Кінець жартам: час зайнятися наукою. А саме – вивести строгу дефініцію вживаного де треба й не треба поняття "совок", або ж по-науковому – "homo sovieticus". Встановити три його складники неважко: досить придивитися, чим жила Україна протягом останнього місяця. Отже, "совок" – це людина (бо ж хоч і "совєтікус", але все-таки "гомо"), яка:
1) вважає "Тараса Бульбу" Владіміра Бортка фільмом правдивим і високохудожнім, про що ми вже писали;
2) вважає Аллу Пугачову великою співачкою і дякує долі за можливість жити в "епоху примадонни". Що об’єднує Симоненка з Порошенком, Шуфрича з Гриценком і Добкіна з Тимошенко? Совкова готовність публічно зізнаватися за 3500 гривень у своїх рагульських музичних смаках. Навіть великий патріот Ющенко з притаманною йому лексико-синтаксичною вправністю заявив: "Я відношуся до того покоління, чиї, можливо, найкращі емоції були сформовані в тому числі по творчості Алли Борисівни Пугачової". Цікаво б ще довідатися, який конкретно шедевр емоційно сформував нашого гаранта. Може, цей: "Надо бы, надо бы, надо бы остановиться. Но не могу, не могу, не могу и не хочу"? Натомість – щоб далеко не ходити – поляки кілька днів тому слухали у Вроцлаві "Deep Purple". Квитки коштували близько 100 злотих. Влітку за таку ж суму можна буде відвідати в Познані концерт "Radiohead". Якщо це про щось говорить шанувальникам Пугачової;
3) вважає, що 9 травня – день переможного закінчення Великої Вітчизняної Війни. Решта знає, що війна була 2-ою світовою, що нацистська (а не фашистська) Німеччина повторно підписала акт капітуляції 8 травня 1945 року о 22.43 за центральноєвропейським часом і що сама світова війна на цьому не закінчилася, особливо – для українців. Тут "совки" зазвичай починають кричати: "Але ж у Москві на той момент уже настало 9 травня!". Так точно. Тому час нарешті визначитися, який час нам ближчий: московський чи європейський.
Олександр Бойченко