Кіноогляд від Ксенії Прокопець

"Ті, які пішли"
Японія, 2008
Режисер – Едзіро Такіта
У ролях: Масахіро Мотокі, Цумоту Ямадзакі, Рьоко Хіросуе

Молодий віолончеліст Дайго втрачає роботу в оркестрі. Разом із дружиною він переїжджає з мегаполіса до рідного провінційного містечка. Там у Дайго є будинок, що залишився після смерті матері. На подив дружині колишній музикант знаходить нову роботу першого ж дня. В оголошенні було сказано: "надаємо допомогу у відправленні". Дайго йде влаштовуватись у туристичне агентство, але повертається співробітником похоронної служби. Тепер до його обов’язків належить здійснення підготовки померлого до переходу в кращий світ. Дайго омиває покійника, наносить на його обличчя грим і вдягає тіло. Все це, за японськими звичаями, без поспіху і з поезією. Певний час герой опирається кармі, але згодом розуміє, що робота, яка здавалася жахливою, є його покликанням і здатна примирити життя зі смертю, а покинутих дітей – з їхніми батьками.

"Будда вибухнув від сорому"
Іран, 2007
Режисер – Хана Махмальбаф
У ролях: Нікбахт Норуз, Аббас Аліджоме, Абдолалі Хосейналі

Сучасний Афганістан. У Баміані, сумнозвісній печерній місцевості, де таліби зруйнували гігантські статуї Будди, тисячі сімей борються за виживання. Ми бачимо ситуацію очима дітей, які грають усі головні ролі. Головна героїня – шестилітня дівчинка Бахтай. Вона дуже хоче ходити до школи за прикладом сусідського хлопчика, який щодня голосно читає перед входом в їхню оселю. Ледве роздобувши гроші на зошит і взявши замість олівця губну помаду матері, Бахтай вирушає у дорогу. Протягом фільму дівчинка намагається потрапити до школи, але їй постійно не щастить: у хлопчачу її не беруть, а для іншої вона ще замала. Крім того, їй перепадає від місцевих малолітніх хуліганів, які у своїх жорстоких іграх наслідують дорослих, бавлячись то в талібів, то в американців – і, відповідно, переслідуючи бідолашну Бахтай то як "невірну", то як терористку.

"Літній дощ"
Іспанія, 2006
Режисер – Антоніо Бандерас
У ролях: Альберто Амарілла, Марія Руїз, Фелікс Гомез

На початку 1970-х в іспанському місті Малага (на батьківщині самого Бандераса) четверо підлітків насолоджуються літом і весело проводять час: їздять машиною, купаються в басейні, розпивають алкоголь та ганяються за місцевими дівчатами. Десь у дорослому світі закінчується епоха Франко, але хлопців це не хвилює: один із них, прочитавши "Божественну комедію" Данте, вирішує стати поетом, другий є фанатом Брюса Лі, а третій мріє влаштуватися радіоведучим і крутити гарну музику. Фільм документує стрімке – за одне літо – дорослішання приятелів і складається зі звичайних для юного романтичного героя мотивів – сексу, смерті та дощу. Підліткові переживання і перші дорослі випробування – ось головні теми фільму. Бандерас, іспанський мачо з ніжним серцем, зобразив усе це не нудно, а головне – щиро.