В останні роки відзначається значне зростання частоти алергічних захворювань.
Одне з провідних місць серед них займає атопічний дерматит. Атопічний дерматит істотно знижує якість життя пацієнта та його родини, тому проблема своєчасної та адекватної терапії захворювання в даний час має важливу медико-соціальну значущість.
За даними сучасних досліджень відомо, що у 45% дітей перший епізод атопічного дерматиту відбувається в перші 6 місяців життя, у 60% - протягом першого року життя. До 5-річного віку, принаймні, 85% дітей мають в анамнезі епізоди атопічного дерматиту. Якщо захворювання починається до 2-річного віку, його симптоми можуть прогресувати у 20% дітей, у 17% таких дітей спостерігаються періодичні ознаки дерматиту до 7-річного віку.
Як правило, ознаки дерматиту виникають у дітей з родин, які мають генетичну схильність до алергічних захворювань.
Найчастішими провокуючими чинниками атопічного дерматиту є:
 Харчові алергени: молоко, яйця, горіхи, соя, пшениця, ракоподібні, риба
 Аероалергени: пилок рослин, плісняві гриби (спори), кліщі домашнього пилу, епідерміс тварин, таргани
 Алергени мікроорганізмів: бактерії: стафілококи, стрептококи; грибкові алергени.
Неалергенні провокуючі чинники:
 Клімат (високі значення температури та вологості)
 Хімічні речовини (засоби для прання, мила, хімічні засоби для прибирання, лосьйони)
 Фізичні фактори: розчісування, потіння, синтетичний або шерстяний одяг
 Психосоціальні стресори

Клінічна картина атопічного дерматиту є досить різноманітна. У немовлят захворювання типово проявляється маленькими пухирцями на фоні почервоніння шкіри, набряку та мокнуття, ерозіями, тріщинами, кірками. Улюблена локалізація — обличчя в ділянці лоба та щік при незмінній шкірі носогубного трикутника, завушна та коміркова зони, розгинальна поверхня верхніх і нижніх кінцівок, сідниці.
Дітям від 2 років до пубертатного віку більш притаманні папули, бляшки, лусочки, ерозії, екскоріації, геморагічні кірки, ліхеніфікація на фоні сухості. Ділянки ураження більш окреслені, розташовані на згинальних по¬верхнях кінцівок (ліктьові, колінні згини), тильних поверхнях кистей, можуть бути генералізовані форми. Внаслідок тривалого перебігу і свербіжу з'являється гіперпігментація повік, додаткові складки на нижніх повіках. Обличчя набуває сіруватого відтінку, що надає дитині втомленого вигляду. На тлі уражень шкіри навколо очей, губ і носових отворів виникають тріщини.
Доросла фаза атопічного дерматиту починається в пубертатному періоді і часто триває до зрілого віку. Основні зони ураження - суглобові згини, обличчя і шия; плечі та ділянка лопаток; згинальні поверхні кінцівок, пальців рук і ніг. Висипання являють собою сухі, покриті лусочками еритематозні папули і макули, при хронічному ураженні формуються великі ліхеніфіковані ділянки.

Вчасне звернення до лікаря-алерголога або дерматолога дозволить встановити правильний діагноз, разом із батьками дитини розробити план індивідуальних лікувально-профілактичних рекомендацій для малюка.
Наразі відомо, що величезну роль в досягненні контролю над хворобою відіграє особистісний контакт батьків і лікаря, оскільки майже 90% успіху в лікуванні шкірних хворих залежить від батьків.
Загальні напрямки в лікуванні атопічного дерматиту наступні:
• гіпоалергенна дієта;
• елімінаційний режим – контроль за оточуючим хворого середовищем із зменшенням, а, в ідеалі, виключенням причинних чинників;
• системна та місцева (зовнішня) фармакотерапія;
• догляд за шкірою;
• освітні програми для членів сім'ї і самих пацієнтів.
Дієтотерапія є найважливішим чинником комплексного лікування дітей з атопічним дерматитом. Доведено, що адекватно підібрана гіпоалергенна дієта прискорює клінічне одужання, сприяє поліпшенню прогнозу і результату захворювання. Основними принципами побудови гіпоалергенної дієти є індивідуальний підхід і уникнення у харчуванні:
• алергенів (продуктів), що провокують загострення хвороби;
• продуктів з високою сенсибілізуючою активністю (найчастіше це яйця, арахіс, молоко, соя, горіхи, риба, ракоподібні, пшениця);
• продуктів, що містять консерванти, барвники, емульгатори, стабілізатори та ін.;
• адекватна заміна виключених продуктів натуральними і спеціалізованими продуктами.
У випадку розвитку сенсибілізації дітей першого року життя до білків коров’ячого молока, необхідно індивідуально підібрати спеціальні суміші на основі гідролізатів білка коров’ячого молока.
Елімінаційний режим для пацієнтів з атопічним дерматитом включає:
• забезпечення мінімальної кількості предметів, що накопичують домашній пил в будинку;
• зберігання книг, іграшок, одягу тільки в закритих шафах;
• щоденне вологе прибирання і провітрювання;
• обробка м'яких меблів, ліжок спеціальними антикарицидними спреями 1 раз на 6 місяців (для знищення кліщів домашнього пилу);
• використання очисників повітря, особливо в період цвітіння;
• не тримати кімнатні рослини в кімнаті хворого з атопічним дерматитом;
• не тримайте в будинку тварин. Пам'ятайте: не буває неалергенних тварин!
• обробляти ванну кімнату протигрибковими розчинами не рідше 1 разу на місяць;
• використання спеціальних гіпоалергенних постільних речей, виготовлених із синтетичних матеріалів з щомісячним пранням;
• не використовувати засоби побутової хімії, що мають різкий запах, а замінити їх на спеціалізовані гіпоалергенні засоби;
• не палити в будинку.

Всі діти з атопічним дерматитом обов'язково потребують щоденного купання (окрім пацієнтів із наявністю інфікування та мокнуття шкіри), яке очищає і зволожує шкіру, покращує проникнення лікарських препаратів, запобігає інфікуванню і приносить задоволення дитині.
При купанні слід дотримуватися простих правил:
• вода повинна бути теплою і дехлорованою (відстоювання протягом 1-2 год); • не розтирати шкіру мочалками;
• використовувати нейтральні (pH 5,5) миючі засоби;
• після купання шкіру промокнути (не витирати насухо!);
• нанести на вологу шкіру спеціальні пом'якшувальні засоби.
Слід пам’ятати, що основна особливість атопічного дерматиту - виражена сухість шкіри, зумовлена дисфункцією шкірного бар'єру з підвищеною через шкірною втратою води. Цей процес зазвичай супроводжується інтенсивним свербінням і запаленням. Тому важливим є застосування пом'якшуючих засобів, що поряд з зволожуючими засобами складає основу терапії атопічного дерматиту. Пом'якшувальні засоби необхідно застосовувати постійно, навіть при відсутності видимого запалення. Великий арсенал доступних пом'якшуючих засобів різних виробників (серія Урьяж ксемоз, Ліпікар, Трікзера, Локобейз, Ойлатум, Аквалан, тощо) дозволяє підібрати оптимальне для пацієнта засіб з урахуванням індивідуальних особливостей шкіри, сезонних і кліматичних умов, часу доби, що оптимізує базисне лікування.

Світлана Тарнавська, доцент кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб БДМУ, лікар-алерголог дитячий