Вистава "Персидський бузок" за участю народної артистки Росії Лії Ахеджакової та заслуженого артиста Росії Михайла Жигалова, яка відбулася у Чернівцях за сприяння концертної агенції Олега Сандуляка, з великим успіхом пройшла у муздрамтеатрі імені Ольги Кобилянської. Під час вистави у залі панувала тиша, яку глядачі порушували хіба що емоціями на гру акторів. Це була трагікомедія про двох вже далеко немолодих людей, які через службу знайомств намагаються знайти щастя і кохання.
Кореспондентові "МБ" вдалося поспілкуватися з Лією Ахеджаковою. Щоправда, недовго, бо актриса була втомлена після вистави.
– Вам не сподобалося, як у Львові поводилася публіка під час перегляду цієї вистави. Чи задоволені ви прийомом чернівецьких глядачів?
– Те, що було цього разу у Львові – випадковість. То був корпоратив, якесь своє свято відзначали працівники великої компанії, наскільки мені відомо. Театр був повен п’яних. Вони, очевидно, не вважали нас за людей – розмовляли по мобілках, виходили-заходили, гримали дверима. Більша частина залу хотіла нас чути, але через жахливу поведінку тих глядачів, яким було на все начхати, вона втратила будь-який зв’язок із тим, що відбувалося на сцені, і перестала на нас реагувати. До кінця вистави, коли п’яні глядачі пішли у фойє, продовжуючи там пити і розважатися, нам заледве вдалося знову "взяти" зал. Таке хамство – це просто небачено. Хоча ці люди ні в чому не винні, їм просто налили шампанського. Просто в театрі так не робиться. Я була ображена і вважала за потрібне про це сказати, щоби такого більше ніколи не повторилося. Адже актор – беззахисний на сцені! Зате чернівецькою публікою я дуже задоволена. Чудовий театр, чудові глядачі. Хоча для нас такий прийом – норма: цю виставу всюди сприймають гарно.
– Серед зіграних вами ролей у кіно яка найулюбленіша?
– Навіть не знаю. Щоразу, коли працюєш, віддаєшся роботі. Хоча трапляється, що й режисер поганий, і матеріал. Через це, врешті, проклинаєш себе, що погодилася грати. Але вистава "Персидський бузок" – хороша, мені за неї не соромно. Дуже хороший автор, чудовий драматург – Микола Коляда, який живе в Єкатеринбурзі. На його 50-річчя з’ їхалися театрали з усього світу. Я не вперше "граю Коляду". Він – чесний, щирий письменник.
– З ким із партнерів у кіно вам найбільше сподобалося грати?
– Зараз мені важко назвати всіх за прізвищами. Найчастіше все ж таки трапляються дуже хороші партнери. Бувають і погані, але це – рідко.
– Чи щасливі ви в особистому житті?
– Мене ще інколи запитують, чи вірю я в Бога. Вважаю, що схожі питання про віру і щастя не можна ставити.
Галина МАРКІВ
ВРАЖЕННЯ ГЛЯДАЧІВ
– Мені дуже-дуже сподобалося! – зізнається чернівчанка Людмила, втираючи сльози. – Я отримала чималий заряд радості, щастя. Зі сцени лилося багато любові. Це можуть зробити лише такі великі актори.
– Вистава чудова! – каже гостя міста Надія. – Я взагалі дуже люблю Ахеджакову, пам’ятаю всі фільми з її участю. Зараз перебуваю під великим враженням від побаченого.
– Вистава неймовірна! – вигукує чернівчанка Ганна. – За півтори години ми прожили все життя заново. Просто казково! Я відчула себе дуже молодою і зрозуміла, що потрібно цінувати те і тих, хто поруч із тобою.
