З ресторану – на сцену філармонії

У 12-му міському фестивалі музичних ансамблів ресторанів, кафе та барів Чернівців взяли участь понад 20 колективів та авторів-виконавців. Фестиваль носить ім’я Назарія Яремчука, тож на сцені висів великий портрет співака. Фестиваль розпочався виступом доньки Назарія Яремчука Марічки.
- Я дуже пишаюся і захоплююся своїм татом, - сказала Марічка. – Це ж якою прекрасною людиною треба бути, щоб інші так тебе любили навіть тоді, коли тебе вже немає. Я також, за прикладом батька, хочу стати співачкою і для цього після закінчення школи їду вчитися до Києва.
Ансамбль ресторану "Лісний узвіз" виконав пісні "Стожари", "Чорнобривці", ансамбль ресторану "Ватра" співав "Я піду в далекі гори". Були тут і родинні ансамблі, наприклад, музиканти ресторану "Паркова вежа" у складі Миколи Бабинчука та його доньки Марти, музиканти ресторану "Фенікс" Галина Вовчук та її брат Юрій.
- У ресторані буває по-різному, - зізнається Галина Вовчук. – Часом серед відвідувачів трапляються невдячні або невиховані люди. Але більшість дуже гарно сприймають наші виступи. Мені подобається виступати у ресторані, бо можна співати що хочеш, обирати пісні з репертуару різних виконавців. Звісно, на замовлення доводиться іноді виконувати й те, що не подобається.
Чимало було музикантів із районів області та навіть інших областей - ансамбль бару "Мілена" із села Рідківців Новоселицького району, музиканти ресторану "Шанс" з Великого Кучурова Сторожинецького району, ресторану "Едельвейс" зі Снятина. Оскільки вони виступали вперше, ведучі просили публіку особливо гаряче їх підтримати і, треба сказати, глядачі не скупилися на оплески. Розворушив присутніх композитор і співак, заслужений діяч мистецтв Віктор Рурак, який вийшов на сцену зі "шпаргалкою". Він пояснив, що свою пісню "Свято, свято" щойно написав, тож слів напам’ять іще не вивчив. Зате постійно просив глядачів підспівувати, що вони й робили.
Наймолодшим учасником фестивалю був учень 10-го класу із села Маршинців Новоселицького району Мар’яну Падурарій. Він співав так гарно і щиро, що зірвав більше оплесків, ніж дорослі виконавці.
А автор-виконавець Петро Савчук прибув на фестиваль в інвалідному візку. Граючи на синтезаторі, він співав "Скрипка грає", "Не мовчи". А коли йому винесли пам’ятні призи (як і кожному учасникові), сказав, що йому не треба нічого, тільки б дозволили заспівати ще.
- Останні роки я присвятив себе музиці, - розповів Петро Савчук. - У фестивалі беру участь вперше. Де б я не був, завжди пропагую нашу пісню, бо вважаю, що треба рятувати дух українства.
Виступав і дует "Писанка". Оксана Савчук спустилася зі сцени до глядачів, всім тиснула руки і усміхалася.
Наприкінці усі виконавці вийшли на сцену разом і заспівали улюблену пісню Назарія Яремчука "Родина".
Загалом фестиваль вдався. Ось тільки не всім глядачам було під силу витримати чотиригодинний музичний марафон, тому до кінця свята третина залу спорожніла. Зате музиканти співали наживо, через це можна було оцінити їхні справжні вокальні та артистичні здібності. Тож гостям тих закладів, де вони працюють, пощастило. (Галина МАРКІВ)