До наймолодшої учасниці проекту "Танцюю для тебе-3" кореспондент "МБ" додзвонилася саме тоді, коли Аліна Гросу вийшла на перерву з репетиції. Зараз співачка активно готується до наступного ефіру, щоби довести собі, журі та глядачам, що їй не дарма випав другий шанс продовжити участь у шоу. Надзвичайно драматичний останній ефір проекту змусив плакати не лише Аліну, але і її вболівальників. Кореспондентові "МБ" співачка розповіла, чому так раптово розплакалася та що готує для наступної передачі.
"Тато відчував, що я можу програти"
– Результати голосування стали для тебе несподіваними?
– Скажу чесно, очікувала, що пара Руслана Гончарова набере більшу кількість глядацьких голосів. Все-таки Руслан – фігурист, і якби він набрав меншу кількість балів, мені було би незручно. Я дуже вдячна, що він набрав таку велику кількість балів. Звичайно, я була трохи шокована від такого результату. Плакала через те, що не залишилася в проекті. Не могла усвідомити, що була тут – і в один момент вже поза шоу. Як цього більше не буде? Чим я буду займатися? Я просто звикла бути у колі учасників проекту і сумувала би без них. І раптом ні з того, ні сього Настя каже, що передає мені своє право участі. Я їй дуже вдячна. Зараз нам з Арно допомагає її постановник танців.
– То були сльози розчарування чи радості?
– Спочатку були сльози відчаю, бо я не знала, що буде далі і як я буду без танців. А потім плакала від радості.
– Твій тато сидів у першому ряду. Було помітно, що він хвилюється за тебе...
– Тато вже знав результати. Але він і до того відчував... Але спочатку результати повідомили батькам. Мені казали: "Не хвилюйся, усе буде добре". А я відчувала, що Приходько добровільно піде і віддасть своє право участі комусь із пар. Але не думала, що мені.
– Тато був на усіх ефірах?
– На перших трьох його не було. Минулої суботи він приїхав уперше. Він неначе відчував, що буде потрібна його підтримка.
"Люблю самбу, але над нею треба працювати"
– Що змінилося у фізичному здоров’ї за час тренувань?
– Схудла, підкачала м’язи, загартувалася. Дуже тяжко працювати. І хоча раніше я займалася хореографією, це було непрофесійно. Зараз мені доводиться дуже важко працювати, щоб за декілька днів поставити танець. Адже у понеділок ми ніяк не можемо поставити номер. У вівторок ми починаємо роботу над постановкою. У середу ми її відпрацьовуємо. У четвер або Арно не вдається прийти на репетицію, або мені. А у п’ятницю уже генеральна репетиція. За два дні ми повинні поставити танець. Тому два дні ми танцюємо з ранку до вечора. Наприклад, у вівторок ми займалися з 14.00 до вечора.
– На твою думку, який танець вдався найкраще?
– Гадаю, найкращий танець у нас ще попереду. А поки що мені найбільше сподобався "Пушкін", який ми танцювали в попередньому ефірі.
– Але, судячи з оцінок журі, найвдалішим був останній номер...
– Тоді ми брали не пластикою рухів, а енергетикою. Гадаю, це мені вдалося. Тому й члени журі поставили нам високі оцінки. А у "Пушкіні" ми хотіли показати нашу майстерність, тому дуже старалися.
– Які танці тобі ближче до душі – запальні чи спокійні?
– Дуже люблю самбу, але над нею треба багато працювати. Легше даються швидкі танці. Хоча й віденський вальс видався для нас дуже легким. Гадаю, він під силу будь-кому.
– Що готуєте для наступного ефіру?
– Це сюрприз. Наступний ефір присвячено танцям народів світу. Тому наш танець відповідатиме континенту походження мого партнера – Африці.
"У мене постійно розбиті коліна"
– Травми трапляються?
– Постійно. Кожна підтримка – новий синець. У мене м’язи звикли працювати не настільки інтенсивно, тому й трапляються травми. Коли готували "Пушкіна", у мене були страшні синці на кистях та руках вище ліктя. А так – то постійно розбиті коліна.
– З ким з учасників найбільше здружилася?
– Начебто мала б бути атмосфера конкуренції, але ми всі дуже дружні. Якщо комусь треба допомогти зробити правильний рух або замінити у певний момент партнера, ми підходимо і допомагаємо. Комусь допомагає Арно, хтось допомагає нам. З багатьма спілкуємося. Встигли здружилися з Настею Приходько.
Ольга ГНІДАН
