Хто не чув вислову "всі хвороби від нервів"? Вплив наших емоцій та психічного сприйняття світу відбивається на нашому організмі – це вже не викликає сумнівів у лікарів. Усередині минулого століття в медичних колах сформувалася думка, що існує вплив психологічних факторів на виникнення і перебіг соматичних захворювань. З’явився навіть термін – "психосоматичні захворювання".
Учені зауважують, що поштовхом до розвитку психосоматичних захворювань є важкі життєві ситуації, що викликають негативні емоції, які людина відчуває протягом тривалого часу. Емоції, як позитивні, так і негативні, говорять мовою тіла, і навіть якщо людина спробує їх сховати, її міміка, тон голосу, погляд, блідість або почервоніння шкіри, постава та навіть хода розкажуть про її переживання більше, ніж вона сама. І немає в організмі такої тканини, органа або системи, яка залишалася б незачепленою емоціями.
Наприклад, страх може призводити до зміни частоти та сили серцевих скорочень, викликати пітливість, провокувати шлунково-кишкові розлади, впливати на діяльність дихальної системи, викликаючи відчуття нестачі повітря, приводити до затримки сечовипускання або, навпаки, провокувати мимовільне виділення сечі.

Коментар лікаря
"Найкращі ліки – позитивні думки"
Наталія КАРВАЦЬКА, доцент кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. Савенка БДМУ:
– Доки людина не почне боротися зі своїми негативними рисами характеру, їй не варто розраховувати на те, що вона зможе позбутися хвороб за допомогою ліків. Вживання ліків просто усуне якесь загострення чи процес. Але думати про те, що людина, не змінивши свій характер, вилікується, не варто. Оскільки це неможливо. Коли ми змінюємо свій характер, у нас змінюється здоров’я в кращий бік. Якщо людина має позитивний характер – вона буде абсолютно здоровою.
Для ефективного лікування психосоматичних захворювань важливо поєднувати психотерапію із медикаментами, які усувають порушення діяльності внутрішніх органів. Саме така специфіка лікування психосоматичних недуг.
Під час психотерапії використовуються різноманітні схеми, які враховують розлади пацієнта, його індивідуальні особливості, характер переживань тощо. Під час основних етапів психотерапії розглядаються суть захворювання, причини його виникнення, відчуття пацієнта, відбувається психокорекція ставлення хворого до недуги, перебудовується його ставлення до страждання та навколишнього світу, врегульовуються стосунки у родині тощо. Це все створює позитивні перспективи для пацієнта. Завдяки цьому хворий позбувається додаткових джерел тривоги, невпевненості і активно сам може контролювати захворювання.
Тільки весь лікувальний комплекс може сприяти видужуванню. Для втілення цього комплексу в життя необхідні консультація й допомога психотерапевта, психіатра або психоневролога.

Лікбез
Термін "психосоматичний" походить від двох грецьких слів, "psyche" – "душа" і "soma" – "тіло". А психосоматика – це напрямок у медицині (психосоматична медицина) і психології, що вивчає вплив психологічних факторів на виникнення й перебіг соматичних, тобто тілесних, захворювань.

Де живуть емоції?
Голова (мігрень, біль)
Самокритика, страх, бажання уникнути всіх помилок, лицемірство. Пробачте собі – і ваш головний біль зникне.

Ніс (нежить, гайморит)
Пригнічена жалість до себе. Ситуація "всі проти мене", яка затягнулася.

Горло (ангіна, тонзиліт)
Ви стримуєтеся від грубих слів. Відчуваєте нездатність висловитися. Відчуваєте гнів, що не можете впоратися з певною ситуацією.

Губи (герпес)
Сильне бажання робити все погано. Невисловлена гіркота. Невизначеність.

Рот (запах з рота)
Гнівні думки, думки про помсту. Брудні стосунки, плітки, думки.

Спина (остеохондроз)
Відчуття, що тебе не люблять. Відсутність моральної підтримки. Страх через гроші.

Легені (астма, бронхіт)
Відчуття придушення, стримання ридань. Невміння жити самостійно. Нервова ситуація в сім’ї, суперечки і крики. Відчуття безвиході. Невисловлені гнів і претензії.

Серце (гіпертонія, гіпотонія)
Гіпертонія: самовпевненість – бажання взяти на себе непосильну ношу, пригнічування гніву, ворожості, люті.
Гіпотонія: зневіра, невпевненість, хронічне відчуття провини.

Груди (хвороби)
Людина з усіх сил старається заради тих, кого любить, і забуває про власні потреби. При цьому вона невідомо злиться на тих, про кого піклується, адже не має часу на себе.

Шлунок (гастрит, виразка)
Невизначеність, яка затягнулася. Відчуття приреченості. Роздратування. Сильний спалах гніву у недалекому минулому. Жах, боязнь нового.

Жовчний міхур (жовчокам’яна хвороба)
Важкі думки, гордість. Камені символізують накопичення гірких та гнівних думок.

Печінка (захворювання)
Злість, страх, гнів, ненависть, постійні скарги, прискіпливість, печаль і образа.

Кишечник (діарея)
Людина робить поспішні висновки про дійсність, відкидає її всю, якщо її не влаштовує навіть частина.

Нирки (пієлонефрит)
Надто сильна реакція на розчарування та невдачі. Відчуття себе нікчемою, яка робить все неправильно. Ревнивість.

Сечовий міхур (цистит)
Тривожний стан, чіпляєтеся за старі ідеї. Боїтеся дати собі волю, розгніваність. Гнів за те, що інші не виправдовують, покладених на них очікувань.

Статеві органи (вагініт у жінок, імпотенція у чоловіків)
Жінки: злість на партнера, відчуття провини, переконання, що жінки безсилі впливати на чоловіків.
Чоловіки: відчуття пригніченості; стрес, викликаний роботою або сімейними чи фінансовими проблемами.

Вени (варикозне розширення)
Перебування у нестерпній ситуації. Відчуття перевантаження і затиснення роботою. Страх і тривога перед майбутнім.

Стопи (недуги)
Невміння бути "і тут, і там". Недовіра до себе та світу.

Леся ТОКАРЮК