Умови сьогодення свідчать про актуальність проблеми збереження здоров’я дітей в Україні, оскільки майже 90% дітей дошкільного віку, учнів і студентів мають відхилення у здоров’ї.

Тільки за останні 5 років на 41% збільшилася кількість учнівської молоді, віднесеної за станом здоров’я до спеціальних медичних груп. На 60% зросла кількість неповнолітніх, які вживають наркотики, палять, п’ють. Наразі відомо, що стан здоров’я людини залежить на 20% від спадковості, на 10% від рівня розвитку медицини, на 20% від стану довкілля, на 50% від способу життя.
Турбота про розвиток та здоров’я дитини починається в сім’ї з прийняття нею здорового способу життя.
Здоровий спосіб життя – це:
• сприятливий емоційний клімат в родині, дружні взаємовідносини між батьками й дітьми;
• відповідальне ставлення батьків до здоров’я дитини та власного;
• сприятливі умови для фізичного та психічного розвитку дитини;
• правильно організована раціональна їжа;
• дотримання вдома режиму дня для дитини;
• негативне ставлення дорослих до алкоголю та паління;
• достатня трудова активність, заохочення дітей до посильної праці;
• утримання в чистоті тіла, одягу і приміщення;
• розумні вимоги до дитини, спільні ігри, проведення дозвілля (прогулянки в ліс, парк, на ковзанку, лижні прогулянки, спільне читання, малювання тощо).
Вагомим внеском батьків в підтриманні здоров’я дітей є забезпечення раціонального харчування та режиму дня для малюків, а не пошук чудодійних ліків призначених підвищити імунний захист дитини.
Дотримання принципів раціонального харчування особливо актуальним є в ранньому віці, коли відбувається активне формування систем і організму дитини. Слід пам’ятати, що нераціональне харчування, надмірне споживання енергії, білків і жирів, особливо тих, в яких переважають насичені жирні кислоти, спричинюють дисліпідемію і гіперхолестеринемію, що в поєднанні з надлишком калорій на тлі недостатньої фізичної активності призводить до ожиріння і виникнення серцево¬-судинних й ендокринних захворювань у дорослому віці.
Уведення до харчового раціону дитини раннього віку немодифікованого коров’ячого молока уважається однією з найважливіших причин дефіциту заліза, що негативно впливає на подальший розумовий розвиток , спричинювати алергічні реакції і закрепи. Дієта з недостатнім умістом кальцію створює ризик виникнення остеопорозу у старшому віці. Для формування нормального складу кишкової флори і регуляції інших функцій травного каналу, включаючи моторну, необхідно споживати достатню кількість харчових волокон.
Для дітей віком 2–3 роки рекомендується, щоб за рахунок вуглеводів забезпечувалось 45–65 %, за рахунок жирів — 30–40 % і за рахунок білків — 5–20 % загальної добової потреби у калоріях.
Білок - основний будівельний матеріал для нашого організму. З білка складаються м'язи, внутрішні органи, кровоносна, імунна система, шкіра, волосся, нігті. Білки потрібні для побудови ферментів, гормонів, основних компонентів імунного захисту організму.
Жири є основним джерелом енергії для немовлят і дітей раннього віку, а ненасичені жирні кислоти є незамінними для нормального росту і розвитку. Наявність ліпідів у харчовому раціоні є обов’язковою умовою всмоктування жиророзчинних вітамінів (A, D, E, K). Жири входять до складу клітинних мембран, визначаючи їх функціональні властивості, а вільні жирні кислоти здатні регулювати експресію генів. Ліпіди є структурними компонентами нервової тканини, сітківки і клітинних мембран, а також формують енергетичне депо організму дитини, що утворюється переважно за рахунок тригліцеридів. Водночас споживання жирів, починаючи з раннього дитинства, вважається ключовим чинником, що впливає на ризик виникнення серцево¬судинних захворювань, ожиріння та діабету в дітей і дорослих.
Вуглеводи є важливим джерелом енергії, однак не мають іншої харчової цінності. Водночас, харчові волокна (полісахариди, що не містять крохмалю, — целюлоза, геміцелюлоза, камедь, гуміарабік, пектини тощо, а також лігніни) відіграють важливу роль у функціональному харчуванні, регулюючи моторну функцію кишечника і зменшуючи ризик шлунково¬-кишкових захворювань. Дітям подобається солодкий смак їжі, і батьки можуть використовувати це з метою заспокоєння, заохочення, винагороди тощо. Однак важливо, щоб харчовий раціон характеризувався різноманіттям смаків і консистенцій і щоб дитина не очікувала, що її їжа завжди має бути солодкою. Потрібно надавати перевагу продуктам з мінімальним умістом цукру.
Незважаючи на те, що так звані мікронутрієнти (вітаміни, мінерали і мікроелементи) потрібні дитині у відносно невеликих кількостях, вони розглядаються як незамінні компоненти харчового раціону, оскільки забезпечують можливості продукції в організмі ферментів, гормонів й інших біологічно активних речовин, необхідних для нормальних росту і розвитку. Якщо рівень споживання мікронутрієнтів не відповідає рекомендованому, може виникати дефіцит, який уважається однією з найважливіших загроз для здоров’я і розвитку популяції, насамперед дітей раннього віку.
Залізо входить до складу численних білків і ферментів, потрібних для нормального функціонування людського організму. Залізо є незамінним не лише у забезпеченні транспортування кисню, але й у регуляції росту і диференціації клітин. Діти раннього віку мають відносно високі потреби у залізі внаслідок значних темпів росту і розвитку. Зокрема, згідно з рекомендаціями ВООЗ, рівень споживання заліза протягом 2–3 років життя має становити 3,9–11,6 мг/добу, що відповідає вітчизняним нормативам (10 мг/добу).
Кальцій — незамінний мінерал для формування здорових кісток і зубів. Його надходження до організму дитини раннього віку переважно забезпечується за рахунок молока (33 %) і молочних продуктів (67 %). ВООЗ рекомендує 500 мг/добу для дітей віком 2–3 роки і 450 мг/добу для однорічних дітей, що є меншим порівняно з вітчизняною нормою (800 мг/добу).
Вітамін D має важливе значення для дітей раннього віку, оскільки стимулює абсорбцію і засвоєння кальцію і фосфору. Відповідно до рекомендацій ВООЗ, мінімальна потреба у цьому вітаміні для дітей віком 1–3 роки становить 200–400 МО, що відповідає вітчизняній потребі (400 МО).
ОСНОВНІ ЗАХОДИ ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ
— Батьки визначають час прийому їжі, а не діти.
— Забезпечувати широкий асортимент продуктів з високою харчовою цінністю (фрукти й овочі), замість менш повноцінних у харчовому відношенні продуктів з високою енергетичною цінністю (солоні закуски, морозиво, смажені продукти, печиво і солодкі напої).
— Звертати увагу на розмір порцій; подавати їжу у кількості, що відповідає розмірам і віку дитини.
— Як джерело кальцію і білків після досягнення дворічного віку використовувати молочні продукти з низьким умістом жиру або знежирені.
— Обмежувати перекуси під час сидячих занять або бездіяльності, особливо солодощі або солодкі напої.
— Обмежувати періоди сидячих занять (не більше 1–2 год на день перегляду відео/телевізійних програм) і не встановлювати телевізор у дитячій кімнаті.
— Дозволяти дитині з нормальним індексом маси тіла (або масою для зросту) самостійно регулювати загальну кількість спожитих калорій.
— Регулярно приймати їжу з усіма членами сім’ї, сприяючи соціальній взаємодії і формуванню моделі поведінки, пов’язаної з харчуванням.

