Кіноогляд від Ксенії Прокопець

"Весілля Туї"
Китай, 2006
Режисер – Цюйанань Ван
У ролях: Нань Ю, Батер, Сенге

Фільм про життя пастухів Внутрішньої Монголії. Красуня Туя мусить доглядати за чоловіком, який став інвалідом, копаючи колодязь, двома дітьми і великим господарством. Відчувши, що їй це не під силу, Туя вирішує знайти нового супутника життя. Але вона ставить майбутньому обранцеві категоричну умову: взяти на утримання не лише її з дітьми, а й колишнього чоловіка. Ця ситуація повертається у фільмі то гумористичним (перші свати прибувають на конях, другі – на мотоциклах, а треті, найкрутіші, – на великому "мерседесі"), то мелодраматичним боком. Із селянською розсудливістю героїня вибирає "мерседес" і на власному досвіді переконується у зашкарублості міської душі. Майже довженківська сила цього фільму пов’язана з неореалізмом: практично усі чоловічі ролі виконують справжні пастухи, а дія розгортається у чудовому степовому пейзажі.

"Татарське зілля"
Польща, 2009
Режисер – Анджей Вайда
У ролях: Крістіна Янда, Павел Шайда, Ян Енглерт

Спочатку фільм здається інсценізацією однойменного оповідання Ярослава Івашкевича. Проте режисер йде далі і творить багатовимірну історію про кохання, яке приходить надто пізно, і про смерть, яка завжди приходить надто рано. Героїня – зрілого віку дружина лікаря Марта – не здогадується про свою невиліковну хворобу. Знайомство з юним Богусем привносить в її розмірене життя несподівану пристрасть. Та романтичні побачення на березі річки закінчуються трагедією… Водночас головною героїнею є і акторка Крістіна Янда, яка грає вигадану Марту, але від власного імені розповідає про смертельну хворобу свого чоловіка, оператора Едварда Клозинського, якому присвячено "Татарське зілля". Тож, маючи за вісімдесят, режисер Анджей Вайда продовжує творчі пошуки: на Берлінському фестивалі фільм отримав приз за інновації в кіномистецтві.

"Чорний лід"
Фінляндія, 2007
Режиссер – Петрі Котвіка
У ролях: Оуті Мяенпяа, Ріа Катая, Мартті Суосало

40-літня Саара – вразлива, сучасна і впевнена в собі жінка – звинувачує чоловіка у зраді. Він же навідріз відмовляється визнавати провину. Саара – блискучий лікар-гінеколог, її поважають на роботі, але вона почувається у цій ситуації ідіоткою. Вражене самолюбство не дає спокою амбітній жінці. Вона вистежує можливу коханку чоловіка, студентку Туулі, і під вигаданим ім’ям знайомиться з нею. Саара намагається обманути себе і розпочати нове життя. Але намарне, і вона все далі переступає поріг допустимого: внутрішня духовна невлаштованість примушує її втратити голову і совість. Щоб дізнатись про стосунки коханців більше, Саара стає близькою подругою Туулі, насправді бажаючи жорстоко помститися… Режисер періодично переносить центр тяжіння з однієї жінки на іншу, дозволяючи обом героїням побути в ролі і мерзотниці, і жертви.