Скільки існує людство, стільки існує туберкульоз, його незмінний супутник.
Фрагменти хребта єгипетської мумії з 2400 року до н.е. однозначно вказують на ураження туберкульозом. Термін "сухоти" з’являється у грецькій літературі біля 460 року до н.е. Гіппократ визнав туберкульоз найпоширенішим захворювання свого часу і вказав на його майже стовідсоткове смертельне закінчення.
Мікобактерія туберкульозу (МТБ) була причиною "білої чуми" 17-го і 18-го століть у Європі. Протягом цього періоду майже 100 відсотків європейського населення була заражена MTБ і 25 відсотків усіх смертей серед дорослого населення були викликані MTБ (Примітка: "білу чуму" не слід плутати з "Чорною чумою", яка була викликана Чумною паличкою і сталося близько на 3 століття раніше). До ХХ століття туберкульоз був смертельним захворюванням. Сьогодні завдяки діагностуванню і комплексному підходу досягнуто значних успіхів у профілактиці та лікуванні цього небезпечного захворювання.
У всесвітній День боротьби з туберкульозом 24 березня 2015 року ВООЗ закликає до нових зобов’язань і зусиль в рамках глобальної боротьби з туберкульозом, який на сьогодні поступається тільки ВІЛ/СНІДу по кількості смертей у всьому світі, спричинених інфекційним агентом.
ВООЗ відмічає величезний прогрес в останні роки, і людство знаходиться на шляху до досягнення "Цілей тисячоліття в галузі зворотнього розвитку поширення туберкульозу до 2015 року". Але цього не достатньо. Зрозуміло, що ми всі повинні робити більше.
Незважаючи на покращення цифр захворюваності, епідемічна ситуація з туберкульозу в Чернівецькій області залишається напруженою, хоча показники захворюваності протягом останніх років залишаються нижчими, ніж в Україні.
Проте, щороку кількість нових випадків захворювання на туберкульоз на Буковині сягає понад 300 осіб. Найбільш ураженими в 2014 році були Вижницький, Кіцманський, Путильський, Сокирянський та Сторожинецький райони, де показники захворюваності значно вище обласних.
Проблемою залишається вперше виявлення хворих на туберкульоз органів дихання вже з деструкцією легеневої тканини. Це свідчить про те, що значна кількість хворих звертається за медичною допомогою вже при наявності патології в легенях. Випадку туберкульозу також зареєстровані і серед дітей.
В той же час, прогноз щодо захворюваності на туберкульоз залишається несприятливим. Щорічно ця інфекція забирає життя понад 70 мешканців області.
Крім того, слід відмітити, що в області залишається проблема туберкульозу, яка тісно переплетена з проблемою ВІЛ–інфекції. Обидві хвороби негативно впливають на стан імунної системи та уражуючи клітини лімфатичної системи, підсилюють одна одну, створюючи смертельний тандем. На сьогодні, в області туберкульоз став найпоширенішою опортуністичною хворобою при ВІЛ–інфекції та основною причиною розвитку СНІДу й смерті хворих з ВІЛ.
Туберкульоз (ТБ) викликається бактеріями (мікобактерії туберкульозу), які найчастіше уражають легені, проте, також можуть уражати будь який орган: нирки, печінку, хребет, мозок та інші.
Туберкульоз не розрізняє соціального статусу і однаково небезпечний для всіх!
Туберкульоз виліковний і його можна попередити.
Туберкульоз передається від людини до людини через повітря. Коли хворий з туберкульозом органів дихання кашляє, пчихає, говорить чи співає. Для інфікування достатньо вдихнути незначну кількість патогенних бактерій.

Після інфікування є три напрямки розвитку:
- ваша імунна система вбиває бактерії, і у вас немає ніяких подальших симптомів. Це стається найчастіше;
- ваша імунна система не може вбити бактерії, але може побудувати захисний бар’єр навколо інфекції. Це означає, що у вас не буде ніяких симптомів, але збудник у вашому організмі може перебувати роками. Так званий латентний ТБ;
- ваша імунна система не може вбити чи втримати інфекцію і вона повільно розповсюджуються руйнуючи ваш організм. Так званий активний ТБ.
