Передача збудника. Вірус краснухи може передаватися повітряно-краплинним шляхом (розвивається набута краснуха), а також трансплацентарно – від захворівшої вагітної до плода (з формуванням вродженої краснухи). Сприйнятливість до краснухи висока, найчастіше хворіють діти і підлітки. Особи до 20 років становлять біля 90% хворих. Діти у віці до 6 місяців уникають цієї недуги за умови отримання захисних антитіл від матері через плаценту та з грудним молоком. Антитіла у матері з’являються у випадку перенесеного захворювання чи ефективної вакцинації. Максимальна захворюваність відзначається переважно в зимово-весняний період. При краснусі можливі епідемічні хвилі підйому захворюваності, що виникають з інтервалом біля 7 років. Відзначено, що після таких хвиль збільшується число вроджених вад серця. Захворюваність має переважно спорадичний (поодинокий) характер. У дитячих і військових колективах, інтернатах трапляються спалахи, що тривають декілька місяців. Донедавна вважалася суто дитячим інфекційним захворюванням. Проте наразі випадки захворювання зустрічаються не лише серед дитячої популяції, нерідкісними стають випадки краснухи серед підлітків та дорослих, у яких дана інфекція перебігає з виразними симптомами.
Симптоми набутої краснухи. Інкубаційний період (час від попадання вірусу в організм до появи перших проявів хвороби) становить 11-21 день. Надалі спостерігаються слабко виражені неспецифічні симптоми – субфебрильне (до 38С) підвищення температури тіла, загальне нездужання. Типовим раннім симптомом краснухи є збільшення задньошийних, потиличних, білявушних лімфатичних вузлів. Цей симптом з'являється за 1-3 дні до висипу і зберігається 10-14 днів. Висип з'являється на обличчі, шиї, поширюючись впродовж кількох годин по всьому тілу. Переважна локалізація висипу – розгинальні поверхні кінцівок, спина, сідниці. Елементи висипу при краснусі – рожеві, округлої і овальної форм плями або папули, які дещо піднімаються над шкірою. За величиною вони бувають від макового зернятка до чечевиці. Елементи висипу не схильні до злиття. Висип утримується впродовж 2-3 днів, безслідно зникає і не залишає пігментації та лущення, інколи може утримуватися довше. У частини хворих одночасно з висипом на шкірі з'являється дрібноплямистий висип на слизовій оболонці піднебіння. Катаральні явища, які виникли у продромальному періоді, не посилюються. Самопочуття, як правило не погіршується. Висип супроводжується субфебрильним, рідше – значнішим (38 –39°С) підвищенням температури тіла. У деяких хворих протягом усього часу хвороби температура тіла може і не підвищуватися.
Тяжко переносять краснуху підлітки та дорослі. У них часто спостерігаються явища загальної інтоксикації (головний біль, слабкість, втрата апетиту); біль у м'язах, суглобах, помірно або інтенсивно виражені катаральні явища з боку верхніх дихальних шляхів та кон'юнктив (нежить, кашель, почервоніння очей), висипка має схильність до злиття.
Краснуха у вагітних. У разі зараження жінок, особливо у перші місяці вагітності, можливі викидні, народження мертвого плоду або дітей з вродженими вадами розвитку. Чим раніший строк вагітності, коли відбувається зараження вагітної, тим тяжчі спостерігаються наслідки для плоду і майбутнього малюка. Внутрішньоутробне зараження в початкові строки вагітності (перші 2-3 міс) нерідко веде до розвитку вад (ураження головного мозку, серця, очей, слухового нерва: мікроцефалія, гідроцефалія, катаракта, глухота, ретінопатія, глаукома, вади серця). При зараженні краснухою у пізніші терміни вагітності розвиваються т.зв. фетопатії: запальні ураження печінки (гепатит), легень (пневмонія), зменшення кількості еритроцитів та тромбоцитів. У разі зараження плода наприкінці вагітності може народитися хвора на краснуху дитина. Хвороба в таких випадках має затяжний характер.
Найбільше значення у розповсюдженні збудника мають хворі, які переносить краснуху безсимптомно і при огляді вона залишається непоміченою Хворі на набуту краснуху виділяють збудник до 5 дня з моменту появи висипу, тому мають в цей періо бути ізольовані. Крім того, тривалими джерелами є діти з природженою краснухою, у яких вірус виділяється з носоглотковим слизом впродовж 1-1,5 року.
Ускладнення набутої краснухи рідкісні, їх число зростає із зростанням віку захворівших. Серед ускладнень можуть бути ураження суглобів – артропатія та артрити, які характерзується сильним больовим синдромом і появою внутрішньо-суглобового випоту. Рідше зустрічаються запалення головного (енцефаліт), спинного (мієліт) мозку, оболонок мозку (менінігіт), та периферійних нервів (поліневрит). Неврологічні ускладення розвиваються при краснусі в період згасання висипу.
Діагноз краснухи потребує консультації фахівця, оскільки є багато захворювань із подібною симптоматикою, зокрема, необхідно виключити інші захворювання, які супроводяться висипом (кір, скарлатина, вітряна віспа, ентеровірусна екзантема,) та збільшенням лімфатичних вузлів (інфекційний мононуклеоз, лейкемії). При діагностиці враховують типову клінічну картину та дані епідеміологічного анамнезу (контакт з хворими, перебування у вогнищі, дефекти вакцинації). Загальний аналіз крові не несе достатньої інформативності. Для підтвердження захворювання застосовують здебільшого виявлення у крові специфічних антитіл класу М до вірусу краснухи.
Специфічного лікування краснухи немає, симптоматичні засоби у вірному віковому дозуванні призначає лікар індивідуально.
Оскільки відсутня специфічна терапія, важливими є заходи запобігання захворюванню. До заходів неспецифічної профілактики належать ізоляція хворих удома до 5-ої доби з моменту висипання; діти з вродженою краснухою також підлягають ізоляції в пологовому будинку чи дома; у дитячому колективі вводять карантин на 21 добу після ізоляції останнього хворого, контактні діти можуть відвідувати дитячі колективи до 10-ої доби після контакту, а з 11-ої до 21-ої їх ізолюють в домашніх умовах. Досягти переривання механізму передачі збудника можна шляхом провітрювання і волого прибирання кімнат, де перебувають хворі. Специфічна профілактика краснухи здійснюється за допомогою тривакцини, яка включає в себе ослаблені віруси кору, краснухи та паротиної інфекції. Імунітет розвивається через 15-20 днів і зберігається більше 20 років. Вакцинація проти краснухи введена в календар щеплень і проводиться дворазово в 12 місяців та в 6 років. Повторні захворювання після перенесеної хвороби не підтверджені.

Матеріал підготував асистент кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб, к.мед.н., дитячий інфекціоніст Микола Гарас