Головне – не бути байдужим до свого здоров’я
"У нашій сім’ї сталася трагедія: від туберкульозу померла мама. Після її смерті виявили цю хворобу також у мене та старшої сестри, – розповідає 27-річна Надія. – Нині лікуємося, намагаємося дотримуватися дієти. Однак якби раніше звернулися до лікарів, можливо, наша мама була б жива".
За словами, Надії ОНАЧУК, лікаря-фтізіатра вищої категорії Чернівецького обласного протитуберкульозного диспансеру, який би спосіб не використовували для виявлення хворого на туберкульоз, робити це потрібно якомога раніше. Це важливо як для самого хворого, так і для суспільства в цілому.
Краще перестрахуватися
– Чим раніше з моменту захворювання виявляють хворого на туберкульоз, тим більше шансів у нього на сприятливий перебіг недуги і повне одужання, – пояснює Надія Петрівна. – Вчасно виявлений хворий, який отримує повноцінне лікування, незабаром перестає бути джерелом інфекції.
Дуже важливо знати основні вияви туберкульозу. Адже більшість хворих, які звикли до хворобливого стану, не звертаються до лікарів. Часто діагноз встановлюють вже після смерті, під час розтину, оскільки хворий і родичі за його життя вважали, що тривалий кашель – наслідок паління або хронічного бронхіту.
Якщо виявляєте у себе або людей, які вас оточують, симптоми, які можуть вказувати на туберкульоз, або хоча б кілька з них, негайно зверніться до дільничного лікаря або фтізіатра. У такому разі варто ретельно обстежитися. Краще перестрахуватися і виключити цю недугу, ніж чекати.
– Якщо все-таки встановили невтішний діагноз, не варто впадати у паніку. Лікування хворих на туберкульоз повинно бути вчасним, комплексним, часто тривалим, здійснюють його до повного одужання, – пояснює лікар. – Обов’язково під час лікування використовують антибіотики (призначає лікар). Раціональний режим та адекватне харчування – також запорука успіху.
Як пояснює Надія Оначук, хворому на туберкульоз призначають висококалорійну дієту, яка містить багаті на легкозасвоюваний білок продукти (молоко, м’ясо, риба, яйця, сир, горіхи, бобові). Добре пити козяче молоко. М’ясо та рибу краще споживати відварені – це зменшить кількість білкових токсинів та знизить загальну інтоксикацію. Яйця слід споживати після термічного оброблення, але з "живим" жовтком, бобові – лише в разі відсутності дисбактеріозу або навіть незначного вздуття після їхнього споживання, горіхи – несмажені і під час їди.
– Для кращого засвоювання білків продукти тваринного походження варто вживати у першу половину доби (до 14.00), а після 14.00 – продукти рослинного походження, – консультує Надія Петрівна. – Одночасно не варто забувати про достатню кількість вітамінів С, Е та групи В.
До раціону рекомендую включати відвар плодів шипшини, ягоди чорної смородини, редьку та моркву, свіжоприготовлений сік із них (по 1 ст. л. суміші соків чотири рази на день за 15 хвилин до їди), пророслу пшеницю, риб’ячий жир (по 1 ч. л. двічі на день до або після їди з перервою влітку).
Сонце може зашкодити
Потрібно надавати перевагу продуктам, які містять кальцій, зокрема молочні (до 2 л на день кефіру або кислого молока). Дуже корисні ячмінна та вівсяна каші, топінамбур (використовують для зменшення інтоксикації – 30-50 мл соку двічі на день до їди), цибуля, часник.
Дуже корисно хворим бувати на свіжому повітрі, прогулюватися у сосновому бору. Щодо сонця, то сонячна радіація не бажана для хворих з активними формами туберкульозу, тому перебувати на сонці з 11.00 до 18.00 неприпустимо. Сонячні ванни треба приймати в ранкові години до 11.00.
Хворобу завжди легше попередити. Профілактика туберкульозу складається з цілого комплексу різних заходів (щеплення та ревакцинація, хіміопрофілактика, санітарна та соціальна профілактика). Служба санітарного нагляду не допускає хворих на активну форму туберкульозу до роботи з харчовими продуктами, у дитячих закладах, школах, готелях, гуртожитках тощо.
– Дуже важливо, щоби люди не були байдужі до здоров’я свого та своїх близьких, – говорить пані Надія. – У разі будь-яких сумнівів, підозр щодо виникнення туберкульозу, наприклад, тривалого кашлю, слабкості тощо, варто проконсультуватися з дільничним терапевтом або фтізіатром, який за потреби скерує на необхідне обстеження. Щеплення та ревакцинація, відмова від алкоголю, від паління та вживання наркотиків теж зменшать ризики зараження туберкульозом. Особливо варто бути обережним тим людям, які безпосередньо контактують з хворими. Їм необхідно дотримуватися гігієнічних норм та час від часу обстежуватися.

Що таке туберкульоз?
Туберкульоз – небезпечне інфекційне захворювання, яке має соціальне значення, бо спричинює значні економічні витрати. Найбільше вражає ті верстви населення, які ведуть асоціальний спосіб життя. Ймовірність інфікування людей, які мешкають чи перебувають у тісному контакті з хворими, дуже висока.
Виявити хворих на туберкульоз можна завдяки застосуванню активних (туберкулінодіагностика, флюорографія, мікроскопія мазка тощо) чи пасивних методів (збирання скарг і анамнезу, рентгенологічне дослідження і триразова мікроскопія мазка мокроти тощо) з метою встановлення попереднього діагнозу туберкульозу. Виявлення хворих на туберкульоз – обов’язок будь-якого лікаря.

Хто хворіє?
Серед осіб, у яких виявили туберкульоз, 30% належать до соціально захищених верств населення. Серед хворих із вперше діагностованим туберкульозом приблизно 65,0% – особи соціально незахищені і безробітні працездатного віку, мігранти, пенсіонери, особи, які повернулися з місць позбавлення волі, і які не мають постійного місця проживання. Це значно погіршує виявлення хворих та організацію їхнього лікування за відсутності оптимальних соціальних та медичних заходів.

Шляхи вчасного виявлення туберкульозу
1. Профілактичне обстеження: діти – туберкулінодіагностика, підлітки – туберкулінодіагностика, з 15 років додатково флюорографія, дорослі – флюорографія.
2. Виявлення при зверненні по медичну допомогу.
3. Спостереження за особами з підвищеним ризиком захворювання на туберкульоз.

Що може свідчити про туберкульоз?
- кашель або покашлювання, які тривають більше трьох тижнів;
- густе мокротиння;
- безпричинна втрата маси тіла;
- пітливість вночі та вранці, переважно верхньої частини тулуба, зміна запаху поту;
- загальне нездужання, швидка втомлюваність, підвищена слабкість;
- періодичне підвищення температури тіла;
- біль у грудях під час кашлю;
- поява або збільшення задухи, серцебиття при фізичному навантаженні;
- втрата або зниження апетиту;
- наявність у мокротинні домішок крові у вигляді прожилок;
- специфічний блиск очей, як при лихоманці.

Важливо!
Дуже важливо вчасно виявити максимальну кількість заразних хворих на туберкульоз, тобто бактеріовиділювачів, оскільки один бактеріовиділювач може заразити 13-17 осіб протягом року.

З історії
24 березня відзначають всесвітній день боротьби з туберкульозом.
В 1919-1943 рр. розробили вакцину БЦЖ. Це була одна із перших живих бактеріальних вакцин. 1921 року вперше застосували вакцину новонародженій дитині.

Леся ТОКАРЮК