Буковинці припинили купувати меблі. Одночасно із цим, через дорожнечу лісоматеріалів та різноманітних нововведень, ініційованих державою, меблева галузь ледве жевріє.
Наскільки глибоку кризу нині переживають буковинські меблярі і про її причини розповідає "МБ" Ігор МІНЯЙЛО, голова правління АТ "Імпульс":
- На відміну від європейських країн, де чітко обмальована картинка виходу із кризи, в нас достатньо розпливчаста ситуація. Українські виробники та споживачі навіть приблизно не бачать і не знають, коли криза наблизиться до кінця.
Власне, саме це і повинно визначити період, коли люди зможуть здійснювати дорого вартісні покупки.
На Заході, наприклад, намагаються активізувати споживачів щодо купівлі товарів, щоби відбувався рух коштів, таким чином там економіка знаходиться в активному стані.
Крім того, в кризу запроваджуються програми розвитку, які стимулюють виробника.
У нас відбувається все навпаки. Спершу у 2009 році уряд заборонив покупки всіма бюджетними організаціями за державні кошти меблів, оргтехніки. Держава не купувала меблі взагалі, за винятком тих ситуацій, коли будувалися нові об’єкти. Тобто наша галузь опинилася під офіційною забороною з боку держави. Декілька років до кінця 2011 року державні структури – школи, лікарні, інші організації взагалі не купували меблі за державні кошти.
Ми припускаємо, що можна було видати таку заборону, але ж не для всіх учасників ринку. Наприклад, дозволити купувати лише в українського виробника, який працює тут, закуповує деталі для виробництва, платить податки. Фактично всі кошти, які отримає вітчизняний виробник, залишаться в країні, повернуться державі, українцям.
- Буковинський ринок наповнений імпортними меблями. Як впливає це на місцевих виробників меблів?
- Конкуренція – нормальне явище. А рівна потужна конкуренція не дозволяє розслаблятися. Така конкуренція, яка склалася у нас з імпортною продукцією – не рівна.
Нині поставки з-за кордону йдуть у великих кількостях, бо такий товар дешевший навіть із доставкою та митницею. Чому таїландські, китайські, малайзійські меблі дешевше коштують? Наші працівники їздили і бачили як там виготовляється товар. Технологія там на відповідному рівні, але робочі живуть в бараках і отримують мізерну зарплату.
Крім того, що ми платимо зарплату, податки, відраховуємо кошти у різноманітні фонди, український виробник повинен мати певний пріоритет. Оскільки ми виготовляємо товар згідно державних норм та стандартів. Закордонний товар часто не відповідає за певними виробничими, технологічними вимогами, які існують для українського виробника. Тому з самого початку товар вітчизняного та закордонного виробників опинилися у не рівних умовах.
- Якщо говорити про розвиток ринку сьогодні…
- Якщо говорити про розвиток ринку та підприємств, то сьогодні ситуація в країні не дозволяє досягти виробникові певного рівня. Сьогодні більш-менш можуть працювати здебільшого два види бізнесу. Або олігархи або дуже дрібні підприємці.
Для олігархів створено сприятливу обстановку, вони використовують офшори, інші схеми ведення бізнесу. А якщо, скажімо, щось їх не влаштовує, то ці незручності можуть відкоригувати законодавчо, оскільки вони вхожі до владних кіл. А дрібні приватні підприємці майже не обтяжені податками. Щойно підприємство переходить межу до середнього рівня бізнесу, на нього падає увесь тягар великих податків, різноманітних перевіряючи, відповідальності та постійного остраху перед можливими змінами.
Криза показала, що ми працюємо неефективно, потрібно змінювати відношення до бізнесу, зменшувати витрати. Як наслідок, потрібно розвивати нові технології виробництва, пропонувати споживачеві новий продукт.
Підкосило розвиток українського виробника і введення візового режиму. Раніше вітчизні виробники розвивалися, працювали базуючись на досвіді закордонних колег ближнього Заходу – Польщі, Угорщини, Словаччину інших країн. Ми також часто їздили туди, купували комплектуючі, активно жваво розвивалися, переймали цікаві, нестандартні рішення. Коли ввели візовий режим, спілкування стало ускладнюватися, все складніше треба було відрядити спеціалістів. Стався розрив, чимало промислових підприємств почали буксувати.
- Як змінилося підприємство у кризовий період?
- Нині наше підприємство скоротило кількість працівників вдвічі. Ми очікували, що справи у 2010-11 роках почнуть покращуватися, але ситуація дедалі більше погіршується.
Нині підприємство переживає реструктуризацію. Систему опалення перебудовуємо під роботу систем опалення на відходах від виробництва. Наразі введено нові напрямки роботи: виготовлення матраців, металевих виробів, виробництво з цільного дерева. Змінюємо ринки збуту. Але нині ми втратили темпи розвитку. Якщо колись запаси комплектуючих матеріалів могли лежати на складах, то тепер їх відчутно поменшало. Працюємо під замовлення, а це збільшує терміни виробництва. (Ліна Нагірняк)
