Дівчата та чоловіки у шкіряних штанах. На руках – браслети з гострими залізними вставками. На футболках та невеликих рюкзаках за спиною напис "Арія". Біля Літнього театру Чернівців 14 травня зібралися десятки любителів року. Вони прийшли на концерт кумирів – російського гурту "Арія". Він святкує своє 25-ліття. У листопаді вийде їхній альбом, а поки що колектив гастролює з програмою "Бій продовжується".
"Арія" – це стиль життя"
Шанувальників було видно на всіх алеях парку. Вони вітали одне одного міцними обіймами та вигуками "Арія" – назавжди!" Особливу увагу привернула дівчина з великим полотном у руках. На ньому – напис "Арія".
– Створила це полотно як вдячність "Арії" за їхню творчість. Слухаю музику гурту вже десять років, – каже 25-літня чернівчанка Олена ШУЛЬГА. – Кожна композиція – улюблена. Погляньте, на концерт прийшли і підлітки, і старші люди! "Арія" – це стиль життя.
Хтось заходить у театр, а хтось шукає співрозмовників під його стінами. Тут виникає розмова про феномен "Арії". Він полягає у тому, що гурт зараз слухають навіть ті люди, які народилися у рік його заснування (25 років тому вийшов перший альбом гурту "Манія величі", – ред.) І сьогодні попит на концерти "Арії" такий самий, як і двадцять років тому.
– Де б ми не грали зараз, у залі багато 13-14-річних хлопців, – розповідає учасник гурту "Арія" Володимир ХОЛСТІНІН. – Природно, що вони не могли слухати "Арію" у 1980-х. У чому секрет? Нас просто зближують погляди на музику. Взагалі мені здається, що тінейджери – чудова аудиторія. Але досягнути у неї визнання набагато важче, ніж у доросліших слухачів. Вони йдуть на концерти за покликом серця.
І молоді, і старші фани року гарно причепурилися перед концертом, але перед входом у Літній театр міліція змусила їх зняти всі аксесуари з гострими залізними вставками. За хвилину в фойє на підлозі назбиралося десятки ошийників, браслетів тощо.
Глядачі знали напам’ять кожну пісню
До початку концерту – п’ять хвилин, а публіка у залі без зупину кричить "Арія-Арія-Арія". Коли музиканти з’являються на сцені – чути шалені верески. Від цих вересків та гучної потужної музики вуха закладає надовго!
З першими акордами гітари глядачі підводяться зі своїх місць. На рок-концертах ніхто спокійно не сидить, усі збираються під сценою, підіймають руки вгору і починають співати разом із музиканти. Гучна музика, улюблені композиції заводять за декілька секунд! Хтось танцює, хтось стрибає… Під час "спокійніших" композицій, коли чути акустичні гітари, у залі палають сотні запальничок. Чути пісню "Там високо". Як і будь-яку іншу, глядачі знають цю пісню "Арії" напам’ять.Під сценою ситуацію контролюють молоді міліціонери, але публіка – розумна і поводиться відповідно.
"Я згадав любов…"
Якщо вийти з натовпу фанатів і озирнутися – можна побачити, наскільки різні люди прийшли на концерт. Є дівчата у модному одязі, які зняли взуття на високих підборах і стрибають на стільчиках. Є строго одягнута жінка років 45-ти. "Працюю викладачем, але сьогодні я – молода і згадую любов", – голосно каже і заходить у натовп, де стрибають молоді чоловіки. У цей час музиканти на сцені співають "Оглянись… Что ты сделал со своей мечтой …"
Найбільше зворушила наступна картина. На стільцях стрибає молодь, а поміж нею сидить чоловік років 50-ти. Він затулив вуха від гучної музики і дивиться на сцену. Сидить спокійно, не ворухнеться. Підходжу ближче і бачу, що у нього течуть сльози… Чоловік підіймає голову, дивиться мені в очі і каже: "Таким молодим був, як ти… Кохав, прагнув і слухав "Арію"… Це моя молодість, це моє життя, це моя любов… Може, я і не стрибаю під сценою, але я все одно сьогодні молодий…"
Не пригадую концертів, на яких артисти отримували б такий комплімент… Все таки зірочок у шоу-бізнесі багато, а легенди… Їх слухають і підлітки, і пенсіонери. Слухають і кажуть, що серце – молоде у будь-якому віці...
Валерія ЧОРНЕЙ
