого паралітика. Коли у героїні з’являються перші ознаки хвороби Альцгеймера, вона здійснює парадоксальний вчинок: записується у поетичний гурток. Увесь фільм Міа намагається написати свого першого вірша, блаженно забуває слова і шукає нові порівняння. Її пошук поетичного натхнення починається зі спостережень за буденним життям. Але світ виявляється досить страшним, а внук – не просто непутящим, а справжнім мерзотником: він разом із друзями довів однокласницю до самогубства. Може здатись, ніби бабуся так заглибилась у поетичне споглядання, що сприймає цю ситуацію майже байдуже. Але насправді поезія для неї – єдиний спосіб втримати світ у його цілісності і прийняти його майбутнє зникнення.
"Щастя моє"
Україна, 2010
Режисер – Сергій Лозниця
У ролях: Віктор Немець, Ольга Шувалова, Володимир Головін
Антиутопічний фільм, який минулого року вперше представляв Україну на фестивалі в Каннах, розповідає історію водія-далекобійника, який збився з траси і загубився в диких просторах російської фольклорної глибинки. З одного боку, це дуже реалістична стрічка, а з іншого, вона нагадує страшну казку: герой потрапляє в якесь село, де дістає по голові і далі живе безсловесним овочем у щоденному театрі абсурду. На шляху в самісіньке серце народної темряви він зустрічає не менш реалістично-казкових персонажів: ветерана війни і дівчинку-повію, лісових розбійників і злодійкуватих ментів. Фільм спочатку шокує, але потім розумієш: він застерігає, показуючи можливу модель суспільства, до якої ми прийдемо, якщо не змінимо сучасного стану речей і не перестанемо виправдовувати зло. Кажуть, якби у Каннах головував, наприклад, Ганеке, фільм Лозниці міг би здобути призову гілку.
"Літнє
божевілля"
Латвія, 2007
Режисер – Александр Хан
У ролях: Орландо Веллс, Гундарс Аболінс, Марія ді Медейруш
Дія майже по-балканському веселого божевілля розгортається в Латвії у ніч на Купала (латиське свято Ліго). Цієї найкоротшої в році ночі, за народним повір’ям, з людиною може статись що завгодно. І герої фільму на власному досвіді переконуються у цьому. Лише тиждень тому Курт був простим американським хлопцем, який ніколи не покидав своєї країни. А сьогодні він шукає у Латвії свою зведену сестру, про яку нічого не знає. Святкування Ліго та балакучий таксист лише ускладнюють його становище. Загадкова поетеса з Португалії приїхала до Латвії, щоб розвіяти прах свого покійного чоловіка у Литві (?), а двоє англійських пожежників – щоб зустрітися з латвійськими колегами. Хтива стюардеса запросила коханця в гості до батьків, а двоє дрібних шахраїв намагаються під’єднатись до нафтопроводу. Ці люди не пов’язані між собою, але чарівна ніч перетне їхні шляхи.