Біля однієї третини населення світу має латентну форму туберкульозу, яка означає, що люди були заражені бактеріями ТБ, але не (поки) захворіли хворобою і не можуть інфікувати інших. Ризик захворіти на туберкульоз протягом життя у таких людей складає 10%.
Коли розвивається активний туберкульоз (хвороба), такі симптоми як кашель (інколи з домішками слизу і крові), біль в грудній клітці, субфебрильна температура, пітливість вночі, погіршання апетиту, безпричинна втрата ваги, слабість, підвищена втомлюваність мають в’ялий характер і можуть спостерігатися протягом багатьох місяців. Це може призвести до пізнього звертання за медичною допомогою, і як результат – зростання передачі мікобактерій оточуючим. Хворі на туберкульоз протягом одного року можуть заразити до 10-15 інших людей при тісному контакті. Без належного лікування дві третини хворих туберкульозом помирає.
При наявності одного або кількох із цих симптомів необхідно якомога швидше звернутись до лікаря та не займатись самолікуванням!
Після інфікування ризик розвитку захворювання туберкульозом завжди вищий у людей з ослабленою імунною системою. До факторів ризику відносяться: алкоголізм, наркоманія, куріння (більше 20% випадків туберкульозу в світі, пов’язано з курінням), харчування з недостатньою кількістю білків, вітамінів, важкі фізичні та психічні навантаження, хронічний стрес, цукровий діабет, виразкова хвороба 12-палої кишки, ВІЛ-інфекція (ризик захворіти туберкульозом у хворих ВІЛ збільшується від 26 до 31 разу). Збудник туберкульозу має здатність уражати всі органи – кістки, суглоби, гортань, очі, шкіру, нирки, кишечник тощо. Але найчастіше він уражає легені.
Своєчасне виявлення туберкульозу має велике епідеміологічне значення, тому що після встановлення діагнозу хворому негайно призначають лікування і поширення інфекції зводиться до мінімуму через 6-8 тижнів після початку лікування, хворі швидко стають незаразними і в кінцевому результаті виліковуються.
Однак, не всім хворим на туберкульоз допомагає лікування тому, що їхнє захворювання викликане штамом ТБ, який стійкий до одного чи більше стандартних препаратів. Він відомий як резистентний до ліків туберкульоз. Мультирезистентний туберкульоз залишається серйозною проблемою, оскільки вимагає більш тривалого лікування комплексом ліків і навіть в цьому випадку досить високий ризик летального закінчення хвороби (його можна прирівняти до ризику летальності в доантибіотикові часи).
Залишається проблема туберкульозу, яка тісно переплетена з проблемою ВІЛ–інфекції. Обидві хвороби негативно впливають на стан імунної системи та уражуючи клітини лімфатичної системи, підсилюють одна одну, створюючи смертельний тендем.
Туберкульоз являється однією з найактуальніших соціально-політичних та медичних проблем сучасного суспільства у світовому вимірі. Ситуація із захворюваністю на туберкульоз та підхід до цієї проблеми з боку влади будь-якої держави завжди були індикатором її соціального благополуччя.
Профілактика! Найдієвішим методом специфічної профілактики туберкульозу у дітей є вакцинація та ревакцинація вакциною БЦЖ. Первинна вакцинація здійснюється в пологовому будинку здоровим доношеним новонародженим дітям на 3-5 день життя. Ревакцинації підлягають здорові діти з від’ємною реакцією Манту в 7-річному віці.
Також необхідно повноцінно харчуватися, займатися спортом, загартовуватись, а з метою раннього виявлення туберкульозу один раз в 2 роки проходити профілактичне флюорографічне обстеження. Велике значення для раннього виявлення хворих на туберкульоз має проведення профілактичних флюорографічних оглядів, особливо серед працівників декретованих професій, підприємств приватної форми власності, непрацюючого і сільського населення, так само мігрантів і осіб без певного місця проживання.

Олександра ТОМАШОВСЬКА, завідувач відділення особливо небезпечних інфекцій
ДЕРЖАВНА САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЛАБОРАТОРНИЙ ЦЕНТР ДЕРЖСАНЕПІДСЛУЖБИ УКРАЇНИ"