Ви ніколи не запитували себе, чому ми так високо цінуємо жіночу красу і чому так низько – чоловічу?

Адже у тваринному світі все навпаки. Саме самці всіляко себе прикрашають, а самки досить непомітні.

Цікаве дослідження провели еволюційні психологи. Вони поставили за мету з’ясувати, чому ж ми так низько цінуємо чоловічу красу і таке велике значення надаємо жіночій привабливості. Несправедливе обмеження в правах! Заради прекрасних пані чоловіки йшли на подвиги і розв’язували війни, присвячували їм поеми. Приваблива зовнішність Клеопатри, як відомо, значно вплинула на політичну карту світу. За злою іронією статевого диморфізму нічого подібного стосовно протилежного табору не спостерігається. Окремим сміливцям, як Нарцис, історія приготувала сумну і повчальну долю.

Але, можливо, мова йде лише про європейську культуру? Можливо, в інших народів все було по-іншому? Такі питання поставив перед собою відомий дослідник проблем статевого відбору Джонатан Готтшалл із коледжу Вашінгтона і Джеферсона. Він вирішив з’ясувати, чи є таким безсумнівним досить популярний в останні роки соціально-конструктивістський погляд на проблему жіночої краси, який пояснює її зумовленість не стільки еволюційними причинами, скільки певними стереотипами, що сформувалися в західній культурі та розповсюдились, із різних причин, по всьому світу.

А поміж тим у тварин ситуація складається зовсім інакше. Поведінкова асиметрія в них, у переважній більшості випадків, носить протилежний характер! Це помітив ще Дарвін. Усі ці павичі хвости, битви оленів на рогах та биття себе кулаками в груди спрямовані на привернення уваги самок, які обирають партнерів, виходячи зі своїх уявлень про чоловічу красу. Параметри особин жіночої статі при цьому ролі не грають, за винятком, хіба що, здатності до відтворення, тобто віку.

У нас усе так само, з маленькою різницею: ліцензія на красу належить дамам. І до нині, через 150 років після сера Чарльза, незвичайна аномалія турбує уми вчених. Ось що думає з цього приводу Річард Докінс (*Рі́чард До́кінз (англ. Clinton Richard Dawkins; 26 березня 1941) — англійський інтелектуал, еволюційний біолог, засновник меметики, відомий як популяризатор науки та атеїстичних поглядів.): "Виходячи з еволюційних міркувань, слід очікувати, що в тих випадках, коли між статями існують відмінності, рекламують себе самці, а самки бувають непоказними". Однак це жінки фарбуються, обирають вбрання, дивляться на нас з обкладинок глянцевих часописів та посміхаються в рекламі. А чоловіки, зі свого боку, при обговоренні панянок у першу чергу поспішають поділитися своєю думкою про їх сексуальну привабливість.

Саме друга частина, до речі, так не подобається полум’яним прихильницям статевого рівноправ’я, які разом із деякими антропологами і соціологами раптом вирішили все списати на європейську специфіку. Мовляв, в англійській мові навіть існують два різних слова для позначення жіночої (beautiful) і чоловічої (handsome) краси.

І хоча раніше різноманітні дослідження вже спростовували таку точку зору, однак до цього часу в переважній більшості джерел цю особливість статевої поведінки сучасних Homo sapiens продовжують пояснювати експансією цінностей – поряд із "Макдоналдсами", кока-колою та іншими досягненнями цивілізації, які ощасливили аборигенів разом з епохою географічних відкриттів.

Отже, Джонатан Готтшалл вирішив докопатися до істини, занурившись в історичні та літературні джерела глибше в часі. Були проаналізовані 90 пам’ятників літератури різних народів світу. У кожному з них за допомогою сучасних комп’ютерних технологій шукали 58 ключових слів, які асоціюються з людською красою, при цьому розглядалися як суто утилітарні заклики до відтворення потомства, так і романтичні (піднесені) екзерсиси. Додатково групу студентів попросили більш ретельно вивчити незрозумілі та двозначні фрагменти текстів.

Виявилося, що в 70 з 90 проаналізованих древніх творів було більше посилань на жіночу привабливість, а в 30 з них згадок про зовнішні принади сильної статі було катастрофічно мало. Із 20 сказань, які залишилися, лише в 4-х були знайдені приклади більш прихильного ставлення до чоловіків. Оскільки наші предки з найвіддаленіших куточків планети в середньому були в шість разів більш прихильними до жіночої краси, вчені зробили висновок, що завжди і всюди прекрасна стать була саме прекрасною. І не перестала бути такою й нині.

