Саме зміни з боку шкіри (свербіж, сухість шкіри, кандидоз шкіри і слизових оболонок тощо) нерідко є першими проявами латентного чи субклінічного перебігу діабету, тому їх своєчасне виявлення у пацієнтів сприяє ранній діагностиці та лікуванню цукрового діабету.
Зміни на шкірі у хворих на цукровий діабет поділяють на:
- первинні ураження шкіри, зумовлені порушеннями обмінних процесів та прямою дією ускладнень діабету, а саме діабетичних нейро- та ангіопатій. До первинних проявів відносять: діабетичні дерматопатії, діабетичні міхури, діабетичний ксантоматоз, ліпоїдний некробіоз та ін.;
- вторинні − це бактеріальні та грибкові інфекції, які виникають внаслідок зниження реактивності організму та обмінних порушень на тлі супутнього цукрового діабету.
Характерні особливості найбільш частих проявів цукрового діабету на шкірі:
 сухість шкіри (діабетичний ксероз), зниження її тургору;
 потовщення, сухість і тріщини шкіри долонь і підошв;
 свербіж шкіри і слизових оболонок;
 діабетичний рубеоз – зміна кольору шкіри в ділянці щік (стійке почервоніння), а також жовтувате забарвлення лоба, долонь і підошв;
 акантокератодермія – вогнищеве потемніння та ущільнення шкіри, яке виникає переважно в ділянці шкірних складок (пахви, під грудьми, в паху), на бічних або задній поверхні шиї у вигляді маленьких бородавок. Шкіра у вогнищах потовщена з коричневим забарвленням, іноді з бархатистою поверхнею, яку порівнюють з вельветом. Акантокератодермія часто передує іншим діабетичним проявам, тому її вважають маркером цукрового діабету чи шкірною маніфестацією інсулінорезистентності;
 вітиліго – поява білих (знебарвлених) плям на шкірі тулуба, кінцівок (перважно в ділянках травмування чи тертя шкіри), на обличчі (навколо рота, очей); частіше виникає при цукровому діабеті 1 типу (інсулінозалежний) внаслідок порушення функції чи руйнування клітин, що виробляють пігмент меланін (меланоцитів);
 біла атрофія Міліана – утворення дрібних (до 5 мм) атрофічних плям молочно-білого кольору з вузьким гіперпігментним обідком переважно на шкірі гомілок і ступнів як ускладення діабетичних ангіопатій;
 зміни нігтьових пластинок (потовщення, деформації, піднігтьовий гіперкератоз);
 зміни волосся – волосся тьмяніє, можливе дифузне облисіння волосяної ділянки голови (внаслідок порушення різних ланок обміну);
 випадіння волосся на гомілках у чоловіків (може свідчити про діабетичну нейропатію нижніх кінцівок);
 діабетичний гірсутизм (діабет “вусатих” жінок; навколопупкова гіпертрихозна “корона”; міжлопатковий пушковий діабетичний гіпертрихоз);
 діабетична дерматопатія – поява на передній поверхні гомілок червонувато-коричневих вузликів (папул) діаметром 5-12 мм, які з часом зливаються в овальні або округлі бляшки, при вирішенні яких утворюються сіруваті плями з проявами атрофії. Діабетична дерматопатія виникає частіше у чоловіків з тривалим перебігом цукрового діабету, причиною її розвиткау є ангіопатії – порушення мікроциркуляції в поверхневих судинах шкіри. Висипка, зазвичай, не супроводжується суб᾿єктивними відчуттями, лише зрідка пацієнтів турбує легкий свербіж або печіння;
 діабетична склеродермія – частіше виникає у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу (інсулінонезалежний), проявляється потовщенням та обмеженням рухомості шкіри на задній поверхні шиї і на верхній частині спини;
 склеродактилія – ураження шкіри пальців ступнів і кистів, де вона воскоподібно потовщена, стягнута; може виникати порушення рухливості міжфалангових суглобів;
 діабетична пухирчатка (діабетичні булли) – виникають на пальцях, кистях, ступнях, гомілках або передпліччях у осіб з тяжкою формою цукрового діабету на тлі діабетичної ангіо- та невропатії. Діабетичні міхурі зазвичай безболісні, вирішуються безслідно;
 ліпоїдний некробіоз (діабетичний) – розвивається на шкірі гомілок у вигляді бляшок з чіткими межами жовто-коричневого забарвлення з атрофією в центрі, при нанесенні травми можуть виразкуватися;
 гранульома колоподібна (анулярна) дисемінована – це ураження шкіри у вигляді кільцевидних чи дугоподібних утворень з припіднятим щільним краєм та запалим центром. Елементи висипки мають рожево-червоне або червоно-коричневе забарвлення, виникають на пальцях, вухах, тулубі, ступнях і гомілках;
 діабетичний ксантоматоз проявляється у вигляді чітко обмежених дрібних припіднятих бляшок сірувато-жовтого кольору, розташованих на верхній та нижній повіках, біля носа чи на інших ділянках обличчя;
 бактеріальні інфекції: фурункульоз, целюліт, бешиха;
 кандидозні інфекції: інтертриго, вульвовагініт, баланіт, ангулярний хейліт, кандидоз ротової порожнини, кандидозна пароніхія тощо.
Важливо зазначити, що наведені зміни шкіри можуть бути проявами як цукрового діабету, так і інших захворювань внутрішніх органів і систем, тому при появі перерахованих уражень шкіри пацієнт повинен бути комплексно обстеженим з метою встановлення можливих причин ураження шкіри, у тому числі наявності цукрового діабету.

Денисенко Ольга – завідувач кафедри дерматовенерології Буковинського державного медичного університету, професор