додати в закладки
RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець Вхід через ВКонтакте
Головна Здоров'я Тури з Чернівців Весілля Бізнес каталог Блоги Досьє Досьє - відомі люди Чернівців Афіша Фото Відео

Ваше здоров'я » Публікації

Чоловіки і жінки: яка різниця між ними і що спільного?

Жінки керують нами; спробуємо довести їх до досконалості, чим більше вони будуть знати, тим досконалішими будемо і ми. Від розвитку жіночого розуму залежить чоловіча мудрість. (Р. Шерідан).

Ніщо так не прикрашає жінку, як вдало підібраний чоловік. (Народна мудрість)

Існує дві речі, збагнути які чоловікові не дано: 1) це таємниця Творіння і 2) капелюшок його дружини (Коко Шанель).

Виявляється, це так важко – бути просто нормальним і порядним чоловіком (Чингіз Абдулаєв).

1. Проблема є? Проблема є!
Можна вилучити з популяції 90 %, чи навіть більше, самців, і це не вплине на кількість нащадків і, як наслідок, на темпи відтворення популяції.
То навіщо ж потрібно сьільки особин чоловічої статі, якщо від їх кількості не залежить швидкість відтворення виду? Ба, навіть більше, особини чоловічої статі іноді наносять явну шкоду дитинчатам, наприклад, у левів.
Лева недаремно називають царем звірів. Насамперед, він спить 16 годин на добу. На полювання не ходить, самиці приносять йому кращі шматки. Більше того, він не бере участі в територіальних конфліктах, які виникають між самицями різних прайдів, у результаті яких тварини іноді гинуть. Увесь внесок лева ув суспільне життя обмежується заплідненням самиць та вигнанням із прайду молодих самців, які досягли статевої зрілості. Крім того, лев, природньо, проганяє конкурентів, тобто молодих левів без прайду. Коли ж він терпить поразку від суперника, то переможець розпочинає володіння прайдом з убивства всіх статевонезрілих дитинчат. І, не дивлячись на таку непривабливу соціальну роль самців, новонароджених самців не вбивають, як це приийнято в гієн.
Використовуючи принцип Оккама, доходимо висновку, що якщо в переважної більшості видів самці складають приблизно половину особин, то вони для чогось потрібні.
Насамперед, потрібно відповісти на питання – чим відрізняються особини чоловічої статі від особин жіночої. У більшості видів особини різної статі відрізняються за зовнішнім виглядом (морфологічний статевий диморфізм), і ці відмінності бувають настільки значними, що нерідко при відкритті невідомого раніше виду тварин особин різної статі помилково описуються як представників різних видів. Людина не є винятком. Можна уявити, що марсіанин, наприклад, скоріш за все, вважатиме чоловіка і жінку за представників різних видів. А що буде, коли він з ними поспілкується? Різниця в поведінкових реакціях, психології та соціальних ролях виявляється ще більш разючою.
Ідеали маскулінності (мужності) і фемінінності (жіночності) сьогодні, як ніколи, суперечливі. По-перше, традиційні риси в них переплітаються із сучасними. По-друге, вони значно повніше, ніж раніше, враховують різномаїття індивідуальних варіацій. По-третє, і це особливо важливо, вони виражають не лише чоловічу, а й жіночу точку зору.
Згідно ідеалу "вічної жіночності" буржуазної моралі ХІХ ст., жінка повинна бути ніжною, красивою, м’якою, ласкавою, але в той же час — пасивною й залежною, дозволяючи мужчині почувати себе відносно неї сильним та енергійним. Ці якості й сьогодні високо цінуються, складаючи ядро чоловічого розуміння жіночності. Але в жіночій свідомості з’явилися також нові риси: щоб бути з чоловіками на рівних, жінка повинна бути розумною, енергійною, підприємливою, тобто володіти деякими якостями, які раніше складали монополію чоловіків (лише в принципі).
Неоднозначний і образ чоловіка, мужчини. Раніше від нього вимагалося бути сильним, агресивним, витривалим, енергійним, але не особливо чутливим (інша справа —прояв "сильних" почуттів, як гнів тощо). Ці якості й сьогодні дуже важливі. Для хлопчика-підлітка найважливіші показники маскулінності – високий зріст і фізична сила; пізніше на передній план виступає сила волі, а потім – інтелект, який забезпечує успіх у житті. У підлітковому і юнацькому віці відповідні нормативні уявлення особливо жорсткі й стереотипні; бажаючи утвердитися в своїй чоловічій ролі, хлопчик всіляко підкреслює свою відмінність від жінки, намагаючись подолати все, що може бути сприйняте як прояв жіночності. У дорослих ця поляризація стає слабшою. Мужчина починає цінувати в собі й інших такі тонкі якості, які раніше здавалися йому ознаками слабкості. Але ці якості досить важко узгодити з нестриманістю і грубістю. Інакше кажучи, нормативні набори соціально-позитивних рис чоловіка і жінки перестають здаватися полярними, які взаємно виключаються, й відкривається можливість дуже різних індивідуальних поєднань.
При цьому максимальна відповідність установок і реакцій статеворолевому стереотипу, тобто висока маскулінність у чоловіків і висока фемінінність у жінок, ніяк не є гарантією психологічного благополуччя. Висока фемінінність у жінок часто корелює з підвищеною тривожністю і зниженою самоповагою. Високомаскулінні хлопчики-підлітки відчували більшу впевненість у собі і вдоволеність своїм положенням серед однолітків, але після 30 років ці чоловіки виявились більш тривожними, менш упевненими в собі й менш здатними до лідерства. Високофемінінні жінки і високомаскулінні чоловіки гірше справляються з діяльністю, яка не співпадає з традиційними нормами статеворолевої диференціації. Діти, поведінка яких найточніше відповідає вимогам їх статевої ролі, часто відрізняються більш низьким інтелектом і меншими творчими здібностями. І навпаки, індивіди, відносно вільні від жорсткої статевої типізації, володіють більш широким поведінковим репертуаром і психологічно та соціально благополучніші.

