додати в закладки
RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець Вхід через ВКонтакте
Головна Здоров'я Тури з Чернівців Весілля Бізнес каталог Блоги Досьє Досьє - відомі люди Чернівців Афіша Фото Відео

Ваше здоров'я » Публікації

Змішані відходи – це сміття

А роздільно зібрані – це ресурси

Чи замислювались Ви колись, скільки сміття Ви викинули за своє життя?
За різними джерелами, щоденно кожна людина виробляє від 600 г до 1,5 кг сміття. Помножте ці цифри на місяць… а на рік… !
За підрахунками лабораторії SENSEable City Lab при Массачусетському технологічному інституті, мешканці України виробляють найбільшу кількість сміття серед європейців. Зорема, кияни - 600 кг на рік на людину. Для порівняння: на жителя швейцарського Цюріха доводиться 406 кг відходів.
За твердженням британського журналу The Economist, тверді відходи, - це екологічна проблема, що викликає найбільшу заклопотаність жителів розвинених країн. В даний час в розвинених країнах виробляється десятки і сотні мільйонів тонн сміття на рік, причому, в США, наприклад, ця кількість, збільшується на 10% кожні 10 років.
У зв'язку з відсутністю місць для захоронення цієї величезної кількості відходів на Заході заговорили про кризу відходів або кризу звалищ. У японських гаванях насипані "сміттєві острови" з гір побутових відходів, вироблених в метрополіях; в США міста на Північно-Східному узбережжі відправляють своє сміття в інші країни на океанських баржах. Історія найбільш злощасної з таких барж – Munroe, яка протягом року плавала від порту до порту, намагаючись "сплавити" сміття з Нью-Джерсі, і повернувшись додому, так і не вивантаживши жодної тонни, потрапила в усі екологічні хрестоматії та підручники, як найбільш яскрава ілюстрація кризи звалищ. Місць для нових звалищ не вистачало завжди: за свідченням журналу Waste, ще в 1889 році американський федеральний чиновник скаржився, що "сміття стає нікуди викидати, і скоро ми повинні будемо придумати новий метод позбавлятися від нього".
Традиційно побутові відходи вивозилися на звалища, розташовані поблизу населених пунктів. Згодом внаслідок постійної загрози здоров'ю населення (отруєння ґрунтових вод, розмноження переносників захворювань, неприємний запах, дим від частих самозаймань) в багатьох країнах стали вживати більш суворі правила їх розміщення, конструкції та експлуатації. У цей час якраз і заговорили про раніше згадувану кризу звалищ. Хоча криза звалищ – це проблема, швидше "політична", ніж "фізична", однак, незалежно від того, чи є брак місця "реальним" чи "уявним", будівництво нових полігонів у певний момент різко дорожчає: у США, наприклад, тільки отримання ліцензії на будівництво полігону (ще до того як куплена ділянка) може обійтися в $ 500,000.
У світовій практиці до цього часу переважну кількість відходів все ще продовжують вивозити на звалища (полігони): у СНД на звалища вивозять 97% сміття, у США — 73%, у Великобританії — 90%, у Німеччині — 70%, у Швейцарії — 25%, в Японії — близько 30%.
Ситуація в Україні
В Україні щорічно утворюється більше 35 мільйонів тонн тільки твердих побутових відходів (ТПВ), що на 20-40% складаються з паперу, 4-5% текстилю, 2-5% металобрухту, 2-3% деревини, 1-5% полімерних матеріалів, а також харчових та інших відходів.
Більше 95% всієї маси відходів вивозяться на звалища або спалюються. Найбільші площі під полігони зайняті в Дніпропетровській — 140 гектарів, Донецькій — 330, Одеській — 195, Запорізькій — 153, Луганській області — 129 гектарів. Загалом, звалищами зайнято більше 7% території нашої країни! Переважна їх більшість працює в режимі перевантаження, тобто з порушенням проектних показників щодо обсягів накопичення відходів. Водночас полігони є джерелом інтенсивного забруднення атмосфери та підземних вод. Практично ні на одному з них не знешкоджується фільтрат. Майже усі полігони потребують невідкладної санації та рекультивації. Не вирішуються питання створення нових полігонів. Половина полігонів побутових відходів приймає промислові відходи. Крім того, у багатьох містах триває процес утворення несанкціонованих звалищ побутових відходів.
Частина сміттєконтейнерів виготовляється без кришок, що призводить до підвищення вологості побутових відходів, зумовлює прискорення процесів загнивання в теплий період року та примерзання їх до контейнерів у морозну погоду, у зв'язку з чим ускладнюється транспортування та стає практично неможливою подальша переробка побутових відходів. Через несвоєчасне вивезення побутових відходів контейнери стають місцем розповсюдження гризунів, шкідливих комах та небезпечним джерелом інфекцій.
