Ні, це не про свинський грип. Точніше – про свинський, але не грип. Чули: днями вільна Європа відзначила двадцяту річницю падіння берлінської стіни? Тому вона тепер і вільна. Тобто не тому, що стіна завалилася, а тому, що після цього нарешті здійснилася півстолітня мрія "визволених" Червоною Армією європейських народів. Звісно, кожен із цих народів формулював загальну мрію по-своєму, але в призначеному для "визволителів" перекладі завжди виходило одне й те саме: "Бєрі, русскій, шинєль – іді домой!". Що він і зробив, бо йому на той момент вже й "ісконниє зємлі" почали з-під ніг втікати, а не лише інфіковані ним чужі. Тож народи, яким тоді пощастило, за двадцять років одужали і зажили нарешті по-людськи. Це – добра новина. Поганих – дві. Перша: пощастило не всім. Друга: як знаємо з роману Альбера Камю "Чума", навіть перемога над епідемією зарази ще не означає перемоги над її збудником. Серед збудників останнім часом особливо активізувався сигаретний спекулянт Гундяєв, він же – агент КГБ Міхайлов, він же – Патріарх всєя Русі Кірілл. Мутований у процесі постійного контакту з Путіним і Мєдвєдєвим, цей збудник минулого тижня пішов у наступ і запропонував розширити вже існуюче поняття "русскій мір" та додати до нього нове – "страни русского міра". Тісно, розумієте, "русскому міру" на клаптику земної суші від Калінінграда до Петропавловська-Камчатського. Тому для початку, крім самої Росії, ядром "русского міра" треба проголосити ще й Україну, Білорусь і Молдову – щоб, значить, подолати "лішніє прєпятствія" та всіляко підтримати витворені народом-богоносцем "общєє цивілізаціонноє пространство", "общую історічєскую память" і "способ общєствєнного житєльства". Чи супроводжуватиметься відновлення цього способу "общєжитєльства" реанімацією ГУЛАГу та введенням нових планів хлібозаготовок, блаженнєйший не уточнив, але, гадаю, краще підготуватися заздалегідь.
Олександр БОЙЧЕНКО
