"Коли можна розпочинати статеве життя?", "Як розпочинати статеве життя?" – запитання, які хвилюють нашу молодь.

Можу сказати одне – ці питання кожна людина вирішує для себе індивідуально. Але молоді корисно знати, що раннє статеве життя, як і ранній вступ до шлюбу, висувають підвищені вимоги до недорозвиненого, неокріплого організму. Про це серйозно повинні подумати особливо ті дівчата, які страждають захворюваннями серця, нирок, печінки, щитоподібної залози, гіпертонічною хворобою та ін. У таких випадках перебіг майбутньої вагітності та пологів може ускладнитися, що, в свою чергу, може негативно відбитися на перебігу основного захворювання. При зловживанні статевим життям, особливо у ранньому віці, може виникнути статеве безсилля, на що нерідко скаржаться молоді чоловіки.

Який же вік найбільш сприятливий для дітонародження, повноцінного потомства та збереження здоров’я жінки? Відповісти на це запитання не дуже легко, адже вік не завжди відображає істинну психічну та фізичну підготовленість організму. Це залежить від багатьох причин, головні з яких – історичні, географічні, побутові умови життя та індивідуальні особливості здоров’я дівчини. Тут важливо підкреслити наступне: у результаті прискореного фізичного розвитку (акселерації) молоді люди зараз нерідко до 14-15 років досягають статевої зрілості. Але чи означає це зрілість духовну, тобто вміння володіти своїми почуттями та потребами?

Доктор психологічних наук Марія Неймарк з цього приводу пише: "Ні в якому випадку не слід робити висновок про те, що фізична акселерація, навіть прискорений розумовий розвиток автоматично призводять до прискорення морального розвитку, до прискореного дозрівання здатності розуміти усе значення та увесь сенс власних вчинків та свідомо керувати собою".
Вік вступу до шлюбу
Додамо, що сказане вище цілком притаманне сфері статевого життя. Розпочинати його та, відповідно, укладати шлюб найбільш прийнятно для дівчини у віці від 18 до 23 років. До цього часу завершується її статеве дозрівання, вона вже не тільки фізично, але й морально підготовлена до материнства. Пологи у цьому віці сприятливо впливають на її організм, сприяють розквіту фізичних та духовних сил. Найкращим шлюбним віком чоловіків визнаний від 22 до 25 років.

Встановлений нашим законодавством вік для укладання шлюбу – 18 років і дорівнює віку громадянського повноліття. Сімейний Кодекс передбачає навіть можливість зниження шлюбного віку до 16 років. У багатьох країнах досягнення певного віку вступаючими до шлюбу передбачається у якості обов’язкової умови укладання шлюбу, однак регламентується він по-різному. У більшості випадків вік укладання шлюбу коливається між 16 та 18 роками та інколи встановлюється по-різному для чоловіків та жінок. Зазвичай у тих випадках, коли вік шлюбного повноліття нижчий громадянського повноліття (який у більшості країн складає 18 років), вимагає також отримання батьківського погодження, яке трактується як самостійна умова укладання шлюбу. Крім того, у деяких країнах допускається зниження встановленого законом віку шлюбних відносин за рішенням компетентного органу. Наприклад, в Іспанії за рішенням міністра юстиції може біти дозволено укладання шлюбу неповнолітнім, що досягли 14 років. У Англії, навпаки, передбачений законом 16-літній вік укладання шлюбу не може бути зниженим за будь-яких обставин.

Але якщо шлюб в якомусь віці не забороняється, то це не означає, що він рекомендується. Про це слід пам’ятати та притримуватися обгрунтованих порад лікарів.

Молодь, що укладає шлюб, цікавить можлива різниця віку чоловіка та жінки. Більшість вчених визнає прийнятною різницю до п’яти років, інші допускають її від шести до дванадцяти. Припустимість підвищення віку чоловіка пояснюється тим, що він довше зберігає здатність до продовження потомства. Деякі відхилення від вказаних вікових меж, безумовно, можливі; вони залежать від індивідуальних особливостей чоловіків та жінок, їх почуття любові та вподобань.

Фізіологічна обумовленість вікових особливостей шлюбних відносин визначається тим, що у чоловіків інтенсивність статевої функції зростає до 22-24 років та утримується на одному рівні приблизно до 36-40 років, а потім повільно знижується. У більшості жінок ця функція проявляється особливо інтенсивно до 30-35 років, потім знижується, знову дещо підвищується, а інколи швидко сходить на нівець.

Для нормальних взаємовідносин обох молодих людей велике значення має стан їх здоров’я. Деякі хвороби батьків, нервові, психічні, захворювання очей, глухонімота можуть негативно впливати на здоров’я нащадків. Доведено, що негативним для укладання шлюбу є пристрасть майбутнього чоловіка до алкоголізму. Алкоголь не тільки різко ускладнює сімейні та побутові відносини подружжя. Спостереженнями встановлено, що діти, народжені від алкоголіків, відстають у фізичному та розумовому розвитку, частіше схильні до різних захворювань.

Забороняється укладання шлюбу між близькими родичами (інцест): брата та сестри, батька та дочки, дядька та племінниці та ін. Дослідження вчених говорять про те, що за вказаних умов діти успадковують різні вади: народжуються з глухонімотою, суттєво відстають у розумовому розвитку та ін. Прояви фізіологічної неповноцінності успадковуються.

Отже, молоді, що укладає шлюб на тривалі сумісні роки, слід багато про що подумати, багато, що передбачити!

Ясніковська С. М., доцент кафедри акушерства, гінекології та перинатології БДМУ