Однак, що ж лежить в основі описаного вище еволюційного парадоксу? Більшість дослідників сходяться на думці, що корінь проблеми слід шукати в моделях статевого відбору, які виникли в наших далеких предків.

Усі живі істоти хочуть розмножитися, зайняти нові території й усунути конкурентів, і людина не виняток. А оскільки в людей термін, необхідний для того, щоб поставити дитину на ноги, в буквальному і переносному значенні, дуже тривалий порівняно з іншими видами, які населяють Землю, то на перше місце вийшла задача не лише народити дитину, а й виростити її. От і не полишають прекрасну половину людства думки про багатого нареченого.

Ймовірно, якби це не працювало саме так, ми б не досягли того, чого досягли. Самкам переважної більшості ссавців бути гарними по великому рахунку ні до чого: їх із процесу репродукції не виключиш, а самці все одно самі прибіжать. Однак у Homo sapiens жінкам потрібно привабити як можна більше чоловіків, щоби було з чого вибирати, адже результат повинен бути не лише якісним, а й з тривалим "гарантійним" обслуговуванням.

Це особливо загострюється в умовах моногамії, адже "на десять девчёнок по статистике девять ребят". От і доводится жінкам конкурувати між собою за мужчин, щоб отримати хоч якого-небудь чоловіка. Але ж якого-небудь не хочеться, хочеться найкращого. От і застосовують жінки свої маленькі хитрощі, щоб підкреслити свою привабливість, іноді обманюючи природу.

Що ж із точки зору науки є зовнішньою, тілесною красою? Зазвичай, зразків краси є стільки, скільки культур і національно-географічних груп є на планеті Земля. Однак, незалежно від нашої культурної приналежності, ми вважаємо красивим обличчя і тіло, яке носить на собі ознаки здоров’я і природної доцільності: гармонійні риси обличчя, здорова посмішка, пишне волосся, широко відкриті, яскраві очі зі здоровим блиском, рівні густі брови, рівний пропорційний ніс. Зверніть увагу – ці ознаки не мають статі. Якщо говорити про статевий диморфізм у цьому питанні, то відмінність полягає лише в положенні на шкалі фемінінності-маскулінності. Для жінки – дрібніші риси обличчя, м’які кути щелеп, м’якше виражені кіскові виступи, пишніші губи та щоки, більше виражена підшкірна клітковина, довгі й пишні вії. Для чоловіка – різкіші, грубіші риси обличчя, масивніші кісткові виступи, нижня щелепа та ніс, чітко окреслені кути. Більші відмінності стосуються тіла, яке формується на основі рівня статевих гормонів та розвитку вторинних статевих ознак. Цікаво, що антропологічні дослідження виявили навіть гендерну (соціально-статеву) відмінність у сприйнятті значимості зовнішніх ознак рівня статевих гормонів. Так, чоловіки вибирають жінок з максимальними проявами фемінінності, тобто з яскравими ознаками високого рівня естрогенів. Це зрозуміло з точки зору статевого відбору, оскільки є гарантією успішної передачі генетичного матеріалу потомству. А от жінки обирають чоловіків, які розташовуються не на найвищому щаблі на шкалі маскулінності, а з деякими проявами фемінінності, оскільки це є можливим шансом, що батько майбутньої дитини буде не лише продуктивним запліднювачем, а й візьме участь у догляді й вихованні, буде достатньо уважним до неї та її потомства.

З еволюційної точки зору чоловіком бути більш вигідно: він може залишити на порядок більше потомства, а репродуктивні можливості "слабкої" статі обмежені. Ряд досліджень показав, що в різних культурах жінки – від аборигенок до випускниць Гарварда – в цілому надають більше значення соціальному статусу партнера, ніж його привабливості. Хоча є варіант того, що більш заможний чоловік краще за собою доглядає і виглядає більш привабливо.

От і намагаються жінки замаскувати якісь дефекти здоров’я чи нестачі фемінінності помадою, тушшю, тональним кремом, корекційним одягом чи навіть пластичною хірургією. А чоловіки роблять усе, щоб виглядати більш заможними, забезпеченими і, відповідно, доглянутими.