У цій статті ми пропонуємо розібратися в питанні важливості кожної статі для людської популяції як на біологічному, так і на соціальному рівнях, відмінності у поведінці та соціальній ролі чоловіків і жінок у всій гамі біологічного та філософського дуалізму.

2. Як сталося, що чоловіки й жінки такі різні? (про формуванні відмінностей)
Для початку визначимося з термінологією і біологічним базисом даного питання.
Отже, стать – це сукупність взаємно контрастуючих генеративних та пов’язаних із ними ознак особин одного виду. Належність до тієї чи іншої статі у всіх тварин і в людини визначається сукупністю факторів. Процес формування статі займає тривалий час. Принциповим наслідком тривалості формування статі є глибокі відмінності між чоловічими та жіночими організмами, які не можна змінити декларативно чи шляхом пластичної операції.
Розвиток статі є складним тривалим багаторівневим процесом, який можна розділити на такі етапи:
Генетичний.
Гонадний.
Соматично-генітальний.
Нейрональний.
Соціальний.

Кожний етап відзначається власними механізмами формування статевих відмінностей на структурному та функціональному рівнях і є базою для наступних етапів.
Стать закладається під час запліднення. Яйцеклітини містять лише Х-хромосоми. Сперматозоїди містять Х- чи Y-хромосому. Вдповідно, жіночий генотип містить пару хромосом ХХ, чоловічий – пару ХY. Походження Y-хромосоми, її вторинність та еволюційне значення є сьогодні предметом активної уваги та суперечок науковців різних галузей науки – від біологів до філософів та теологів – і потребує ретельного неупередженого дослідження.
Первинні гонади (статеві залози) не диференційовані за статтю. Під впливом спеціального білка (фактора регресії Мюллерових проток), характерного для генотипу ХY, відбувається перетворення первинних зародкових гонад в сім’яники. За відсутності цього фактора первинні гонади перетворюються на яєчники. Це диференціювання завершується до 2-го місяця внутрішньоутробного розвитку, після чого спеціальні клітини сім’яників (клітини Лейдіга) починають синтезувати та секретувати чоловічі статеві гормони – андрогени.
Диференціювання тканин і органів тіла за чоловічим типом відбувається під впливом андрогенів, що секретуються гонадами зародка – фетальних андрогенів. Якщо вембріона піддослідної тварини видалити статеві залози, тобто позбавити організм, що розвивається, усіх статевих гормонів, то розвинеться й народиться фенотипово жіноча особина.
Слід підкреслити, що гормони впливають на формування статевих особливостей психіки та поведінки виключно на ранніх етапах індивідуального розвитку. Тому вплив статевих гормонів на особливості поведінки мужчини і жінки називають організуючим. У дорослої людини, після статевого дозрівання, ніякими зовнішніми впливами, в тому числі й гормональною терапією, неможливо змінити особливості психіки, притаманні хромосомній статі.
Статеві гормони володіють асиметричною психотропною дією на дорослий організм. Вони впливають на поведінку особин однієї статі й не справляють ніякого вплаву на поведінку іншої. Наприклід, уведення тестостерону не змінює агресивної поведінки самців, але посилює агресивну поведінку самиць. Тестостерон послаблює афіліативний* ефект окситоцину у самців, але не впливає на підсилення окситоцином афіліації самиць. Естрадіол покращує вирішеня жінками вербальних тестів, але не впливає на результати чоловіків.
* Афіліація (від англ. affiliation — з'єднання, зв'язок) — прагнення бути в товаристві інших людей, потреба людини в створенні теплих, емоційно значимих стосунків з іншими людьми.

