Проголошення Десятиліття інвалідів ООН у грудні 1982 р. привело до підвищеної активності, спрямованої на поліпшення стану і суспільного положення інвалідів. Особлива увага приділялася залученню нових фінансових ресурсів, поліпшенню можливостей на здобування освіти і роботи та збільшенню активності інвалідів у житті суспільства і країни.
На цьому етапі ООН спільно з Генеральною Асамблеєю, підкреслюючи, що люди з психічними або фізичними відхиленнями повинні користуватися тими ж правами при працевлаштуванні, що і інші кваліфіковані громадяни, прийняла зобов'язання про введення рівних можливостей працевлаштування в Організацію для всіх людей незалежно від їх статі, віросповідання, етнічного походження або інвалідності.
"1981 р. – Міжнародний рік інвалідів – став ключовою подією в багатолітній боротьбі інвалідів проти дискримінації і сегрегації, в боротьбі за рівні права. Усесвітня програма дій відносно інвалідів, – плід спільної роботи держав – членів ООН і інших організацій, - визнала інвалідів, перш за все як громадян, що володіють всіма відповідними правами і обов'язками.
Публікація в 1989 р. Талліннських керівних принципів для діяльності в області розвитку людських ресурсів стосовно інвалідів прискорила визнання інвалідів як суб'єктів, що самостійно вирішують свою долю, а не індивідуумів, які є залежними об'єктами уряду. Окрім таких цілей як незалежність і повна інтеграція, Керівні принципи підтримали, зокрема, ідею навчання інвалідів в звичайних загальноосвітніх школах і запропонували сприяти засвоєнню інвалідами різних навиків в цілях їх залучення до економічного життя. Керівні принципи передбачають забезпечення можливості для засвоєння соціальних навиків і навиків самодопомоги з метою їх підготовки до самостійного життя. З метою оптимального розвитку людських ресурсів міжнародні установи, а також міжурядові та регіональні організації, були покликані до спільної роботи по навчанню інвалідів.
17 грудня 1991 р. Генеральна Асамблея затвердила Принципи захисту психічно хворих осіб і поліпшення психіатричної допомоги. Двадцять п'ять принципів визначають основні свободи і права. Окрім цього вони включають також право на життя в суспільстві, право діагностики психічного захворювання, права і умови утримання в психіатричних установах. Правила є керівними принципами для держав – членів ООН, спеціалізованих установ, регіональних і міжнародних організацій, допомагають їм глибше оцінити проблеми, що перешкоджають здійсненню основних свобод і прав психічно хворих осіб.
16 грудня 1992 р. Генеральна Асамблея ООН оголосила 3 грудня Міжнародним днем інвалідів. Мета, заради якої цей день був проголошений, - це дотримання прав людини і участь інвалідів в житті суспільства. Ця мета була поставлена у Всесвітній програмі дій відносно інвалідів, прийнятою Генеральною Асамблеєю в 1982 р. і названа Десятиліттям інвалідів.
Проведення Міжнародного дня інвалідів спрямовано на привернення уваги до проблем івалідів, захист їх гідності, прав та благополуччя, на переваги, які отримує суспільство від участі інвалідів в політичному, соціальному, економічному і культурному житті.
Більшість із нас рідко стикається з проблемами інвалідів і майже ніколи ці проблеми не входять у сферу наших безпосередніх турбот. Ми не замислюємося про те, як багато можна зробити для цих людей. За різними оцінками, в Україні проживає близько 2,5 мільйони інвалідів, які становлять 5% населення. Вони є повноцінними членами суспільства і хочуть вільно пересуватися, не відчувати дискримінації у навчанні, працевлаштуванні, мати можливість відвідувати поліклініки, бібліотеки, кінотеатри. В Україні проведення цього дня встановлене Указом Президента, починаючи з 1993 р. В 2005 р. був ухвалений закон "Про реабілітацію інвалідів в Україні", яким визначені основні принципи створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для функціонування системи підтримки фізичного, психічного і соціального благополуччя інвалідів.
Цей день підкреслює необхідність досягнення забезпечення рівних прав інвалідів і їх участі в житті суспільства. Міжнародний день інвалідів - день підведення підсумків зробленого для цієї категорії громадян, аналізу фактичного становища людей з особливими потребами в суспільстві і визначення планів щодо поліпшення їх життєвого рівня.Спираючись на ідею забезпечення рівного доступу до якісної вищої освіти для всіх бажаючих, незалежно від стану їх здоров'я, у Буковинському державному медичному університеті були створені і постійно вдосконалюються умови для навчання студентів із інвалідністю. Найголовніша умова навчання для студентів-інвалідів у БДМУ – це єдиний підхід усіх науково-педагогічних співробітників до роботи в інтегрованому освітньому середовищі. У такому середовищі передбачене спільне навчання студентів із функціональними обмеженнями поруч з іншими студентами. Така форма навчання визнає за людьми з інвалідністю рівні права на здобуття освіти і вимагає здійснення політики рівних можливостей у навчальних закладах. Особливістю навчання студентів із інвалідністю є те, що, сприймаючи їх як рівних, до них висуваються такі ж вимоги з боку ВНЗ, як і до решти студентів. Тільки при такому підході до навчання люди з обмеженими фізичними можливостями можуть конкурувати на ринку праці.
Ніколи не забуваймо, що поруч з нами живуть люди, яким потрібне піклування та увага протягом життя. Підтримка і допомога – це реальний вияв милосердя, людяності та любові до ближнього.Бажаємо усім міцного здоров'я, щастя, бадьорого духу і благополуччя.

Ірина Ластівка, доцент кафедри педіатрії та медичної генетики