Кіноогляд від Ксенії Прокопець

"Карта звуків Токіо"
Іспанія, 2009
Режисер – Ізабель Койшет
У ролях: Рінко Кікуті, Сержі Лопес, Мін Танака

У Токіо – місті, розбитому на одномісні комірки, – переплітаються сюжетні лінії чотирьох нещасливих героїв. Перший – власник невеличкої винарні іспанець Давид, подруга якого Мідорі нещодавно заподіяла собі смерть. Другий – батько Мідорі, який прагне помститися іспанцю. Третій – літній звукорежисер, який записує на магнітофон шуми великого міста для створення детальної карти Токіо і чомусь дружить із таємничою дівчиною Рю. Вона ж – четверта – працює на рибному ринку, а у вихідні підробляє найманою убивцею. Отримавши замовлення на Давида, Рю виявляє зворушливий дівчачий непрофесіоналізм: спочатку дегустує з мішенню вино, а потім іде з нею (тобто з ним) до лав-готелю. І знову, і ще не раз. Серед безлічі звуків мегаполіса губиться і ця історія кохання. У фільмі створено неповторну атмосферу, в якій замість слів – почуття, замість думок – кольори, замість трюків – музика.

"Штурмуючи Вудсток"
США, 2009
Режисер – Енг Лі
У ролях: Деметрі Мартін, Генрі Гудман, Імельда Стоунтон


Надзвичайно жадібна власниця мотелю в американській глушині вважала рушники в номерах розкішшю, а простирадла змінювала лише на великі свята. Влітку 1969-го у неї з чоловіком виникли проблеми з виплатою кредитів. Їхній син Еліот, успішний дизайнер, повертається з Нью-Йорка додому, щоб допомогти батькам утримати на плаву сімейний бізнес. А коли місто Вудсток відмовилося надати майданчик однойменному фестивалю, цей тихий юнак виявився єдиним, хто мав відповідний дозвіл. Еліот вирішив, що рок-фестиваль привабить туристів, і зателефонував організаторам. Хто ж думав, що незабаром у сонне містечко прибуде півмільйона хіпі, які перетворять пасторальну глибинку на галасливий центр всесвіту, прикрашений усіма відтінками кислотного тріпу. Завдяки Вудстоку тривіальне бажання героїв заробити перетвориться на спробу очищення від тривіальності.

"Кішечка"
Росія, 2009
Режисер – Григорій Константинопольський
У ролях: Михайло Єфремов, Віктор Сухоруков, Євген Стичкін

Відеоспектакль, що складається з чотирьох літературних новел-монологів. У першій сорокап’ятилітня колишня балерина (Єфремов у балетній пачці) розповідає про своє життя: тепер вона голодує, але раз на місяць дозволяє собі пляшку французького коньяку. Її кредо – фанатизм і жертовність, але з театру її вигнали, а такої очікуваної головної ролі вона так і не отримала. Герой другої новели, тридцятилітній бізнесмен, закохується в газпромівську акціонерку і дуже боїться, що її мільярди за його спиною кокетують із кимось іншим. У третій історії однорічне дитя (у виконанні Сухорукова) ще не вміє ходити й говорити, але вже хотіло б зарізати свою няню. І, нарешті, остання новела знайомить нас із автором усього цього неподобства – письменником, якому кішечка надиктовує сюжети, а матуся заважає жити. У кожній новелі автор концентрується на певній людській рисі і надає їй гротескного вигляду.