Напередодні виступу на чернівецькому фестивалі "Дух лицарства" відомій співачці Марії Бурмаці присвоїли звання народної артистки України. Кореспондент "МБ" поспілкувалася зі співачкою і розпитала про творчі плани.
"Усе, що робила, робила далеко не з мотивів комерції"
– Маріє, як почуваєтеся у ролі народної артистки України?
– Під час нагородження сиділа біля Василя Зінкевича. Він для мене – ціла епоха й постать. Пригадую, коли мені було років п’ять, мама взяла мене на його концерт у Харкові. Я тоді подарувала Зінкевичу квіти. Вийшла на сцену, повернулася до залу і зрозуміла, що теж хочу отак виступати на сцені. Так і сталося. Мені дуже приємно, що мене відзначили. Я не нехтую цим званням. Усе те, що робила для України, робила далеко не з мотивів комерції. А це звання для мене важливе ще й тому, що можу потішити батьків. Зараз моя мама хворіє, і я дуже хочу, щоби вона видужала. Коли я до неї приїхала в лікарню з відзнакою народної артистки України, вона дуже зраділа. Але якщо хтось вважає, що тепер я буду менше забувати слова на сцені, або в мені з’явиться більше пафосу, помиляється. І це ми довели з Віталієм (директор Марії Бурмаки Віталій Пастух – ред.), граючи в настільний теніс перед моїм виступом.
– Ви багато часу витрачаєте на догляд за собою?
– Як і кожна жінка, стежу за новинками моди, люблю походити магазинами, відвідую косметолога. Але зрозуміла: для того, щоби чудово виглядати, у першу чергу, потрібні гарний настрій, оптимізм, відчуття, що тебе люблять. Звісно, завжди бажано бути у якісному взутті і з гарною зачіскою. Але жодні креми не допоможуть, якщо ви палите пачку цигарок на день. Саме з цих міркувань вже два роки не палю. Також у мене є річний абонемент до тренажерного залу. Крім того, в Києві живу неподалік гарного парку, куди іноді ходжу грати в настільний теніс. Загалом вважаю, що матеріальні речі не є головними в житті, але вони іноді дуже швидко покращують настрій!
– Ви би погодилися на пластичні зміни тіла, наприклад, на силіконові груди?
– Ну, про груди зараз вам нічого не скажу, але те, що я собі з губ вареники не зроблю, це сто відсотків! І навіть якщо щось робитиму, нікому про це не розповім. Бо найвищий пілотаж – сказати: "Ви знаєте, я така красуня від природи!"
"Не ліпитиму з доньки зірку, бо людина повинна пробиватися самостійно"
– Як ставитеся до сучасного шоу-бізнесу?
– Сприймаю себе як його частину. Бо мушу знімати кліпи, з’являтися на телеекранах, давати концерти, отримувати гонорари… Якщо це припиниться, не зможу далі займатися музикою. Звісно, оголятися в ефірі не стану, бо у мене й освіта, і вік уже не ті. Двадцять років на сцені – чималий термін, і я сподіваюся на ній залишатися ще принаймні двічі по двадцять. Крім того, мій коханий Віктор не підтримав би цю ідею. Він би мені сказав: "Я тобі дам оголятися!" А якщо серйозно, то для мене у моїй музиці головною є саме музика.
– Яке майбутнє ви бачите для своєї 13-річної доньки Ярини?
– Не буду їй забороняти займатися музикою, але й не ліпитиму з неї зірку, бо вважаю, що кожна людина повинна пробиватися самостійно. Єдине, що я зробила для Ярини – примусила закінчити музичну школу по класу гітари. І зараз вона досить гарно грає на гітарі, а ще має абсолютний слух. "Nirvana" – це найлегше, що я чую з її кімнати. Нещодавно їй із США привезли омріяну гітару Fender, а я купила комбік, мікрофон і навушники, щоби сусідів не лякати. Так, я з жахом чекаю моменту, коли в Ярини буде своє особисте життя. Але, з іншого боку, це прекрасно, якщо вона зустрічатиметься з хлопцями. Буде значно гірше, якщо вона почне зустрічатися з дівчатами.
Галина МАРКІВ