П’ятирічного співака назвали надією України

Нещодавно на XV Всеукраїнському пісенному фестивалі “Цвіт папороті” , головна мета якого – знаходити юні таланти, п’ятирічного буковинця Дмитра Василишина назвали “надією України”. Він виступав на гала-концерті з народною артисткою України Ніною Матвієнко, популярними гуртами “Мандри” і “Тартак”.
До редакції “Молодого буковинця” хлопчик прийшов із мамою Лілією, татом Ярославом і своїм музичним керівником Марічкою Антонівною. Зовсім не знітившись, почав давати інтерв’ю. Розповів, що, виконуючи на фестивалі італійську пісню “О sole mio”, спершу трохи хвилювався, бо в залі було дуже багато людей, журі сиділо, зате “Гей, шуми, великий луже” заспівав добре. Всі йому плескали, а Ніна Матвієнко подарувала велику машину, яку ледве виніс зі сцени. Пізніше він виступав із нею в гала-концерті. І хоча поруч не було ні мами, ні тата, не боявся. А коли виросте, стане народним артистом.
- Дмитро вперше брав участь у такому солідному заході і це його перша перемога, – розповіла керівник школи естрадного мистецтва “Джем” Марічка ГОШОВСЬКА. – На фестиваль приїхало понад сто учасників зі всієї України. Дмитро був наймолодшим. Буковину також представляли Христина і Валерія Семенович. Пісні для них написав відомий буковинський композитор- аранжувальник, директор студії звукозапису “Goldmusic” Андрій Верхоляк. Напередодні фестивалю Дмитро захворів: почав кашляти, захрип, отож, мамі як медичному працівникові, довелося терміново лікувати його. Ми вчили Дмитра, як поводитися на сцені. Йому допомагав дівочий шоу-балет, а в одну танцівницю наш маленький співак навіть закохався. Коли він вийшов на сцену в довгому білому фраку, червоній сорочці з жабо, зал завмер. А коли закінчив співати, глядачі почали кричати “Браво!”. Апаратура просто зашкалювала від Дмитрикового голосу. Коли виконував “Гей, шуми...” – у козацьких шароварах, вишитій бісером сорочці – й підняв догори булаву, зал просто зірвався, а журі аплодувало стоячи. Ніна Матвієнко назвала нашого Дмитрика “надією України”, “янголом у козацьких шароварах” і сказала, що в нього – велике майбутнє. На гала-концерті до хлопчика підходили відомі артисти, знайомилися, підтримували. Журналісти брали в нього інтерв’ю. Він справді став відкриттям фестивалю.
- Дмитро ще не міг правильно вимовляти слова, а вже співав, причому в правильній тональності, – сміється мама Лілія. – Ще у чотири місяці, коли я йому співала “А-а-а”, він підспівував мені. Я сама закінчила музичну школу, граю на бандурі, наша бабуся дуже гарно співає, так що було в кого вдатися. Ми живемо у Лужанах. І коли у три роки відвели сина у садок, вихователі звернули увагу на його голос. Він виступав на всіх ранках. Співав “Червону руту”, “Чорнобривці”, українські народні пісні. Слова вчить дуже легко: один-два рази скажеш йому – і він уже запам’ятав. Має дуже гарну пам’ять. Вдома Дмитро весь час співає. Я йому щось кажу, а він відповідає мені піснею. Постійно вмикає музичні канали. Ми купили йому “Караоке”, то він співає цілими днями. У лютому цього року ми відвели Дмитра до школи естрадного мистецтва “Джем”, яка діє у Чернівцях.
- У нас займаються діти від шести років і старші, – підключилася до розмови Марічка Гошовська. – Коли привели Дмитрика, а йому тоді не було ще і п’яти років, я засумнівалася, чи варто брати такого маленького. Та коли він заспівав про мамину сорочку, я відразу відчула, що в цього хлопчика є великий потенціал. Так я почала з ним займатися. А перед фестивалем він приходив щодня, до того ж вдома з ним ще займалася мама. Жодного разу ця дитина не поскаржилася, що важко. Напаки, видно було, що спів приносить йому велику радість.
Спершу Дмитро спокійно сидів і слухав, про що ми розмовляємо. Але довго не витримав і почав співати пісні, які виконував на фестивалі.
На запитання, чи не заберуть у нього дитинство фестивалі та конкурси, Лілія заперечила:
- Дмитрик сам хоче співати. Ми його не заванжажуємо – коли хоче, тоді і займається. Він дуже жвава дитина, ні хвилинки не сидить на місці, любить гратися з однолітками. Так що дитинство у нього є. А без співу син просто не може. Він сам зробив свій вибір, можна сказати, з пелюшок. Коли готувався до фестивалю, то якось піднявся о третій годині ночі та почав співати із заплющеними очима, розмахуючи руками. А потім знову ліг спати.
- У Діми є ще одне захоплення, суто чоловіче – машини, він знає абсолютно всі марки, – каже тато Ярослав. – І найбільше йому сподобалася машинка, подарована Ніною Матвієнко. Вона йому щось говорила, коли дарувала, а він уже біжить зі сцени, щоби погратися іграшкою. Дитина...
Надія Будна