Харчовий раціон формують із дотриманням таких загальних принципів харчування дітей віком 1–3 роки:
1. Рекомендована кількість прийомів їжі — не менше 4–5 — три основних й один¬два додаткових; потрібно уникати незапланованих перекусів між прийомами їжі, а також не дозволяти дивитися телевізор або гратися під час прийому їжі.
2. Слід щоденно споживати випічку і зернові продукти переробки, що походять із цільного перемеленого зерна.
3. Слід щоденно споживати молочні продукти, такі як молоко (у тому числі модифіковане молоко, призначене для дітей після року), маслянку, кефір або йогурт (для дітей старших за 24 міс. життя — зі зниженим умістом жирів).
4. Слід щоденно їсти овочі (у тому числі бобові) і фрукти.
5. Пісне червоне м’ясо потрібно їсти не більше 2–3 разів на тиждень, курячі яйця — у ті дні, коли не вживається м’ясо.
6. М’ясо птиці слід споживати 2–3 рази на тиждень, завжди без шкіри.
7. Бажано 1–3 рази на тиждень їсти рибу.
8. Їжу необхідно готувати з використанням рослинних жирів (оливкова, ріпакова, соняшникова, кукурудзяна, соєва олія), обмежуючи вміст жирів тваринного походження.
9. Потрібно обмежити додавання солі до страв і продуктів харчування (відповідно до рекомендацій ВООЗ небажано додавати сіль у страви харчового раціону дитини молодше дворічного віку).
10. Не слід давати дитині солодкі напої — пити чисту воду.
11. Їжу піддають ретельній кулінарній обробці та дають дитині не пізніше ніж через 30 хв після приготування.

Світлана Тарнавська, доцент кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб БДМУ