Кіноогляд від Ксенії Прокопець

"Вівсянки"
Росія, 2010
Режисер – Олексій Федорченко
У ролях: Юрій Цурило, Ігор Сергєєв, Юлія Ауг

Історія з обрядом поховання на тлі міфології народу меря – нечисленного фінського племені, яке колись жило у Північному Поволжі і вже давно розчинилося серед росіян. Ця камерна елегія витримана у жанрі та інтонації наївних віршів (саме такі пише у фільмі один із героїв). Реквієм за малим народом звучить особливо проникливо через те, що всі ритуали цього етносу вигадані авторами фільму. Меланхолія зростає відповідно до розвитку дії – неквапливої подорожі директора паперово-целюлозного комбінату в ті місця на березі великої річки, де він колись разом із дружиною Танею провів медовий місяць, а тепер влаштує для неї поховальне вогнище. Вдівець їде з фотографом Аїстом, якому дорогою розповідає подробиці свого життя з Танею. У розповідь вплітаються спогади героїв, а також потішна етнографія і знайома кінопоетика у дусі Тарковського.

"Життя за один день"
Нідерланди, 2009
Режисер – Марк де Клое
У ролях: Маттіс Ван де Санде Бакхуйзен, Лоїз де Джонг, Тіго Гернандт

Ви ніколи не думали, як це: прожити життя за один день? Усе найбільш яскраве – дорослішання, перша закоханість, перший сексуальний досвід – відбулося б лише один раз, як і в звичайному житті, але протягом однієї доби – без усього непотрібного, без сірих буднів, депресій та зайвих проблем. Бенні та Джинні, які несподівано закохалися одне в одного, живуть саме в такому світі. Але вони не можуть змиритися з тим, що їхнє кохання мусить так швидко закінчитись. Щоб обманути незвичний порядок речей, герої здатні на все. Нехай задля цього навіть треба піти на злочин і потрапити в пекло, адже тільки там можливе постійне повторення і тільки там можна провести разом цілу вічність. Пекло у фільмі вийшло дуже схожим на наше повсякденне життя із сучасними нормами. Герої все-таки потрапили до нього, але чи зможуть вони там знайти одне одного?

"Майже шляхетний чоловік"
Норвегія, 2010
Режисер – Ганс Петтер Моланд
У ролях: Стеллан Скарсгард, Йорунн Кьєльсбі, Бьорн Флоберг

Режисер розмальовує похмурі скандинавські пейзажі та аналогічний побут яскравою казковою історією про пошуки щастя. Ульрік, який відсидів понад десять років за вбивство коханця дружини, виходить на свободу. Життя налагоджується: син став дорослим і завів власну сім’ю, друг-гангстер підбиває на нову справу, а відразу троє жінок – колишня дружина, колега і квартирна господиня – домагаються його уваги. Трагікомічність фільму підсилюють карикатурні персонажі, особливо – кримінального характеру. Комічною для майже шляхетного чоловіка, який після в’язниці нічого не вимагає і нікому не відмовляє, є його податливість на сексуальні вимоги жіночої статі. Та навіть у Норвегії інколи світить сонце: головний герой рятує нове життя, не повторює помилок минулого і зустрічає блаженний світанок із незнайомцем. Кола пекла успішно подолано, "весна-таки прийшла".