Серед традиційних вишивок та сувенірів на нещодавньому фестивалі "Захарецький гарчик" увагу відвідувачів привертали барвисті ткані ляльки. Майстриня з Кіровограда вигадала їх сама і тепер свої творіння демонструє на експозиціях у музеях і продає на ярмарках.
– Це моя авторська розробка, – пояснила ткаля Олександра ПРЕНКО. – Таких ви ніде більше не знайдете. Роблю цих ляльок із ниток у техніці килимарства. Велику ляльку-килим можна використати як елемент дизайну і прикрасити нею стіну. Ляльки є також оберегами. Їх варто тримати біля вхідних дверей, маленьких ляльок на дзеркало добре почепити. Якщо гість приносить негативну енергію, ця лялька-берегиня забирає її, а добру енергію віддає.
Є в доробку Олександри і зовсім маленькі ляльки-обереги, розміром з мізинець. Кожна з них має своє призначення і оздоблена відповідними символами.
Інші міні-ляльки, хлопчик і дівчина – оберіг пари. Якщо дівчина подарує одну таку ляльку хлопцеві, а іншу залишить собі, то вони завжди будуть разом.
Продає свої витвори жінка, залежно від складності роботи, за ціною від 10 до 500 гривень.
Ідея робити пласкі ткані ляльки у жінки виникла багато років тому. Спочатку вона створювала костюми різних регіонів для звичайних пластмасових іграшок, а потім спробувала виткати фігурки. Так назбиралася колекція площинних ляльок у гуцульських, буковинських, подільських та поліських строях. Їх купують не лише любителі стилю етнік, а й музеї. Секретами авторського винаходу Олександра Пренко ділиться із дітьми, адже понад 15 років працює в студії килимарства.
Надія МАКУШИНСЬКА

ДОВІДКА
Олександра Пренко народилася 16 жовтня 1966 року у Дагестані (Північний Кавказ). З 1990 року живе у Кіровограді та керує студією "Килимарство" при обласному дитячо-юнацькому центрі. 2000 року розробила технологію вироблення килимової площинної ляльки і отримала на це авторське свідоцтво.