Правильне харчування під час вагітності має важливе значення.

Правильне харчування разом із дотриманням режиму праці та відпочинку, дозованим фізичним навантаженням є запорукою збереження здоров'я жінки і нормального розвитку плода. Існує помилкова думка, що вагітна жінка повинна значно змінити свій звичайний раціон, включивши в нього особливі, найчастіше дорогі продукти. Проте, звичайна повсякденна їжа може бути здоровою і корисною при умові її збалансованості.

Перший триместр вагітності (до 12 тижнів) – дуже відповідальний період, оскільки саме в цей час починається формування всіх органів дитини, формується плацента, від функції якої багато в чому залежить подальший перебіг вагітності та здоров’я малюка. Дієтологи єдині в думці про недоцільність різкої зміни моделі харчування в ранні терміни вагітності, особливо при відсутності супутньої соматичної патології. Згідно рекомендацій провідних фахівців дієтології, у першому триместрі необхідно щодня вживати 80-90 г білка, 70-80 г жирів і 350-500 г вуглеводів. Енергетична цінність їжі повинна складати близько 2500 ккал на добу. Проте при надмірній масі тіла має сенс відмовитися від калорійних тістечок і жирних молочних продуктів. Рекомендується чотириразовий прийом їжі на день, перший сніданок повинен складати 30% від загальної калорійності денного раціону, другий – 15%, обід – 35%, вечеря – 20%. Білкову їжу краще вживати в першій половині дня, а молочну та рослинну – увечері.

В другому триместрі вагітності плацента, яка є посередником між матір'ю та дитиною, вже майже сформована. Тепер малюк буде інтенсивно рости, у зв'язку з цим апетит у мами також зростає. Харчуватися слід у 5-6 прийомів. Зі всієї денної "дози" білків 50-60% повинні бути тваринними (25-30% – це м'ясо, птиця, риба; 20-25% – молочні продукти і 5% – яйця). З раціону слід виключити тугоплавкі тваринні жири – баранячий жир, яловиче сало, маргарини. За нормами, 30-40% жирів повинні бути рослинними маслами (оливковим, соняшниковим, кукурудзяним). Потребу у вуглеводах краще задовольняти за рахунок багатих рослинними волокнами продуктів: хліб грубого помелу, неочищених круп (гречки, неочищеного рису, пшона), фруктів, овочів, ягід. Якщо жінка не страждає ендокринними порушеннями (зокрема, цукровим діабетом і ожирінням), вона повинна з'їдати не більше 10 чайних ложок цукру на день (тобто 50 г), за вказаних захворювань ця норма істотно зменшується. З сіллю теж краще не перестаратися: у другій половині вагітності не варто вживати її більше 8г в день (а при підвищеному артеріальному тиску – не більше 5 г). Майбутній мамі потрібно пити в день 1,5 літра рідини (вода, чай, соки, супи). З урахуванням тієї "води", яка міститься в овочах, фруктах і ягодах, денний об'єм рідини досягає 2-2,5 літрів в добу. На ніч корисно випивати стакан кефіру, а останнє "перекушування" повинно бути за 2-3 години до сну.

На початку третього триместру потрібно слідувати тим же дієтичним рекомендаціям. Проте з моменту виходу в декретну відпустку (приблизно за 2 місяці до пологів) жінка починає харчуватися інакше. Можна сказати, що вона клює, як пташка: часто і помалу. Усе тому, що матка, що збільшилася, тисне через діафрагму на шлунок. Гормони роблять свою справу, розслаблюючи не тільки м'яз матки, але й інші кільцеві м'язи – зокрема, і ті, що знаходяться в стравоході, шлунку і кишках. Наслідком цього є печія і закрепи. Харчування маленькими порціями допомагає уникнути цих проблем. Пережовувати їжу потрібно ретельно, їсти − не поспішаючи, а після закінчення трапези не варто лягати або нахилятися.

Проблеми зі стільцем дозволять вирішити продукти, багаті на клітковину та пектин: хліб грубого помолу, сухофрукти, вівсяна каша, сирі овочі та фрукти. На ніч доцільно вживати кисломолочні продукти з біфідобактеріями, сприяючи нормалізації флори кишок і профілактиці дисбактеріозу. У останні місяці вагітності жінка рухається менше, а, значить, варто зменшити і добову калорійність раціону. Зменшення слід проводити не за рахунок білка (він якраз потрібний), а за рахунок вуглеводів, які легко засвоюються. Стави повинні бути приправлені сіллю по мінімуму (не більше 5 г в день), пиття – всього 700-800 мл рідини в добу. Усі ці обмеження виправдані: нирки не будуть відчувати підвищеного навантаження, а значить, менший ризик виникнення набряків і підвищеного артеріального тиску.

Насамкінець, хотілося б зауважити, що у кожної людини свій особистий обмін речовин з індивідуальною потребою в тих чи інших поживних речовинах. В найбільшій мірі це стосується раціонального харчування вагітної жінки, якій слід пам'ятати, що надійним порадником в цьому питанні є дільничний акушер-гінеколог.

Інна БИРЧАК, доцент кафедри акушерства, гінекології та перинатології БДМУ