...трохи подивитися

"Спогади невдахи"
Великобританія, 2008
Режисер – Бейлі Волш
У ролях: Деніел Крейг, Гарі Іден, Фелісіті Джонс
Від акторської кар’єри в Голлівуді Джо Скотт отримує все: будинок на березі океану, ріки алкоголю, довгі доріжки важких наркотиків, по кілька дівчат на ніч. Але одного разу таке життя порушується телефонним дзвінком із сумною звісткою про смерть друга дитинства. Та ще й агент героя вважає актора професійно непридатним. Час замислитися над помилками і шансами на зміни. Джо занурюється в спогади про свою відчайдушну юність. Далі – молоді 1970-ті в британській глушині, найкращий друг, перше кохання, перша смерть. Герой наново переживає події того божевільного літа, яке зробило його актором. І все це під музику тих років: Девід Боуї, "Роксі М’юзік". Особливо приємно дивитися на Деніела Крейга. Новий Джеймс Бонд не лише продовжує зніматися у Британії, але й мовби насміхається своєю роллю над голлівудськими зірками.

"Рестлер"
США, 2008
Режисер – Дарен Аронофскі
У ролях: Мікі Рурк, Маріса Томе, Івен Рейчел Вуд
Ренді "Баран" – у 1980-ті зірка реслінгу та скарб нації, а тепер – живописна руїна. Але він продовжує виходити на ринг навіть за малі гонорари. У роздягальні Ренді обговорює з черговим опонентом план поєдинку: хто кого пошле в "глибокий нокдаун", хто кому "зламає" руку і хто врешті-решт "переможе". Після боїв Ренді зазвичай накладають шви: хоч реслінгові бої і вдавані, але кров і піт там справжні. Герой спить в машині, оскільки заборгував за житло, підробляє вантажником і намагається встановити контакт із дорослою донькою. Ренді не те що насолоджується життям – він просто робить те, що вміє та любить, і з баранячою впертістю відмовляється визнати, що його час давно минув. Певно, він так і жив би далі, якби після одного з боїв не отямився в лікарні, де лікар попередив його, що наступний вихід на ринг стане для героя останнім.

"Скафандр і метелик"
Франція, 2007
Режисер – Джуліан Шнабель
У ролях: Матьє Амальрік, Еммануель Сіньє, Марі-Хосе Кроз
Фільм знято за книгою головного редактора французького журналу "Elle" Жана-Домініка Бобі, який на вершині своєї діяльності пережив у віці 42 років інсульт та виявився повністю паралізованим – замкненим у власному тілі. Єдиний рух, який він міг робити, – змикати ліву повіку. Коли з автором-героєм трапилася трагедія, уже був підписаний контракт на видання його книги… І він все-таки написав, а точніше "накліпав" своїй помічниці цю книгу. Фільм тонко передає внутрішній світ героя, у ньому чудова операторська робота: багато сцен знято з ефектом "суб’єктивної присутності", тобто глядач перетворюється на прикутого до ліжка героя, а камера стає його "очима". І головне: це позитивне кіно не "пробиває на сльози". Жандо не потребує жалю: він – хай лише у своїй уяві – вільний, мов метелик, що виривається зі "скафандра" безсилої плоті.