Загрозливим на сьогоднішній день виглядає те, що обидві сторони застосовують усі можливі засоби обману протилежної статі, замість того, щоб підтримувати здоров’я, в тому числі – репродуктивне, оскільки імітація часто є більш доступною і менш енергозатратною, а іноді – єдино можливою для створення сім’ї Й підтримання стосунків.

Однак, при цьому необхідно враховувати, що ступінь біологічної відповідальності жінки в репродуктивному процесі на порядок вищий, ніж чоловіка. Тому, скоріше за все, саме це робить домінуючим поняття жіночої краси над поняттям чоловічої.

Разом із тим, давайте не відмовляти чоловікам в їх праві на красу, принаймні в праві доглядати за собою і бути привабливими, адже сучасній культурній та освідченій людині притаманно оточувати себе красою і гармонією.

Які косметичні процедури салону краси стали найбільш популярними серед чоловіків?

Чоловікам властиве бажання витрачати мінімум часу та коштів і отримувати при цьому максимальний ефект. Тому з косметологічних процедур представникам сильної статі підійде масаж обличчя. І якщо жінку мотивує на курс масажу інформація про те, що він добре стимулює вироблення колагену, то в чоловіків інший підхід. Масаж обличчя позбавляє від стресу, знімає напругу, розслаблює м'язи обличчя. Особливо це стосується міжбровних м'язів (м'язи зверхника) – там найчастіше утворюється складка в чоловіків, які багато працюють і багато чого досягають. Крім цього, масаж чудово підтягує овал обличчя й підборіддя.

Чоловіки в силу своїх особливостей більше довіряють машинам (апаратам). Тому їм підійдуть апаратні методики. Наприклад, термоліфтинг – швидка процедура, яка підтягує шкіру, робить її більш пружною, позбавляє від дрібних зморшок. Рекомендована періодичність косметологічних процедур для чоловіків така ж, як і для жінок, – курсами (можна раз на тиждень).

Враховуючи зазначені особливості, можна рекомендувати чоловікам процедури, які не будуть занадто обтяжливими для них, але в той же час допоможуть підтримувати оптимальний стан шкіри. У догляді за чоловічою шкірою виділимо три важливих моменти.

Вмивання. Для вмивання краще всього використовувати гелі. Вони необов'язково повинні бути саме чоловічі та мати чоловічий запах. Але краще від інших засобів чоловікам підійде пінка для вмивання. Тому що пінкою вони звикли користуватися при голінні, цей засіб їм знайомий і зрозумілий. До речі, за допомогою пінки для гоління можна і голитися, і вмиватися, і це не буде обтяжливо для чоловіка.

Крем під очі. Шкіра навколо очей і в чоловіків, і в жінок найбільше схильна до висихання і старіння. Тому починаючи з 25 років рекомендується і чоловікам користуватися кремом для догляду за шкірою навколо очей. Тим більше, що деякими виробниками косметичних засобів для гоління виробляються й засоби догляду за шкірою навколо очей для чоловіків. Однак принципового поділу між чоловічими та жіночими кремами немає. Тому чоловікові підійдуть і жіночі креми.

Крем для обличчя. Застосовувати бажано, однак далеко не всі чоловіки це люблять. Вихід – підберіть для вашого чоловіка засіб після гоління, до складу якого входять олії, і порекомендуйте наносити його не тільки на зону гоління, але й на все обличчя. Чоловікові, який не голиться, можна підібрати легкий зволожуючий крем, щоб не виникало почуття дискомфорту.

Пілінг також корисний для чоловічої шкіри, особливо в осінньо-зимовий період. Ця процедура вирівнює епідерміс, освіжає колір обличчя, робить його доглянутим, гладким і гарним. Особливо корисний пілінг, якщо в чоловіка на шкірі є дефекти, нерівності, висипання. На жаль, вмовити чоловіків на пілінг, маски й інші процедури особливо важко. Можливо, тому що в чоловіків пріоритетні інші завдання в житті.



Підготували: співробітники кафедри фізіології ім. Я.Д. Кіршенблата
д. мед. наук професор Ткачук Світлана Сергіївна
к. мед. наук доцент Ясінська Олена Вікторівна
к. мед. наук доцент Кузнєцова Олександра Володимирівна