У 40 відсотках випадків причиною бездітності в сім’ї є безпліддя чоловіка

Тому профілактика безпліддя повинна починатися ще до того, як вирішено зачати дитину, адже, якщо майбутній батько зазнав впливу негативних чинників, які можуть пошкодити хромосомний апарат, – це загрожує появою аномалій розвитку у новонародженої дитини, зокрема у статевій сфері.

Другим критичним періодом є вагітність. Відомо, що яєчка у плода формуються на 6-10-му тижні розвитку, внутрішні статеві органи –до 12-го тижня, зовнішні статеві органи – до 20-го, а з 20-го по 32-ий тиждень відбувається опущення яєчок у мошонку.

Зрозуміло, що будь-які шкідливі чинники, котрі діють на організм вагіт¬ної жінки в цей час, можуть негативно вплинути на формування статевих органів малюка. Цими негативними факторами е надмірне вживання алкоголю та нікотину, препаратів стероїдних гормонів, деяких антибіотиків та пестицидів, небезпечними для майбутнього плода є високий рівень іоні-зуючої радіації та інфекційні захворювання. Слід уникати стресів, адже підвищений вміст адреналіну шкідливий для майбутньої дитини, а також гарячих ванн, відвідування сауни, різкого підвищення температури тіла.

Після народження дитини профілактична робота проводиться залежно від того, які саме фактори ризику домінували у той чи інший період розвит¬ку хлопчика. Проте основні принципи залишаються незмінними.

Насамперед це здоровий спосіб життя, раціональне харчування, активний режим.
Не менш важливо дотримуватися правил особистої гігієни, зокрема, чистоти статевих органів. Під крайньою плоттю, навколо головки статевого члена, накопичується незначна кількість в’язкого секрету – смегми. Ця ділянка статевого органу є сприятливим середовищем для розвитку мікроорганіз¬мів. Вони можуть стати причиною запалення головки статевого члена, уретриту, а інколи і простатиту в підлітковому віці. Запущені запалення в майбутньому призводять до різкого зменшення кількості сперматозоїдів, зниження їхньої рухливості, а то й закупорювання сім’яносних шляхів.
Тому хлопчикам рекомендується регулярно обмивати ділянку навколо головки статевого члена під крайньою плоттю.

Фімоз не лише сприяє інфікуванню, а й може у майбутньому ускладнювати статеві стосунки, а тому теж повинен усуватися у дитячому віці.
Несприятливим для розвитку сперматозоїдів е надмірне перегрівання. Не рекомендується дітям довго сидіти в гарячій ванні, вкрай небезпечно, щоб у дитини тривалий час була висока температура тіла при вірусних захворюваннях.

Одна з інфекційних хвороб особливо небезпечна для хлопчиків. Це – епідемічний паротит. Однією з причин ускладнення цієї недуги є гострий орхіт. Проте, якщо навіть і не було клінічних проявів орхіту, після паротиту може розвинутися секреторна безплідність. Тому хлопчики, які перенесли це захворювання, повинні бути під постійним лікарським наглядом.

Токсичні для яєчок і деякі ліки: препарати нітрофуранового ряду, тетрацикліни, канаміцини тощо.

Крім вищезгаданих причин безпліддя є і такі фактори ризику, що набувають актуальності лише в певні вікові періоди.

Так, у дітей віком до року такими чинниками є: туге сповивання, непов¬ноцінне харчування, водянка яєчок, пахова грижа, а віком до трьох років – ще й крипторхізм. До десятирічного віку – часті травми статевих органів.

Період з 11 до 13 років – початок пубертатного розвитку. Небезпеку для майбутньої репродуктивної функції складають варікоцеле, пахово-мошонкові грижі. Ці порушення усуваються оперативним шляхом, тому слід прооперувати дитину якнайшвидше, поки не настали небажані органічні зміни в статевих органах.

Деякі підлітки у цьому віці вже починають вживати алкоголь, палять, не усвідомлюючи, якої шкоди вони завдають власному здоров’ю.

Потрібно також приділяти належну увагу запобіганню порушень пубер¬татного розвитку. У разі як прискореного, так і уповільненого статевого дозрівання дитина потребує постійного нагляду, а при потребі – лікування.

Не менш відповідальним етапом у профілактиці чоловічого безпліддя є підлітковий вік з 14 до 17 років. У цей період, крім порушень корекції сомато-статевого розвитку, оперативного лікування з приводу варікоцеле, профілактики запалень статевих органів, інтенсивної пропаганди здорового способу життя, боротьби з курінням, вживанням алкоголю та наркотиків, надзвичайно актуальним є роз’яснення шкоди надмірного захоплення онанізмом. У першій юнацькій гіперсексуальності онанізмом займається більшість підлітків. З налагодженням регулярного статевого життя ця звичка, як правило, зникає.

І все ж таки при надмірному захопленні рукоблудством ця звичка може перейти у нав’язливий стан, призвести до невротизації та деградації ще не сформованої молодої особистості. Тому слід уникати таких факторів, які штучно збуджують та стимулюють еротизацію, тобто не бажано захоплюватися порнофільмами, еротичними журналами тощо. У цей час потрібно спрямувати енергію підлітка на інтенсивне заняття спортом, фізичною працею, туристичними походами, зосередити увагу юнака на колекціонуванні, авіамоделізмі, нумізматиці, інших видах розумової та фізичної діяльності.

Неконтрольованими темпами зростає сьогодні захворюваність підлітків на недуги, що передаються статевим шляхом: сифіліс, гонорею, трихомоноз, бактеріоз тощо. Практично доведено, що навіть якщо хворий вчасно звернувся по допомогу до лікарів, у 40 відсотків випадків перенесене захворювання є наслідком зниження якісних показників спермограми. Засоби щодо профілактики венеричних захворювань загально відомі – уникайте випадкових сексуальних контактів та практикуйте безпечний секс.

І останнє, на чому хотілося б акцентувати увагу. Якщо у вашої дитини виникло якесь патологічне статеве відхилення, батькам не слід при синові говорити про те, як вони стурбовані тим, що у майбутньому їхнє чадо може стати "неповноцінним" чоловіком, мати жіночу фігуру чи таке інше Одна необережна згадка про це, образлива репліка чи фраза може на все життя травмувати підлітка, деформувати його психіку, породити небажаний комплекс неповноцінності і, врешті, призвести у майбутньому до серйозних проблем, пов’язаних з налагодженням повноцінного сексуального життя. Тому тактовне і чуйне ставлення до дитини теж є профілактичним засобом у боротьбі з безпліддям.

Петро ЛЯШУК, професор кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології БДМУ.
Руслана ЛЯШУК, доцент кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології БДМУ.
Світлана ТОКАРЮК, лікар-ендокринолог.