Здоровий спосіб життя – запорука вашого здоров’я.

В Україні склалася критична ситуація із станом здоров’я населення: ¾ населення України хворіють на серцево-судинні захворювання. У Європі, як і в Україні, хвороби серця і судин є причиною передчасної смерті: модифікація способу життя, боротьба з основними факторами ризику (ФР) дозволяють значно зменшити частоту коронарних подій, уражень мозкових судин периферичних артерій. 12 млн. людей в Україні мають артеріальну гіпертензію (АГ), що складає 30% населення.

Щорічно виявляють 1 млн. хворих, з них лікуються 53%,ефективно- 12%. При аналізі структури АГ за рівнем артеріального тиску (АТ) у половини осіб з підвищеним рівнем АТ виявлено АГ 1-го ступеня, АГ 2-го ступеня, визначають у кожного третього пацієнта, АГ 3-го ступеня – у кожного п’ятого.

Неконтрольована АГ вважається одним із найбільш вагомих чинників зменшення тривалості життя населення. За результатами 20-річного проспективного дослідження наявність АГ підвищує ризик загальної смертності: у чоловіків в 4,5 рази, у жінок – в 2,0 рази. В українській популяції, за результатами досліджень, проведених співробітниками Національного наукового центру "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска" НАМН України, лише 1 % пацієнтів з підвищеним АТ не має додаткових ФР.

Підвищений АТ крові сприяє розвитку атеросклерозу судин, розвитку ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда та інсульту, судинної деменції, раптової серцевої смерті. Порогові значення артеріального тиску у клініці складають 140/90 мм.рт.ст., цілодобовому вимірюванню-125-130/мм.рт.ст., само вимірюванні-135/85 мм.рт.ст.

Ожиріння як чинник ризику розвитку серцевої патології, має найбільше значення у віці 60-80 років. Збільшення маси тіла у старої людини є додатковим навантаженням на серце, сприяє порушенню обміну жирів і прогресуванню атеросклерозу. Для визначення ступеня ожиріння використовують індекс Кетле (індекс маси тіла –ІМТ). У середньому для чоловіків і жінок нормальним ІМТ вважається його значення від 20 до 25 кг/м2, індекс 25-29,9 розцінюється як надлишкова маса, 30 та вище –ожиріння, а вище 40 – тяжке ожиріння.

Ожиріння підвищує ризик виникнення інсулінонезалежного діабету, а також артеріальної гіпертензії, артриту і деяких онкологічних захворювань. Зменшувати вагу (низькокалорійна дієта та розвантажувальні дні) потрібно повільно, з втратою ваги тіла приблизно 0,5 кг за тиждень.

Психоемоційні перенапруження. На людей старших вікових груп вкрай негативно впливають зміни звичних умов життя і визначеного стереотипу, закріпленого протягом багатьох років. Для людини літнього віку дуже важливо відчувати свою значимість для колективу, сім'ї, суспільства. У виникненні багатьох захворювань системи кровообігу велике значення має тип нервової діяльності. Люди з урівноваженим типом нервової діяльності частіше досягають довголіття і залишаються здоровими.

Харчування. Надмірне споживання м'яса, молока, яєць, тваринного жиру, сприяє підвищенню, а вживання зернобобових - зниженню смертності від ішемічної хвороби серця. Харчування повинно бути різноманітним, багатим на клітковину, вітаміни (особливо С, групи В, А, РР, Е) та на мікроелементи з достатньою кількістю повноцінних білків.

Обмеження кухонної солі – профілактика артеріальної гіпертензії, інфаркту, інсульту, прогресування серцевої недостатності.
Щоденне споживання 2-3 плодів ківі може бути корисним при ішемічній хворобі серця, знижуючи ризик прогресування атеросклеротичного ураження судин серця і утворення тромбів в них (подібно аспірину). Відзначено також можливість антиатеросклеротичного впливу вишні.

Фізична активність - потужний стимул і регулятор практично всіх фізіологічних функцій, яка підвищує економність роботи серця (без надлишкового серцебиття та надмірного підвищення тиску) при адекватних навантаженнях, попереджує передчасне старіння та сприяє досягненню активного довголіття. Величезні можливості, закладені в організмі кожної людини, можуть бути реалізовані в здоров'я і активне довголіття тільки за умови постійного фізичного навантаження.

Численні дослідження показали, що у людей з високим рівнем фізичної активності протягом тривалого періоду маса тіла зберігається постійною відповідно до віку і статі, а в осіб, які ведуть малорухомий спосіб життя, вона з віком поступово збільшується. Регулярна фізична активність підвищує фізичну працездатність або тренованість, тобто спроможність здійснювати фізичні дії, не відчуваючи втоми, і можливість підтримання такої спроможності протягом життя.

Регулярні фізичні навантаження сприяють зміцненню не тільки м’язів скелетної мускулатури, а й серцевого м’яза, підвищуючи його працездатність. Фізичні вправи також допомагають справлятися із стресовими ситуаціями в житті, дають заряд енергії, дарують здоровий сон. Епідеміологічні дані про меншу поширеність артеріальної гіпертензії у людей фізичної праці свідчать про сприятливий вплив фізичної активності на рівень артеріального тиску.

Рекомендуються аеробні фізичні навантаження: ходьба, їзда на велосипеді, підйом по сходах, робота в саду, біг, плавання, гребля, катання на ковзанах і лижах,

Європейські рекомендації щодо профілактики серцево-судинних захворювань вказують на наступне:
• здоровим необхідно рекомендувати навантаження, які приносять їм насолоду і можуть бути інтегровані у загальний ритм життя;
• всім хворим необхідно збільшувати фізичну активність під контролем пульсу і артеріального тиску;
• фізичні вправи слід виконувати протягом 30 хв 4-5 разів на тиждень;
• фізичні навантаження повинні бути індивідуальними, помірними, систематичними з адекватним прискоренням пульсу.

Всесвітньовідомий академік Амосов М.М. був прихильником активного способу життя і говорив: "Після 40 років всім потрібна фізкультура и обмеження в їжі. Бігати або ходити на роботу - за вибором. Бігати краще. До пенсійного віку цього достатньо: можна залишатись здоровим і вилікувати хвороби, якщо вони з’явились".

Отже, потенційними перевагами фізичної активності для здоров’я є:
– зниження ризику смерті в осіб, які ведуть здоровий спосіб життя;
– зниження ризику розвитку ішемічної хвороби серця і мозкового інсульту;
– зниження ризику розвитку артеріальної гіпертензії на 35-53%;
– зменшення рівня загального холестерину;
– зниження маси тіла і профілактика ожиріння;
– покращання психологічної рівноваги ;
– зниження рівня глюкози в крові та зниження ризику розвитку цукрового діабету.

О.С.Полянська, професор кафедри внутрішньої медицини, фізичної реабілітації та спортивної медицини БДМУ.