– Моя оселя знаходиться на чотирьох колесах. Цілими тижнями мандрую в автомобілі з концерту на концерт. Виступаю і сольно, і з "Мандрами", – розповів "МБ" лідер гурту "Мандри" Сергій ФОМЕНКО. – Ось такий стиль життя. Мені він подобається. Щоправда, хочеться більше комфорту.
У Чернівцях музикант виступив на благодійному концерті "З вірою та любов’ю". Щоби сховатися від суєти, Фома запросив кореспондента "МБ" поспілкуватися у його "будинку на колесах" – чорному комфортному джипі. У салоні є путівник. "Це щоби не загубитися між українськими містами", – з посмішкою пояснює Фома.
"Нові пісні –
у стилі рок та реггі"
– Коли порадуєте шанувальників новим альбомом?
– А "Мандри" саме почали записувати новий альбом. У ньому не буде традиційного фольку, натомість будуть рок та реггі. Можливо, наші прихильники будуть здивовані, але нам хочеться зробити його саме таким. В альбомі буде менше розважальних пісень, а більше філософських творів. Це такий альбом… швидше для себе. Це буде місцями меланхолійна, місцями задумлива, а місцями і радісна музика. Така, власне, яким є і навколишній світ.
Головне, що у наших головах альбом уже повністю склався. Його залишилося тільки записати у студії. Гадаю, у листопаді уже будемо видавати. А ось першу пісню з майбутнього диску презентуємо 24 вересня на "М1". Це буде пісня "Світ", на яку режисер Віктор Скуратівський вже зняв відеокліп. Це пісня у стилі рок. У ній є такі слова: "Лети і не забувай, світло сонця розтопить лід. Світ – дивний безмежний рай у морі гірких солоних сліз".
– Ви часто виступаєте окремо від "Мандрів". Думали про сольний проект?
– Справді, часто виступаю один. У мене є такі пісні, які з "Мандрами" ми не робимо. Зізнаюся, почав розробляти власний авторський проект. Однак про нього ще рано говорити. Часто їжджу за кордон з акордеоністом і виступаю. Словом, експериментую.
Однак наразі головне – це видати альбом.
– Тур на підтримку альбому буде?
– Хотілося би. Однак важко сказати. Зараз в Україні така ситуація нестабільна, плюс ще й вибори-швибори… Ми отримали пропозиції від різних політичних сил. Але я не вітаю таку позицію – брати у політиків гроші. 2004 року я підтримав Ющенка, але тоді був переломний момент. Це було для мене важливо як для громадянина. А взагалі мені немає сенсу брати гроші у політиків, бо я гарно заробляю на власній творчості.
"Закохуюся
дуже легко"
– У вас стільки гастролей, улітку хоч трохи відпочили?
– Ні, лише у Карпатах трохи мав відпочинку і все. А так востаннє гарно відпочивав рік тому в Греції. Зараз моє життя минає в автомобілі. Це мені нагадує період, коли я був підлітком. Після того, як закінчив школу, подорожував автостопом. А коли витратив усі гроші, пішов працювати двірником у Лаврі, згодом – двірником у Софіївському соборі, гардеробником у музеї. Але ким би я не працював, музика завжди була зі мною.
– Як і картини. Ви малюєте?
– Так, пишу великі картини масляними фарбами. Остання робота – намалював хату свого дитинства у селі Косівка Олександрійського району. Усі свої живі враження, які дають мені енергію, виливаю у творчість. Кожен образ картини живе у моєму серці. Можливо, колись організую виставку. На жаль, рідко малюю, для цього потрібен спокій. А у моєму житті ніколи не буває такого, щоби просто вимкнути мобілку і забутися.
– А кохання не змушує забутися?
– Знаєте, я такий чоловік, який закохується на "раз, два, три"... Я влюбливий. Це мені треба для творчості. Кохання – це енергія, яка спонукає творити. Головне – навчитися не робити боляче людині, з якою розлучаєшся. Адже трапляється, спілкуєшся з жінкою, сідаєш у машину, зникаєш десь у дорозі і зустрічаєш іншу… Все-таки у нашій країні є проблема – дуже багато гарних дівчат.
– І що, до кожної є імпульс?
– Так, зі мною таке буває…
– Буковинки сподобалися?
– Дуже… Вони неймовірні. І знаєте, мене дуже тішить те, що я повернуся до Чернівців через декілька днів. Буду з "Мандрами" фестивалити на "Червоній руті"… Дуже поважаю цей фестиваль. Це культова музична подія в Україні. Гадаю, про значення "Червоної рути-1989" не варто нагадувати. Приємно, що фестиваль повернувся до рідного міста. Так і має бути, що захід живе у тому місті, в якому він народився. "Таврійські ігри" живуть у Каховці, "Країна мрій" – на Співочому полі, а "Червона рута" має щорічно відбуватися у Чернівцях. І режисери повинні дуже старатися, щоби фестиваль не ставав нудним.
– А як підтримати фестиваль?
– Просто дати дорогу молодим обдарованим людям. На жаль, у нас відсутня музична політика. Що казати, її не існує взагалі. Як таланти пробивають собі дорогу? "Партизанським" методом. Я і сам добре це знаю – ти твориш і маєш лише самого себе та надію у серці…
Валерія ЧОРНЕЙ