Тенденція до збільшення захворюваності на рак неухильно зростає, і ця проблема актуальна в усьому світі.
Щорічно в Україні реєструють 160 тис. нових випадків захворювання на рак, 90 тис. осіб помирають від онкології; 1 млн 150 тис. пацієнтів перебувають на диспансерному обліку, 650 тис. із них живуть після закінчення лікування понад п'ять років.
Останні дані свідчать про якість надання спеціалізованої допомоги, про значний прогрес у лікуванні раку. Сьогодні можна стверджувати, що хвороба є виліковною. А за умови її виявлення на початкових стадіях показники лікування та подолання п'ятирічного бар'єра після встановлення діагнозу є значно вищими. Наприклад, у середньому п'ятирічний бар'єр після встановлення діагнозу в Україні долають 46-50% хворих; якщо говорити про європейські країни, то ці показники сягають 90%. Саме виявлення злоякісних утворень на початкових стадіях і є нашим загальнодержавним завданням.
Кожна людина хоча б раз на рік повинна відвідати лікарів усіх профілів, аби виключити розвиток пухлини на початкових стадіях. Для жінок обов'язковими є огляд лікаря-мамолога та мамографія, для пацієнток, старших за 50 років, - УЗД молочних залоз, огляд у гінеколога, рентгенографія легенів і, звичайно ж, загальноклінічні й біохімічні аналізи крові та сечі. Для чоловіків - обов'язкове обстеження передміхурової залози.
Кафедра онкології та радіології Буковинського державного медичного університету проводить наукові дослідження в вирішенні проблеми ранньої діагностики та профілактики раку молочної залози в двох перспективних напрямах, які уже зараз набули практичного застосування в клініці Чернівецького обласного онкологічного центру.
Перший напрямок стосується запровадження методу теплометрії молочних залоз в діагностиці злоякісних початкового раку молочної залози.
На кафедрі онкології та радіології Буковинського державного медичного університету клінічно впроваджено зручний портативний прилад – “Термоелектричний медичний тепломір”, який складається з термоелектричного сенсору теплового потоку з’єднаного за допомогою електричних виводів з електронним індикатором. Принцип роботи цього приладу полягає у перетворенні теплового потоку поверхні тіла людини в еквівалентний за величиною електричний сигнал. Це дозволяє виявити на ранніх стадіях різноманітні патологічні процеси в організмі людини, зокрема онкологічної етіології оскільки, в роботах багатьох вчених доведено, що тепловиділення поверхні пухлини прямо пропорційно швидкості її зростання.
Впродовж останніх двох років обстежено 76 жінок, на предмет виявлення новоутворень молочної залози, віком від 22 до 74 років. Для цього термоелектричний сенсор теплового потоку розташовували на шкірі молочної залози, в проекції кожного її квадранта. Для стабілізації показників тепломіра вимірювання проводили впродовж 15 хвилин, враховуючи температуру оточуючого середовища, а також положення пацієнтки та розташування термоелектричного сенсору теплового потоку на шкірі молочної залози. Отримані результати свідчать про вірогідно нижчі показники теплового потоку молочної залози враженої злоякісним новоутворенням порівняно з нормою.
Даний метод зручний тим, що дає змогу запідозрити злоякісні новоутворення молочної залози при масовому профілактичному огляді жінок в лікувальних установах всіх рівнів, а також у осіб молодого віку, де ефективність мамографічного скринінгу є досить низькою.
Другий напрям досліджень кафедри онкології та радіології БДМУ в проблемах діагностики раку молочної залози стосується популяційних досліджень ролі генетичного (спадкового) чинника.
Останні роки позначені стрімким розвитком генетики раку молочної залози. Одним із методів встановлення ролі спадкових факторів у розвитку новоутворень є клініко-генеалогічний метод. Слід зазначити, що причини сімейної агрегації злоякісних пухлин різного ґенезу можуть бути як генетичними (спадкова передача мутантного гена із покоління у покоління),так і не генетичними (шкідливі умови праці,вплив канцерогенних факторів різної природи на членів сім’ї). Враховуючи це, клініко-генеалогічний аналіз – необхідна ланка для визначення родин з агрегацією новоутворень, характеру і причин їх асоціацій. Такі дослідження дають можливість формувати групи ризику, проводити селективний скринінг, визначати долю ризику виникнення онкологічної патології, здійснювати індивідуальний підхід на етапі доклінічної діагностики та профілактики раку.
Виявлені мутації різних генів, що мають пряме відношення до виникнення раку молочної залози. Це ген-супресор ВRСА1 що локалізується на довгому плечі хромосоми 17, і ген-супресор - ВRСА2, що локалізується на довгому плечі хромосоми 13, в нормі контролюючі клітинний поділ тканини яєчників і молочної залози. Сьогодні в усіх ведучих молекулярно-генетичних лабораторіях світу проводяться інтенсивні дослідження, спрямовані на вивчення ролі цих мутацій в етіології і патогенезі спадкових форм раку молочної залози.
Таким чином, останні досягнення генетики істотно розширили уявлення про етіологію і патогенез раку молочної залози, але істинна роль відкритих генів залишається поки неясною.
Співробітниками кафедри були вивчені в крові пацієнток, хворих на рак молочної залози та їх родичок І ступеня спорідненості мутації гену BRCAI - 185delAg та 538insC. Визначення саме цих мутацій спричинено їх найбільшою розповсюдженістю серед жінок Східної Європи.
Дослідження цих мутацій проводиться на досить великій вибірці хворих та їх родичок – біля 150 осіб. Треба відмітити, що такі масштабні дослідження генів до цього часу проводились тільки в Донецькій та Львівській областях України.
Таким чином, дослідження, що проводяться кафедрою онкології та радіології Буковинського державного медичного університету показують свою перспективність та практичну спрямованість для розвитку сучасних високоефективних технологій діагностики раку молочної залози з зміною пріоритетів на профілактичну направленість.
Боротьба з онкологічними захворюваннями - це проблема, яка стала серйозним викликом для багатьох країн світу. Передовий досвід свідчить, що взяти поширення хвороби під контроль і забезпечити якісну діагностику й лікування людей цілком можливо. Україна має серйозний потенціал у лікуванні онкологічних захворювань завдяки науковим дослідженням, су¬часному обладнанню, медикаментам, і, звичайно, лікарям, які щодня стоять на вахті боротьби з раком!

Олександр Іващук, завідувач кафедри онкології та радіології БДМУ, Олександр Пересунько доцент кафедри