Важлим заходом щодо зменшення захворюваності й поширеності ВІЛ-інфекції є рання діагностика й лікування інфікованих осіб та хворих на СНІД, чому, зокрема, сприяє своєчасне виявлення у пацієнтів дерматологічних проявів даної інфекції.
Згідно класифікації ВООЗ, у перебігу ВІЛ/СНІДу розрізняють чотири стадії. Після інфікування вірусом імунодефіциту наступає прихований перебіг захворювання, який проявляється лише збільшенням лімфатичних вузлів без порушення загального стану інфікованої людини. Разом з тим, уже на другій і наступних стадіях наявність ВІЛ-інфекції можна виявити за характерими змінами на шкірі, що виникають на тлі імунодефіциту, які поділяють на неінфекційні та інфекційні дерматози, у тому числі – грибкової етіології.
До самих ранніх проявів ВІЛ-інфекції, що реєструють уже на ІІ-й стадії захворювання, відносять грибкове ураження нігтів (оніхомікоз). Найбільш частим етіологічним збудником розвитку оніхомікозів є дерматоміцети (Trichophyton rubrum) та дріжджоподібні (Candida albicans) грибки, зрідка – цвілеві грибки (Scopulariopsis brevicaulis). При ураженні грибком нігтьові пластинки тьмяніють, потовщуюються, стають крихкими. На тлі імунодефіциту відбувається швидке ураження усіх нігтьових пластинок як ступнів, так і кистів.
Упродовж третьої клінічної стадії у кожної другої ВІЛ-інфікованої особи реєструють кандидоз порожнини рота, який розвивається у вигляді білуватих нашарувань на слизових оболонках язика та щік, які тяжко відшаровуються. Захворювання характеризується резистентністю до засобів фунгіцидної терапії, може ускладнюватися ерозивно-виразковим езофагітом.
Раннім симптомом ВІЛ-інфекції може бути різнобарвний (висівкоподібний) лишай – грибкове захворювання поверхневих шарів шкіри, яке проявляється незапальними плямами від світлорожевого і жовто-коричневого до темнокоричневого забарвлення із незначним (висівкоподібним) лущенням на поверхні. Висипка, зазвичай, виникає на шкірі шиї і верхньої половини тулуба, однак у хворих з імунодефіцитом набуває поширеного характеру ураження з нетиповою локалізацією (сідниці, стегна, нижні кінцівки). У хворих на ВІЛ/СНІД різнобарвний (висівкоподібний) лишай тяжко піддається лікуванню, набуває хронічного перебігу з частими рецидивами.
Проявами ВІЛ/СНІДу можуть бути й інші грибкові захворювання шкіри – трихофітія, епідермофітія, рубромікоз, при яких може уражатися шкіра тулуба, кінцівок, ступнів. На гладкій шкірі з᾿являються округлі чи великофестончасті рожево-червоні плями різних розмірів, які мають припіднятий край (зона росту) і дрібнопластинчасте лущення у центральній частині вогнищ. При грибковій інфекції ступнів на шкірі підошв і бокових поверхонь ступнів виникає почервоніння й лущення, а в міжпальцевих складках – болючі тріщини. На тлі імунодефіциту ці дерматомікози характеризуються поширеним багатовогнищевим та ускладненим клінічним перебігом, а також формуванням резистентності до засобів фунгіцидної терапії системної та топічної дії.
Таким чином, ранніми проявами ВІЛ-інфекції/СНІДу можуть бути грибкові захворювання шкіри та нігтів, які на тлі імунодефіциту характеризуються поширеним та атиповим клінічним перебігом, що слід враховувати при клініко-лабораторному обстеженні таких пацієнтів.

Денисенко Ольга – завідувач кафедри дерматовенерології Буковинського державного медичного університету, професор