Насильство в сім’ї є одним із проявів порушення прав та законних інтересів людини та громадянина, що відбувається майже щодня.
Насильство в сім’ї – будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії завдають йому моральної шкоди, шкоди його фізичному чи психічному здоров’ю. Відповідно до Закону "Про попередження насильства в сім’ї" насильство буває фізичним, сексуальним, психологічним (шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування) чи економічним (умисне позбавлення житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров’я).
За даними Міністерства внутрішніх справ України на обліку за вчинення насильства в сім’ї знаходяться близько 85тис. осіб. Фізичне і психологічне насильство є найбільш розповсюдженими видами, на нього припадає 95 % випадків. Державна соціальна служба для дітей, сім’ї та молоді веде облік кризових сімей, де на сьогодні значаться близько 200 тисяч українських сімей. Дані неурядових організацій підтверджують гостроту проблеми щодо поширення різних форм насильства в українських сім’ях.
Що робити у випадку насильства в сім’ї?
• Складіть заздалегідь план своїх дій – що робити, куди піти в разі небезпеки. Якщо необхідно піти з дому – підготуйтесь: зберіть найнеобхідніші речі, ліки, одяг, ключі, особисті документи та документи, що підтверджують ваші права власності на житло, машину тощо. У випадку, якщо з вами будуть діти – також підготуйте все необхідне.
• Визначте не одне, а декілька місць, де ви могли б сховатися, якщо підете з дому. Пам’ятайте адреси, номери телефонів людей, яким ви можете довіритися у випадку загрози вчинення насильства, або організацій, до яких маєте намір звернутися.
• Заздалегідь продумайте можливі вирішення важливих юридичних питань, якщо Ви зважилися піти та розірвати сімейні стосунки – питання спільного майна, місця проживання дітей та виплати аліментів. Юристи соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді чи громадських організацій можуть надати вам безкоштовну консультацію, якою варто скористатися.
• Також подумайте про те, як уберегти дітей від повторення ситуації насильства – домовтеся й підготуйте необхідні документи для керівника дитячої установи або навчального закладу про те, що дітьми опікуєтеся тільки ви і ніхто, крім вас, не має права забирати їх.
• Якщо вам чи вашим дітям уже завдали тілесних ушкоджень, обов’язково розкажіть про це працівникові міліції та зверніться до медичної установи. Медичні висновки про отримані тілесні ушкодження можуть бути вагомим доказом того, що сталося.
• Не дозволяйте нікому принижувати та ображати вас. Уявіть найгірший розвиток подій та свій стан у такому випадку. Також уявіть своє життя без насильства. Намагайтеся досягнути бажаних змін. Якщо ви не можете визначитися щодо подальшого життя або вам важко прийняти рішення – скористайтеся безкоштовними психологічними консультаціями соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та неурядових організацій.
Куди звертатися по допомогу у випадку проявів насильства?
- До дільничного інспектора міліції;
- До кримінальної міліції у справах дітей;
- До центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
- До управління сім’ї та молоді районної, міської чи обласної держадміністрацій;
- До громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від насильства.
Звернення необхідно подавати у письмовій формі на ім’я керівника органу влади із зазначенням своїх повних координат (П.І.Б., місце проживання, контактні телефони). У ньому коротко та чітко вказуються всі обставини справи та висловлюється конкретна вимога стосовно наслідків заяви, наприклад, "Прошу притягнути винних осіб до відповідальності". Подавайте факти, що можуть бути підтверджені документально чи іншими об’єктивними доказами. Радимо надсилати звернення рекомендованим листом. Якщо кривдник уже перебуває на обліку за вчинення насильства в сім’ї, йому виноситься захисний припис, який затверджується начальником міськрайоргану та погоджується з прокурором району. Міліція зобов’язана здійснювати контроль за місцем проживання кривдника.

Юрценюк О. С., доцент кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка БДМУ, к.мед.н.
Ротар С. С., асистент кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка БДМУ.