Кіноогляд від Ксенії Прокопець

"Мері та Макс"
Австралія, 2009
Режисер – Адам Бенжамін Еліот

Глибокий і сміливий мультфільм про дружбу 8-річної Мері Дінкль, яка нудьгує в передмісті австралійського Мельбурна, та Макса Горовіца, 44-річного самотнього єврея, неврастенічного жителя галасливого Нью-Йорка. Не знаючи уваги з боку батьків, Мері навмання розгортає адресну книгу і надсилає листа через океан. Приводом для листування стало запитання, яке виникло у цікавої дівчинки: звідки в Америці беруться діти? Колись вона почула від дідуся, що дітей знаходять на дні пивних кухлів. Але це у рідній Австралії, а де ж їх знаходять батьки з інших країн? Окрім наївно-чесного погляду на життя, двох таких різних кореспондентів поєднує також захоплення шоколадом, героями мультсеріалу і повна соціальна дезадаптація. Хоч і розділені різницею у віці і двома континентами, Мері та Макс проносять свою незвичайну епістолярну дружбу через роки.

"Замерзлі душі"
США – Франція, 2009
Режисер – Софі Бартез
У ролях: Пол Джаматті, Діна Корзун, Емілі Вотсон

Успішний актор Пол Джаматті репетирує головну роль у "Дяді Вані". Та чеховський психологізм доводить Пола до душевних мук. За порадою журналу "Нью-Йоркер" він вирішує скористатися послугами агентства, яке обіцяє позбавити людину душевних страждань шляхом заморожування душі. Це агентство, крім зберігання, займається ще й орендою душ. Актор погоджується, але, звісно, без душі Полу стає тільки гірше. Тим часом паралельно процвітає чорний ринок: кур’єр нелегально провозить з Росії душі, придбані за безцінь у бідного населення. Внаслідок махінацій Джаматті опиняється в драматичній ситуації: душа російського поета, яку він орендував, належить фабричній працівниці з Петербурга, а його власну душу отримала молода і бездарна російська актриса. Смішний і сумний абсурд, який змушує багато над чим замислитися.

"Матір"
Південна Корея, 2009
Режисер – Бон Джун Хо
У ролях: Бін Он, Ким Хье-жа, Ку Жін

У корейському містечку літня жінка, яка ледве зводить кінці з кінцями продажем лікарських трав та голкотерапією, самотужки піклується про свого дорослого, але неповносправного сина До-Джуна. Через певний психічний розлад гарний юнак нічого не пам’ятає і мало що розуміє. Зав’язкою фільму стає вбивство школярки: її тіло знаходять на даху будинку поблизу центральної площі міста, в якому люди давно забули про кримінальні новини. На підставі побічних, але вагомих доказів у вбивстві звинувачують добродушного До-Джуна. Певна річ, у його невинність вірить лише одна людина – рідна матір. Жінка збирається з духом і, незважаючи на закриття справи, вирішує самостійно продовжити розслідування. Детективна інтрига зберігається до останньої хвилини, а розкидані впродовж фільму підказки закономірно зводяться в єдине ціле лише у фіналі.