Обстежувати стан дитини потрібно хоча би раз на рік

Незабаром 1 вересня. І якщо ви ще не встигли підготуватися до школи, час поквапитися! Підготовка – це не лише придбання зошитів, канцелярських товарів, одягу, а й обстеження стану здоров’я школярика. Отож, на що варто звернути особливу увагу?

Багато батьків дійсно вважають свою дитину абсолютно здоровою і ображаються, коли лікар "приписує" їм якусь хворобу. Вони забувають, що багато патологій – приховані і можуть ніяк не виявлятися. А будь-яке фізичне навантаження викликає певні фізіологічні зміни в організмі. І якщо здорову дитину ці зміни тренують і загартовують, то школяра з якоюсь серйозною патологією вони можуть навіть убити.
Забувають батьки і про те, що більшість сучасних дітей ростуть за комп’ютером або перед блакитним екраном. А шкільна програма загалом розрахована на те, що дитина п’ять днів на тиждень по 6-8 годин сидить в одній позі.
Тому у вільний від школи час діти повинні рухатися. А якщо дитина рухається недостатньо, то у неї рано чи пізно з’являються проблеми зі здоров’ям, зміни в крові, в органах, в серцево-судинній системі. І фізкультура з її нормативами стає непосильним, а іноді і фатальний завданням. Тому проходити комплексне обстеження і перевіряти стан своєї дитини перед школою потрібно обов’язково хоча б раз на рік.

На перевірку ставай!
Щоб визначити, до якої групи здоров’я належить ваша дитина, і попередити про це в школі, ви повинні звернутися в поліклініку за місцем проживання або в будь-яку приватну клініку, якщо дозволяють кошти. Обов’язково пройдіть наступних фахівців.

Педіатр. Лікар має вислухати скарги, оглянути і дати направлення на необхідні клінічні аналізи (загальний і біохімічний аналіз крові, аналіз сечі і кал на яйця глистів). Закінчується ця епопея знову в кабінеті педіатра, який, проаналізувавши всі складові, напише в довідці відповідну цифру з номером групи здоров’я вашої дитини або додатково відправить до вузькопрофільних спеціалістів (гастроентеролога, ендокринолога тощо).

Кардіолог. Цей фахівець повинен зробити ЕКГ (електрокардіограму) та УЗД серця. Це допоможе оцінити ступінь резистентності організму (стійкість до несприятливих факторів, у тому числі до фізичних та емоційних навантажень).

Ортопед. Цей лікар перевірить поставу дитини і те, як розвинений її м’язовий корсет. Якщо школяр сильно сутулитися, його грудна клітка деформується, що, у свою чергу, не дає серцю нормально перекачувати кров.

ЛОР. Він перевірить стан носоглотки. По-перше, хронічний тонзиліт може давати навантаження на серце і судини. По-друге, восени в новому вирі вірусів хронічні болячки можуть розгорітися з більшою силою. І по-третє, навіть банальне закладення носа заважає надходженню кисню в мозок, внаслідок чого дитина швидко втомлюється і не справляється з програмою.

Окуліст. Не обходіть і цей кабінет. Якщо буде виявлено, що зір дитини знижений, подбати про окуляри теж потрібно до початку уроків.

Уроки фізкультури: шкода чи користь?
Спортивні навантаження дітям зі слабким здоров’ям необхідні навіть більше, ніж здоровим, тільки вони повинні бути дозованими і помірними.
Для кожної групи здоров’я мають бути прописані свої нормативи.
Якщо "хворе місце" – серцево-судинна система, дітям варто займатися на велотренажері, робити короткі пробіжки, вправи для рук і ніг. Але будь-яке заняття повинно починатися і закінчуватися контролем артеріального тиску і пульсу.
Загальні навантаження (кроси, естафети, вправи на тренажерах) і вправи з затримкою дихання таким школярикам протипоказані.
Якщо дитина страждає на сколіоз, їй показані так звані симетричні тренування і жодних струсів (стрибків і розгойдування).

Порада лікаря
Юрій НЕЧИТАЙЛО, завідувач кафедри педіатрії, неонатології та перинатальної медицини БДМУ:
– Обирайте шкільний ранець уважно і обов’язково враховуйте бажання дитини.

Вага. Ранець повинен бути легким (до 800-1000 г) та комфортним. Загальна маса ранця з зошитами та підручниками не повинна перевищувати 10% ваги дитини, а це для молодших школярів 2-3 кг. Не навантажуйте його зайвими речами.

Застібки і кріплення повинні бути максимально зручними, щоб дитина без особливих зусиль могла їх розстібнути і застібнути.

Матеріал – міцний і водонепроникний, гігієнічний, без неприємного запаху. Важливою є така дрібничка, як петелька для підвішування ранця – інакше він буде бруднитися на підлозі.

Конструкція. Ранець має бути безпечним, без гострих кутів, металевих кріплень. Спинка має бути достатньо жорсткою.

Форма і товщина лямок. Вони не повинні бути вузькими (щоб не врізалися в плечі) чи занадто широкими (щоб не спадали). Нормальна ширина – 3-4 см, з середини не пласкі, а пом’якшеними товстим (1-2 см) шаром пінки і бажано з нашитою сіточкою, щоб лямки не ковзали на плечах.

Крій лямок – якщо лямки пришиті близько одна до одної, вантаж тисне не на плечі, а в шию, здавлюються кровоносні судини. Школярик втомлюється, у нього болить голова, а батьки не розуміють – чому. Найбільш зручні S-подібні лямки або лямки-"майка" – рівномірно розподіляють вагу.

Розмір. Ранець не повинен бути вищим та ширшим, ніж плечі, та не опускатися нижче талії.

Леся ТОКАРЮК