Хронічний холецистит – запальне захворювання.

Воно викликає ураження стінки жовчного міхура, утворення в ньому каменів і розлади його скоротливої здатності. Для цього захворювання характерний поступовий розвиток і, лише в окремих – розвиток як наслідок гострого холециститу. За наявності каменів у жовчному міхурі говорять про хронічний каменевий (калькульозний) холецистит, за їх відсутності – хронічний некаменевий холецистит. Хронічний холецистит часто перебігає на тлі інших хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту: гастриту, панкреатиту, гепатиту, що зумовлює їх взаємозалежність та ускладнює процес лікування. Причини розвитку захворювань жовчного міхура є дуже різноманітними. До них відносяться: порушення дієти, обтяжена спадковість, бактеріальні та вірусні інфекції, паразитарні інвазії тощо. У виникненні каменевого холециститу значну роль відіграють деякі види обмінних порушень та нераціональне харчування (зокрема, зловживання жирною їжею, консервованими продуктами промислового виготовлення, одно- дворазове харчування впродовж тривалого періоду, нехтування рідинним компонентом їжі). Цьому також сприяють вечірнє переїдання, малорухомий спосіб життя, вживання деяких ліків тощо. Жінки хворіють на хронічний холецистит у два рази частіше чоловіків, особливо після вагітності та пологів. Всі вказані чинники призводять до порушення структури і функції жовчного міхура та печінки та суттєво погіршують якість життя хворого.

Важливу роль у профілактиці загострення захворювання печінки та жовчного міхура і попередженні переходу гострого процесу в хронічний відіграє фітотерапія. Дія останньої багатогранна: відвари і настої розріджують жовч, одночасно володіючи жовчогінним і протизапальним ефектами, попереджуючи проникнення інфекції у жовчовивідні шляхи, відновлюють тонус стінок жовчного міхура, мають антиоксидантні властивості. Порушення відтоку жовчі у хворих на хронічний некаменевий холецистит корегується жовчогінними рослинними настоями, відварами та сучасними ліками рослинного походження. Хорошими жовчогінними та протизапальними властивостями володіють такі рослини, як цмин піщаний (безсмертник), м’ята перцева, шипшина, материнка, дикий цикорій, календула, меліса, барбарис звичайний (трава), золототисячник, розторопша, чистотіл великий (трава). Квіти цмину піщаного застосовуються у вигляді відвару (6-12 г на 200 мл води) по ½ склянки в теплій воді 2-3 рази на день за 15 хвилин до їжі 3-4 тижні, або у вигляді сухого екстракту 1 г 3 рази на день перед їжею впродовж 2-4 тижнів. М’ята перцева використовується у вигляді настою (5 г на 200 мл води) по ½ - 1/3 склянки 2-3 рази на день за 15 хвилин до їжі 2-4 тижні. Корінь шипшини посилює секрецію жовчі, сприяє синтезу та виділенню солей жовчних кислот, знижує тонус загальної жовчної протоки. Приготування: 3 столові ложки подрібненого кореня заливають 2 склянками окропу, нагрівають на водяній бані 30 хвилин, настроюють 10 хвилин, проціджують. Приймають у вигляді відвару по ½ склянки 3 рази на день перед їжею. Ватро пам’ятати, що зазначені методи профілактики та лікування можна використовувати людям, у яких немає каменів у жовчному міхурі та тільки після консультації із лікарем. Тривалість вживання наведених лікарських засобів визначається хворобливими відчуттями пацієнта і залежно від вираженості клініки та віку хворого складає 3-4 тижні. Подібні курси можна повторювати 2-3 рази на рік. Потрібно зазначити, що методи фітотерапії є безпечними, надійними та доступними, економічно вигідними, мають м’яку дію, тому часто їх використовують як додаткові засоби у комплексному лікуванні таких хворих. У 2014 році всесвітня організація охорони здоров’я розробила важливий документ: “Стратегія застосування методів народної медицини на 2014-2013 роки” у системах охорони здоров’я країн учасниць цієї організації. У цьому документі надається важлива увага й рекомендації у всіх країнах світу ширше застосовувати методи фітотерапії у лікуванні хворих, як необхідний чинник покращення результатів лікування сучасних пацієнтів. Застосування фітотерапії при хворобах печінки і жовчного міхура це не тільки визнаний на світовому рівні метод, він дуже потрібний нині хворим людям в умовах збіднілості населення та постійного здорожчання аптечних ліків.

Підготували: д.мед.н., професор Волошин Олександр Іванович
к.мед.н., доцент Сенюк Богдана Петрівна
к.мед.н., доцент кафедри Присяжнюк Василь Петрович