Статистика показує що кожен 100-й мешканець України – ВІЛ інфікований. За даними ООН, щороку СНІД – "чума ХХ століття " забирає життя 5 млн. осіб. Зараз на планеті біля 150 млн. інфікованих це тільки офіційна статистика.
Україна входить в п’ятірку у світі за темпами поширення цієї хвороби. Зараз за офіційною статистикою, ВІЛ, СНІД інфікованих в Україні біля 200 тис. осіб. Абсолютна більшість інфікованих ВІЛ особи віком 20-39 років. ВІЛ, як інші віруси, наприклад, грипу, герпесу – дуже малий мікроорганізм, який не можна побачити за допомогою звичайного мікроскопу.
Одним із ранніх і доступних для візуального спостереження і клінічної оцінки маркерів СНІДу є дерматологічна патологія, яка досить часто супроводжує СНІД, а надто особливості окремих дерматозів на тлі цієї інфекції, знання яких дає можливість запідозрити у хворих СНІД і провести відповідне лабораторне тестування.
Раннім проявом ВІЛ-інфекції є грибкове ураження нігтів – оніхомікоз. Нігтьові пластинки тьмяніють, потовщуюються, стають крихкими. На тлі імунодефіциту відбувається швидке ураження всіх нігтьових пластинок як ступнів, так і кистей.
Відомо, що у 90 % ВІЛ-інфікованих смерть настає саме від вторинних інфекцій.
Найбільш ранньою ознакою Віл-інфікування можуть стати поразки шкіри, які найчастіше проявляються у вигляді саркоми Калоші, що ставиться до групи пухлин кровоносних судин. Этиологія хвороби не з’ясована. Приблизно вона має вірусну природу (вірус простого герпеса).
На шкірі хворих Снідом може активізуватися піогенна інфекція, що проявляється стрептодермією. У хворих Снідом також часто зустрічаються кропивниця (головним чином папулезная форма), облисіння (множинні осередкові поразки з вираженою тенденцією переходу в дифузійну форму), іхтіоз, тромбопенічна пурпура, лейкоплакія і еозинофільний пустульозний фолікуліт. У значній мірі ускладнюється плин псоріазу й екземи. Найбільш специфічними поразками шкіри є саркома Калоші і шанкриформна піодермія.
Особливе місце серед клінічних ознак ВІЛ-інфекції займають ураження шкіри і слизових оболонок. Природа їх дуже різноманітна. Найчастіше зустрічаються: себорейний дерматит, кандидоз, вірусні захворювання шкіри, піодермії, судинні зміни й інші ураження шкірних покривів і слизових оболонок. У процесі хвороби вони можуть регресувати, з'являтися знову, змінюватися одне іншим, давати різноманітні поєднання, а згодом стати розповсюдженими і важкими .
Себорейний дерматит зустрічається в 50 % хворих на СНІД. Спостерігають великі вогнища ураження з чіткими межами. Характерна незвичайна локалізація – плечі, сідниці, стегна.
Частою клінічною ознакою при ВІЛ-інфекції є кандидоз з характерними особливостями: ураження осіб молодого віку, частіше чоловіків; переважне втягнення в процес слизових оболонок порожнини рота, геніталій і періанальної ділянки; тенденція до утворення великих вогнищ, що супроводжуються болючістю, схильністю до ерозування й ульцерації.
Крім кандидозу, у хворих на СНІД часто зустрічаються руброфітія, пахова епідермофітія, різнокольоровий лишай. Загальними їхніми особливостями слід вважати швидку генералізацію з утворенням великих вогнищ, які локалізуються на будь-якій ділянці шкіри, включаючи волосисту частину голови, обличчя, кисті і стопи. Ці мікотичні захворювання перебігають хронічно, погано піддаються лікуванню.
Нерідко при ВІЛ-інфекції у хворих виникають вірусні захворювання шкіри і слизових оболонок. Простий герпес уражає порожнину рота, геніталії і періанальну ділянку. Захворювання відзначається великою кількістю висипних елементів, аж до дисемінації процесу. Відзначають часті рецидиви, схильність до ерозування і трансформації у виразки.
Більш ніж у 30 % хворих виявляють злоякісні новоутворення, зокрема саркому Калоші, що є однією з форм перебігу СНІДу. Уряді випадків (у середньому в 10 % хворих) саркома Капоші супроводжується вісцеральними ураженнями, найбільш часто – лімфатичні залози, шлунково-кишковий тракт, легені, печінка, серце, кістки. У хворих розвиваються кашель, задишка, кровохаркання, аритмія. До нетипових локалізацій саркоми Капоші відносять пухлини в тканинах м'якого піднебіння, гортані, трахеї, стравоходу, очей.
У хворих на СНІД спостерігають і інші пухлини (лімфоми), у тому числі первинну головного мозку, Беркіта, імунобластичну саркому чи лімфому. До незвичайних проявів СНІДу відносять карциноми: дрібноклітинну прямої кишки і ротової порожнини. У таких хворих, як правило, розвиваються також пневмонія чи сепсис, абсцес селезінки.
Таким чином, дерматологічними проявами ВІЛ-інфекції/СНІДу можуть бути різноманітні інфекційні та неінфекційні дерматози, які на тлі імунодефіциту набувають тяжкого клінічного перебігу. З метою раннього виявлення та своєчасного лікування ВІЛ-інфікованих осіб знання дерматологічних проявів ВІЛ/СНІДу необхідне не лише лікарям-інфекціоністам і дерматовенерологам, але й лікарям загальної практики – сімейної медицини та іншим медичним фахівцям.

Гаєвська М.Ю., к.мед.м., доцент кафедри дерматовенерології БДМУ