Створили фотостудію за кишенькові гроші

Неподалік Театральної площі троє молодих чернівецьких фотографів – Михайло Мішарашик, Іван Симонов та Михайло Яворський власноруч "склепали"... фотостудію.
– У мене все розпочалося з 10 років, коли до рук потрапив батьків "Зеніт", – розповідає Михайло ЯВОРСЬКИЙ, який, власне, й став ініціатором створення студії та згуртував навколо себе Івана та Михайла. Утримують студію хлопці за власні кишенькові кошти, оскільки це некомерційний проект. Самі хлопці не люблять називати себе студією, їм більше до вподоби слово "майстерня".
– Першим, що тут з’явилося, був вініловий (платівковий) програвач. Із цього все й розпочалося. Слухаючи музику, ми шурували стіни та мили підлогу. Щодо обладнання, то воно в нас наполовину зі скотчу, наполовину позичене, – розповідає Михайло МІШАРАШИК.
Кріплення для студійного фону хлопці зробили з пластмасових каналізаційних труб та мотузки. Згодом позичили фотоспалахи. Багато чого студії подарували їхні друзі.
Щодо фотооснащення, то здебільшого хлопці користуються різноманітними аналоговими (плівковими) фотокамерами. Їх тут близько двох десятків. Деяким із них більше, ніж півстоліття. Цифрових камер – дві, проте ними користуються вкрай рідко.
– Ми надаємо перевагу плівковій фотографії, тому що це не просто безглузде натискання на кнопку. Ти робиш знімок і розумієш, що це 36-й кадр і більше не буде, а навколо стільки всього цікавого. Відчуваєш цінність кадру, на відміну від цифрової камери, де на картці може бути збережено кілька тисяч знімків, – пояснює Яворський.
Також у студії проводили і так звані кіновихідні. За допомогою позиченого відеопроектора та спеціального полотна хлопці влаштовували нічні кінопокази.
– Збиралися друзі, знайомі, поціновувачі гарного кіно і вночі, з п’ятниці до понеділка ми переглядали класику світового кінематографу. Цю атмосферу неможливо передати словами, – із захопленням розповідає Мішарашик. – Також намагалися знімати власну "стоп-анімацію" (короткі фільми, змонтовані з безлічі фото, – ред.), сподіваюсь, що це процвітатиме.
Щодо виставки власних робіт, то наразі ніхто серйозно над цим ще не замислюється.
Олександр БУЛІЧ