Кашель у дитини, особливо в осінньо-зимовий період, батьки часто сприймають як застуду.
Проте за даними літератури 21% осіб, які кашляють протягом 14 днів та більше, хворіють на кашлюк.
Кашлюк – одне з найбільш поширених інфекційних захворювань, яке передається повітряно-краплинним шляхом, а його основним проявом є нападоподібний кашель.
Кашлюк відноситься до керованих інфекцій, оскільки частота виникнення даного захворювання залежить від проведення та ефективності щеплень.
В Україні протягом останніх 5-ти років значно збільшилась захворюваність на кашлюк, особливо серед дітей дошкільного та шкільного віку. Причиною підвищеної захворюваності стало значне зниження профілактичних щеплень проти кашлюка як внаслідок недостатнього та несвоєчасного забезпечення вакцинами, так і відмови батьків від проведення вакцинації.
Кашлюк відноситься до дитячих інфекційних хвороб, що викликаються бактерійними збудниками. Найбільш чутливими до кашлюка є немовлята, хоча останніми роками спостерігається зростання захворюваності в шкільному віці. Однією з особливостей даного захворювання є повна відсутність вродженого імунітету, який дитина отримує від матері: захворіти може навіть новонароджена дитина. Слід зазначити, що у дітей першого року відмічається більш тяжкий перебіг хвороби та частіші її ускладнення, зокрема пневмонії. Найчастіше дитина заражається від старших сестер та братів, яким вакцинація проти кашлюка не проводилась, чи була зроблена занадто давно, а також від дорослих родичів, які кашляють тривалий час. У дорослих, як правило, відсутня класична картина захворювання (немає характерного нападоподібного кашлю).
Основними клінічними проявами кашлюка у дітей є сильні напади затяжного кашлю, які можуть закінчуватись блювотою. Кашель супроводжується синюшністю та набряклістю обличчя, можливі носові кровотечі, крововиливи в шкіру, мозок та кон’юнктиву очей. Найбільш небезпечний кашлюк для дітей періоду новонародженості, особливо недоношених, оскільки напад кашлю може супроводжуватися зупинкою дихання (апноє) та судомами, що можуть стати причиною смерті. Для даного захворювання характерним є відсутність інтоксикації, тобто в міжнападний період поведінка хворої дитини практично не змінюється. У нічний час напади, як правило посилюються, їх провокують також емоційні стимули, сухе і тепле повітря, прийом їжі, проведення медичних маніпуляцій, тощо.
Дуже часто, особливо у дітей старшого віку, хвороба перебігає без температури, тому батьки можуть відправити малюка до садочка чи школи, що є небезпечним для самої дитини, її оточення.
Отже, якщо у дитини відмічається тривалий нападоподібний кашель необхідно терміново звернутись до лікаря. Хворій дитині (особливо молодшого віку) рекомендується забезпечити спокій, уникати різних подразників, оскільки вони можуть провокувати напади кашлю. Під час нападів необхідно відволікати увагу дитини на інший чинник (включити музику, показати нову іграшку, вийти на вулицю), що може зупинити напад. У приміщенні де знаходиться малюк, повинно бути чисте, вологе і прохолодне повітря. Рекомендуються часті прогулянки дитини на свіжому повітрі, особливо біля водойм (чисте, вологе повітря зменшує кількість нападів кашлю та їх інтенсивність). Медикаментозне лікування передбачає антибіотико- та симптоматичну терапію, але його призначає виключно лікар.
Основним методом профілактики кашлюка є вакцинація, яка проводиться вакциною АКДП та починається з 2-місячного віку (згідно нового календаря профілактичних щеплень).
Завдяки проведеній вакцинації у дитини виробляється власний імунітет, який захищає її від кашлюка. У випадку коли щеплений малюк все ж таки захворів, що трапляється зрідка, перебіг хвороби буде значно легшим, а ускладнення не виникатимуть.
Будьте здорові!

О. К. Колоскова, зав. кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб БДМУ

У. І. Марусик, ас. кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб БДМУ