Час розкладу сміття в грунті
• Папір – 3 міс
• Шкірка від фруктів – 6 міс
• Газета – 1 рік
• Сигаретний фільтр – 2 роки
• Жувальна гумка – 5 років
• Консервна банка – від 10 до 100 років
• Підгузники – 500 років
• Пластик – від 100 до 1 000 років
• Пластикові картки (телефонні, банківські) – 1 000 років
• Скло – 4 000 років
Пластикові відходи розкладаються 300-500 років! Мільйонами викинуті в навколишнє середовище, вони загрожують справжньою катастрофою — забруднюють моря, ріки і озера, околиці доріг, міст і сіл.
Виходячи зі сказанного, очевидно, що видалення відходів на звалища (полігони), слід розглядати як вимушене, тимчасове рішення проблеми, яке в принципі суперечить екологічним і ресурсним вимогам. Оскільки звалища все далі віддаляються від міст, а нескінченно їх площа збільшуватися не може, для всіх країн актуальною є проблема промислової переробки відходів.
Підраховано, що 80% відходів можна переробляти при роздільному зборі сміття.
Основою будь-якої переробки служить сортування. Зі змішаного сміття можна вилучити для переробки лише 10-15%.
Сортуючи і здаючи макулатуру, пластикові пляшки, скло та ін. для переробки, Ви можете зберегти природні ресурси та покращити екологію:
• 1 т макулатури зберігає від вирубування 17 дерев;
• 1 т пластику економить 750 кілограм нафти;
• 1 т склобою економить 300 кг кальцинованої соди та 1250 кг первинних матеріалів для шихти
За рахунок використання відходів у якості вторинних матеріальних ресурсів можна вирішити ряд таких важливих задач як економія сировини, запобігання забруднення водойм, ґрунту і повітряного басейну, збільшення обсягів виробництва деталей і виробів, освоєння випуску нових для підприємств товарів. Учені підрахували, що метали, видобуті з твердих відходів, можуть забезпечити національну потребу в залізі майже на 7%, в алюмінії – на 8%, олові – на 19%.
Приблизно півмільйона сімей США викидають скляні, паперові чи алюмінієві відходи в роздільні контейнери, які потім доставляються на підприємства з переробки певного сміття. Що ж до скла, то 98% від усього обсягу виробленого в країні піддається переробці. Найчастіше у США використовують комбіновану програму переробки – упаковка з-під харчових продуктів і пляшки з-під напоїв збираються разом. Далі їх розділяють уже безпосередньо на переробній фабриці.
Щодо Швейцарії, то на вулицях Женеви муніципальна служба вторсировини розставила металеві контейнери для битих і нестандартних пляшок, причому скло сортують за кольором: біле, зелене, коричневе – на контейнерах є відповідні написи. Для відпрацьованих батарейок навколо великих крамниць та шкіл ставлять "шпаківні" - невеличкі ящики. Підраховано, що 80% проданих у країні батарейок знову повертаються жителям. Женевці збирають і побутовий алюміній: кришки від молочних пляшок, навіть обгорткову фольгу від шоколаду. У місті створено ініціативну групу "Не розтринькуй алюміній", яка друкує і поширює листівки, що закликають громадян підключитися до цієї акції.
На жаль, у нашій країні ситуація із сортуванням сміття просто катастрофічна. Яскравим прикладом є Львів, де за матеріалами статті "Високого Замку", вміст контейнерів із написами "скло" та "папір" насправді вивантажують в одну машину разом із несортованим сміттям. Причина цього: сміття посортовано неякісно. Точніше, скла і паперу там практично немає – пояснює керівник фірми, що займається вивозом сміття.
Звичайно, проблема сортування і утилізації сміття повинна вирішуватись на усіх рівнях – законодавчому, державному, місцевому, суспільному тощо. Однак, будьмо щирими: головний з цих рівнів – це ми з Вами. Кожен з нас. Сортування побутового сміття вимагає певних зусиль і самосвідомості. Але ці зусилля варті того! Будьмо відповідальними! Залишимо по собі зелену планету, а не величезну купу сміття!

Коротун О. П., к. мед. н., асистент кафедри гігієни та екології БДМУ
0 1178
13-04-2015, 12:00

Теги -
Новини по темі:{related-news}
Новини партнерів:
Погода, Новости, загрузка...
Загрузка...
Чим небезпечний цукровий діабет?
Наталія ПАШКОВСЬКА, завідувач кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології БДМУ
Смачні рецепти