Маловтішний прогноз щодо загострення ситуації з рівнем захворюваності на давню вірусну інфекційну хвороби людини – поліомієліт, почав збуватися, на жаль..

Причиною тому стало поєднання двох моментів: антивакцинальні настрої серед населення та складна соціально-економічна ситуація у державі, що призвела до відсутності поліомієлітної вакцини у медичних закладах.

Поліомієліт (хвороба Гейне-Медіна) – гостра інфекційна хвороба людини, викликана поліовірусами, характеризується переважним ураженням нервової системи з наступним розвитком в’ялих паралічів.

Поліовіруси є найдрібнішими представниками кишкових вірусів; науці відомі 3 його серотипи: I серотип Брунгінда (найбільш розповсюджений і нейровірулентний), II серотип Лансінг, III серотип Леон. Однак частота паралітичних форм незначна (1 випадок на 100-1000 безсимптомних форм). Усі збудники тривало зберігаються в довкіллі: у молоці, воді, випорожненнях хворого. Поліовірус має високу стійкість до низьких температур, витримує заморожування, дію 700 спирту, тому його відносять до найстійкіших вірусів.

Зараження відбувається фекально-оральним шляхом через забруднену воду, їжу, руки від джерела інфекції – хворих або носіїв. Інкубаційний період становить від 3 до 35 днів, найчастіше – 7-14 днів. Симптоми однак розвиваються лише у 5 % випадках, більшість випадків проходять безсимптомно. Людина захворює раптово, турбують нудота, блювота, загальна слабкість, м’язова слабкість у ногах та руках, біль голови. Найбільш небезпечні клінічні форми, що супроводжуються паралічами м’язів кінцівок (ураження мотонейронів спинного мозку), м’язів діафрагми, розладами дихання та серцево-судинної діяльності (паралітична і бульбарна форми).

Усі випадки гострих (тих, що розпочалися раптово) в’ялих паралічів, що є підозрою на поліомієліт, підлягають обов’язковій реєстрації та негайному розслідуванню упродовж 48 годин.

За перших ознак, особливо у дитячому віці, доцільно негайно звертатися за консультативною допомогою до дитячого інфекціоніста, а за потреби – госпіталізуватися. Специфічного противірусного лікування, на жаль, не існує; своєчасне клініко-лабораторне обстеження та патогенетичне симптоматичне лікування допоможе уникнути ускладнень.

Головний профілактичний захід при поліомієліті – це вакцинація. Використовують інактивовану поліомієлітну вакцину (ІПВ) та оральну поліомієлітну вакцину (ОПВ). Остання надійніша, оскільки забезпечує і місцевий (на слизових кишечнику), і загальний імунітет. В Україні інактивована вакцина застосовується для перших двох щеплень (у 3 і 4 місяці). У 5 місяців проводиться вакцинація ОПВ, ревакцинація проводиться ОПВ у 18 місяців, 6 і 14 років.

"Salus populi – suprema lex" (здоров’я нації – найвищий закон), бережіть своє здоров’я, дбайте про здоров’я дітей та живіть свідомо!

Анюта СИДОРЧУК, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології БДМУ


.