У музично-драматичному театрі влаштували театрально-мистецькі посиденьки "Форум на канапі". На зручних кріслах на третьому поверсі біля вікна у невимушеній атмосфері чернівецькі театрали спілкувалися із запрошеними акторами. Крім того, кожен охочий міг продемонструвати власну творчість.
Гостями форуму були студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого. Напередодні форуму молодь представила публіці творчий вечір: музичні, вокальні та хореографічні виступи "Від вправ до вистав" та виставу Степана Васильченка "На перші гулі".
Головною персоною театрального вечора стала народна артистка України, у минулому актриса Чернівецького театру Валентина Зимня. Вже сорок років Валентина Іванівна викладає у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення. Не дивно, що на форум зібралося чимало чернівецької молоді, яка хотіла потрапити на прослуховування до Валентини Іванівни.
– Мистецтво театру – миттєве і неповторне. Таке мистецтво я бачила у Чернівецькому театрі. Із захопленням спостерігала за грою легендарної Галини Янушевич, – каже народна артистка України Валентина ЗИМНЯ. – Наша професія – це приреченість. Сорок років тому я виїхала з Чернівців. Коли переїжджала, помітила, що у місті у мене немає знайомих – ми жили сценою і це для нас було щастя!
Театральна професія і сьогодні дуже популярна. В університеті – великий конкурс. На жаль, молодь плутає брудне шоу з мистецтвом. На прослуховуванні запитую у дівчини: "Співаєш?" Каже, що співає, і починає роздягатися. Я кажу: "Що ти робиш, я ж попросила заспівати!" Я шукаю талант, коли людина вміє співчувати, а в очах ховається життя.
Мені часто кажуть, що моїми учнями були заслужені артисти Артеменко, Абазопуло, Ковтуненко, Жирко, Мага, Левченко. Я відповідаю, якщо хтось із них назве мене своїм вчителем, тоді можна буде сказати – то мої учні!
Приємно, що своїм вчителем мене вважає міністр культури Василь Вовкун. Він був дуже категоричним студентом. Його дипломна робота – роль батька у виставі "Безталанна"! Перед виступом на голову начепив маленький кавказький значок. Я кричу на все горло: "Що це ти надів?!" А він у відповідь поважно і спокійно каже: "Він служив на Кавказі!"
З Василем ми були відвертими. Ми не набивалися у дружбу одне до одного, це було щиро. Мені подобалися його працьовитість та принциповість. Такою повинна бути молодь, яка хоче досягнути успіху!
– Форум призначений для формування театральної спільноти у Чернівцях, – каже організатор "Форуму на канапі", завідувач літературною частиною Черні-
вецького музично-драматичного театру Наталя ФЕДОРОВИЧ.– Актори мають можливість поговорити з глядачем, дізнатися його думку про вистави. Під час форуму ми навчаємо молодих людей розбиратися у театральній справі, виховуємо театральний смак.
Форум проводиться вже втретє. На попередніх зустрічах ми обговорювали репертуар Чернівецького музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської, формат камерної сцени, а також відкривали закулісні цікавинки з життя театру. Крім того, глядачі мали змогу побачити, як актори готуються до ролей, працюють над собою.
Валерія ЧОРНЕЙ
