Венеція, Рим, Нюрнбергг, Мюнхен. Саме у цих містах зі своїми номерами нещодавно виступили учасники чернівецької команди КВН "Збірна Албанії" Антон Столярський і Владислав Черних. Це були два тижні фантастичних вражень і подорожей. Веселі та кмітливі чернівчани побували також у Відні, Монте-Карло, Парижі.
"Наші скучили за справжнім гумором"
– Це були міжнародні концерти збірної команди Всеукраїнської Асоціації "КВН Україна" для української діаспори, яка живе в Італії та Німеччині, – розповів Антон СТОЛЯРСЬКИЙ. – Українці чекали на наш приїзд, у Римі навіть бачив афішу про наш виступ. Разом із Владом презентували матеріал нашої команди "Збірна Албанії". Глядачі – це люди, які розуміють російську та українську. З ними було приємно спілкуватися. Я познайомився з колишньою чернівчанкою. Вона живе у Німеччині вісім років. Виявилося, що ми навчалися в одній школі. Запитав, чи не хоче повернутися додому, а вона сумно каже: "А хто мене там чекає…"
– У Мюнхені ми виступали у російському клубі "Калинка", – підтримав розмову Влад ЧЕРНИХ. – При вході у клуб – бюст Леніна, аудиторія – росіяни та німці, які хотіли чорного гумору. У Німеччині ми жартували на різні теми, в Італії сюжет просили зробити українським і це зрозуміло – там багато заробітчан. У кожному місті відбувалися розминки – глядачі ставили нам свої запитання. Більшість запитань були про те, коли закінчиться безлад у Верховній Раді. Так, 90% питань були про політику. Також звучали питання на кшталт: "А хто сильніший: Юля чи Вітя?"
– Концерт тривав дві години, але цей час минав, як декілька хвилин, – каже Антон. – У Німеччині на наші концерти збиралося більше молоді, в Італії аудиторія була старшою.
– Українська діаспора сприйняла нас добре. Люди скучили за нашим гумором. – зауважив Владислав. – Наші там дуже згуртовані. У Венеції йшов вулицею і жінка почула, що розмовляю українською і запросила до себе у магазин, де продає фартухи. Я придбав один із них і вишив на ньому ім’я своєї мами – Тетяна.
– А я у Венеції в автобусі зачепив багаж чоловіка і вибачився англійською, – пригадав Антон. – Чоловік глянув на мене і відповів українською: "Та нічого, все нормально".
"У Відні –
колони українців
із прапорами"
– Подорож справді була незабутньою, – каже Владислав. – А ще я відсвяткував у Венеції день народження. Для себе зруйнував стереотип про те, що Венеція – брудне місто! Воно затишне і чисте!
– А ось брудним виявився Париж – біля Ейфелевої вежі валялася мертва миша, – з усмішкою зауважив Антон. – І їжа їхня не сподобалася. А у Відні зустріли натовп людей у шкіряних куртках. Вони несли наш прапор. Влад вигукнув: "Українці!", і всі озирнулися.
– Серед інших вражень – незабутня прогулянка у Ватикані, – наголосив Владислав. – Навколо – мозаїка, ходять священнослужителі, чутно молитву.
Валерія ЧОРНЕЙ
