«На гумористичних концертах ніколи не сміюся»

У Чернівцях виступила "Студія Квартал-95". Ще під час виступу декілька людей покинули зал, хоча квитки коштували від 120 до 310 гривень. Річ у тім, що перша частина концерту, зокрема номери про блондинок та побутові сімейні сварки, не у всіх викликала захоплення. А коли висміювали жінок-водіїв, кореспондент "МБ" почула, що у залі це обурило… не жінок, а саме чоловіків. "Щось пахне дискримінацією, жарти могли бути і кращі", – зауважив чоловік у залі. Зате наприкінці концерту були цікаві відео та номери про політиків – зал оживився, а гучні оплески не вщухали.

Перед концертом кореспондент "МБ" поспілкувалася з акторами студії – Володимиром Зеленським, Євгеном Кошовим, Оленою Кравець та Сергієм Казаніним. Перед початком розмови гумористи озвучили вимогу: не запитувати про політиків, особисте життя Олени та стосунки колишніх гравців КВН з Олександром Масляковим.

"Ображаються генії на п’ять хвилин"

– На афішах був акцент на тому, що ваш виступ у Чернівцях буде без цензури. А що, "Вечірній квартал" на телебаченні ми бачимо з цензурою? – запитали ми.

Першим почав відповідати Сергій. Він сказав, що насправді "без цензури" – це стан душі, а не концертна програма. Володимир чомусь не по суті почав перепитувати: "Чому газета "Молодий буковинець", а інтерв’ю бере буковинка?" Дивуючись цьому "відкриттю", через хвилину Володимир все-таки здався і відповів про цензуру:

– Ну, я не знаю, яка там цензура… На телеканалі, здається, немає жодної цензури. Сподіваюся, і тепер нічого не зміниться. Головне – що ми не матюкаємося.

– І головне, що у нас є власний внутрішній цензор, – серйозно додала Олена.

– Як публічні люди ставляться до ваших гострих жартів?

– Особливо часто мене запрошують, – відповів іронічно Сергій. – Ми виступаємо на вечірках, корпоративах. Та що там… Ми навіть ведемо з публічними людьми легкі бесіди, збираємося разом у лісі.

У розмову вступає Володимир:

– Чим відоміша і популярніша людина, тим більше вона нас розуміє. А ось генії на мить, на п’ять хвилин, надувають щоки, і це мене вже не дивує. Колись Поплавський сказав чудову фразу: "Хлопці, я на вас не ображаюся, кажіть про мене, що хочете. Лише кажіть. І частіше, і правильно вимовляйте моє прізвище, щоби чули, що говорять про Поплавського". Така людина – професіонал.

– Чи використовують відомі люди вашу програму, щоби підвищити свій рейтинг?

– А зірки нам ще платять, – жартує Володимир. – Ну, давайте серйозно. По-перше, люди, які приходять до нас, ніколи не підвищували нам рейтинг. По-друге, чим популярніше шоу, тим з вищим статусом люди приходять на нього. І тут не важливо, навіщо вони туди ідуть: засвітитися чи відпочити…

– Може, політики приходять у зал, щоби ми не так гостро їх підколювали? – розмірковує Олена. – Але це їх не рятує. Іноді публічні люди навіть сідають у першому ряді, щоби ми знали про їхню присутність.

– Трапляється, що люди у залі втручаються у виступ?

– Є чимало людей, які знають окремі наші номери на пам’ять, – каже Володимир Зеленський. – І ці люди починають нас перебивати, але не навмисно. Вони просто кажуть наші тексти раніше за нас, і глядачі навколо починають сміятися…

"Увесь футбольний матч роздавав автографи"

– У вас є вдалі жарти на тему футболу. А як часто ви ходите на матчі?

– Ми любимо ходити на футбол, але це велика проблема. Нещодавно одягнув окуляри, кепку і капюшон – і все одно впізнали! За носом чи що? Не розумію… Уявіть, сидиш на грі посеред сотні людей і весь матч роздаєш автографи. Краєм вуха чуєш: "Гол…".

– Володимире, з чого смієтеся у повсякденному житті?

– Мене можуть зворушити до сліз звичайні ситуації. Смішними для мене є різні сімейні моменти. Я рідко буваю вдома і сміюся, коли донька грається і падає. Я розумію, що це несерйозно, а всі так хвилюються, дмухають їй на колінця.

А ось на гумористичних концертах ніколи не сміюся. Я просто час від часу можу серйозно сказати: "Гарний жарт".

– А взагалі, зранку випив – увесь день вільний, – жартує Євген Кошовий, який майже всю розмову сидів тихо. – Я ось уже три дні вільний. А взагалі не треба звертати увагу на дрібниці і жити легко.

Валерія ЧОРНЕЙ