До Києва їде "Rammstein". І це не може не тішити, особливо на тлі останніх політичних подій, які дають підстави побоюватись, що в найближчі роки з концертами до нас приїжджатимуть переважно лєсоповали, ігорі крутиє і тому подібні любе.
Лише на хвильку уявіть собі: на сцені відбуватимуться обов’язкові для всіх сейшенів гурту сцени спалювання живцем клавішника Флаке, а також, можливо, ескапади з фалоімітаторами, що "еякулюють" чимось білим та гарячим, не кажучи вже про неодмінне вогняне шоу. Після подібних візій так і чекаєш, щоб імперія маргінальних пуритан із Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі завдала удару у відповідь розгонистою резолюцією: "Заборонити!". Але наразі – тьху-тьху: чи то подібні неподобства відлякують навіть такого загартованого бійця з порнографією, як Василь Васильович Костицький, а чи просто організатори скористалися відсутністю в кріслі міністра МВС людини, яка давно забезпечила бандитам тюрми, і "визолотили ручку" кому треба – у будь-якому випадку рекламу концерту Rammstein ніхто не здирає і продажу квитків не припиняє. І це дивно, бо музиканти не лише не приховують присутності чистісінької порнографії у своїй творчості, а навіть пишаються тим, що саме вони стали першою супергрупою, яка зняла і знялась у порнокліпі під назвою "Pussy". До речі, придбати його разом із рештою кліпів гурту абсолютно спокійно можна, скажімо, на столичному книжковому ринку "Петрівка". Куди тим часом дивляться відважні комісійні борці за мораль, невідомо.
Зрештою, хай би кому ми мали дякувати, головне, що на початку березня в Україні відбудеться досі небачене Шоу. До того ж Київ стане одним із перших міст великого туру, присвяченого виходу нового альбому групи, тож німці повинні бути свіжими і в буквальному сенсі слова запальними. Альбом цей – чи не найпровокативнішій – має назву "Liebe ist fuer alle da" ("Кохання є для всіх") і принаймні не поступається класичним доробкам "Rammstein". Досить хоча б глянути на обкладинку, де вокаліст Тілль Ліндеманн збирається відтяти руку оголеній панянці. Далі більше. Логічним продовженням теми маніяків після "Mein Teil", де йшлося про канібала Арміна Майвеса, що згідно з укладеною угодою з’їв самогубця, цілком природно на новому альбомі стала "Wiener Blut". Навряд чи історія австрійця, який двадцять років тримав у підземному бункері власну дочку, що народила від нього семеро дітей, могла залишити байдужою групу, яка великою мірою стала відомою через "оспівування" жахливих проявів людської натури. Скандальна "Pussy" також має навмисно вульгарний текст, де музиканти відверто глузують із "діалогів" у порнострічках. Не забуто й фірмову суміш залізного ритму і агресивних гітарних рифів у дусі "Du hast" та "Ich will": драйвовою частиною нової платівки є треки "Waidmanns Heil" та "Mehr". На жаль, висловлюючись східно-українською мовою, є на альбомі і порожняк: як не дивно, це заголовна пісня.
Найбільшою ж, як на мене, цінністю "Liebe ist fuer alle da" є його різноманітність і багатовекторність як результат тотальної демократії, що панує серед "раммів". Вони пишуть музику разом, ушістьох, і всі мають однакове право голосу. Тому коли хтось із них, як у парламенті Першої Речі Посполитої, підводиться і вигукує: "Не хочу!", – пісня помирає, так і не народившись. Такий підхід має і свої недоліки: як Річ Посполита свого часу розвалилася через надмірний демократизм, так і "Rammstein" мало не розпався, коли гітаристові Ріхардові Крузпе набридли нескінченні суперечки і дебати, через які альбому довелося чекати три роки. Зате, з іншого боку, якби право вирішального голосу в "Rammstein" мав хтось один, то їхні пісні набридли б уже після другого альбому. А так усі музиканти мають різні вподобання, і в творчому процесі кожен виступає своєрідним фільтром для іншого, а разом секстет являє собою міксер, на виході з якого отримуємо смачне і, головне, нетривіальне музичне їдло.
Повертаючись до майбутнього шоу, вже відомо, що в ньому будуть необхідні для кожного нового туру нововведення на зразок чергового способу спалення дистрофічного клавішника Флаке голіафоподібним фронтменом Тіллем, розбивання антикварного грамофона на початку "Wiener Blut" та, звичайно, модернізованих фокусів з вогнем кожного музиканта. Зазначу, що російські пожежники (шоу "Rammstein" перед Києвом побачать у Санкт-Петербурзі та Москві) визнали вогняні ефекти безпечними для глядачів. А якщо навіть такі "керовані демократи", як росіяни, дозволили у себе шоу "Rammstein", то нам воно тим більше не страшне. Бо ж зауважив колись у нападі патріотизму товариш Кучма, що "Україна – не Росія". Щоправда, згадані політичні реалії дещо коригують думку Даниловича, але, може, за кілька днів ще все не встигне так сильно змінитися. Так чи так, але навіть якщо ви придбаєте квиток у перший ряд Експоцентру, що біля метро "Лівобережна", займання одягу вам не загрожує. Як максимум, ви ризикуєте трохи оглухнути на кілька днів після 9 березня, коли, власне, і відбудеться концерт.
Дмитро АНТОНЮК