Соматичний етап розвитку статі розпочинається внутрішньоутробно, продовжується після народженя, триває під час статевого дозрівання. На соматичному етапі, окрім формування геніталій, формуються й усі інші статеві особливості будови тіла
Головне, що відбувається на нейронному етапі – диференціювання ЦНС, зокрема, гіпоталамуса, за чоловічим чи жіночим типом, внаслідок чого статева поведінка буде або жіночою, або чоловічою.
У першу чергу, формуються так звані "статеві центри", які контролюють секрецію гонадоліберинів за чоловічим чи жіночим типом. Первинно в гіпоталамусі, незалежно від генетичної статі, присутні два центри контролю секреції гонадоліберинів – тонічний та циклічний. Але в ембріонів чоловічої статі під впливом андрогенів, циклічний центр гальмується і залишається активним лише тонічний.
Дещо пізніше формуються "центри статевої поведінки", відповідальні за статеву орієнтацію за чоловічим типом. Для їх нормального формування необхідні й андрогени, й естрогени, причому, у певному співвідношенні. Саме тому частою причиною гомосексуалізму є дисгармонія між ендогенними для плода статевими гормонами та тими, які надходять до його організму з материнської крові – як природні материнські гормони, так і гормональні препарати.
На цьому етапі відбувається й диференціювання інших відділів мозку, пов’язаних зі статевими особливостями його будови, головним чином кінцевого мозку – великих півкуль. Основні відмінності між ЦНС особин чоловічої й жіночої статі наступні:
Більша швидкість метаболізму глюкози в мозку особин жіночої статі.
Більший мозковий кровотік в особин жіночої статі.
Більша кількість синапсів у особин жіночої статі.
Більша анатомічна й функціональна асиметрія мозку в особин чоловічої статі.
Більша кількість міжпівкульних зв’язків в особин жіночої статі (не лише в мозолистому тілі).
Кількість сірої речовини й щільність нейронів у ділянці мовних центрів у корі більша у жінок.
Ядро ложа кінцевої пластинки (BNST) більше в особин чоловічої статі (відмінності продовжують збільшуватися після статевого дозрівання).
У цілому очевидно, що жіночий мозок більш ефективний, ніж чоловічий. Останній пункт списку надзвичайно важливий для пояснення різниці в стресостійкості особин різної статі (див. нижче). Крім того за рахунок особливостей будови ЦНС сенсорні системи особин жіночої статі функціонують більш ефективно, ніж чоловічої. Ефективність проявляється не лише більшою чутливістю, а й низкою інших параметрів. Наприклад, поле зору жінок значно більше, ніж у чоловіків. Тому, коли чоловік роздивляється жінку, яка сидить до нього в профіль, то це не безцеремонність і не спроба звернути на себе увагу. Мужчина просто не бачить того, що відбувається в площині, яка лежить під кутом 90 градусів від його зорової осі, й думає, що й жінка його не бачить!
За здатністю розрізняти звуки, модульовані за частотою, представники різних видів ранжуються відповідно до еволюційного дерева: щурі розрізняють звуки краще, ніж летючи миші, коти – краще, ніж щурі, люди – краще, ніж коти. Якщо ж врахувати стать піддослідного, то на діаграмі результатів чоловіки розташуються між жінками та кішками, а коти – між кішками та самицями щурів.
Краща робота сенсорних систем жінки пов’язана не лише з більш ефективною обробкою фізичних параметрів сигналу (зображення, звуку тощо). Жінка має очевидні переваги перед чоловіками за спостережливістю. Хоча нейронні й гуморальні механізми народної мудрості "Жіноче око видюче" невідомі, однак, імовірно, жіноча спостережливість зумовлена більшою кількістю синаптичних контактів, особливо в корі великих півкуль.
Більша кількість синапсів у мозку жінок пояснює й кращу тонку моторику жінок, і таку складну до пояснення за біологічними категоріями, здатність, як інтуїція. Жінка значно краще, ніж чоловік сприймає образ у цілому (гештальт).
На нейронному етапі статевої диференціації важливі не стільки абсолютні концентрації андрогенів та естрогенів, скільки їх співвідношення. Тому можливі різні поєднання й розмежування між залежними від гормонів відхиленнями в секреції гонадоліберинів, статевої поведінки, зокрема – статевої орієнтації, притаманній даній статі, й статевих особливостей адаптивної поведінки. Нормальним буде виражений прояв у жінок якихось ознак психіки, притаманних чоловічій статі, і навпаки. Тому нейронна стать є не альтернативною ознакою, як хромосомна чи паспортна, а кількісною.
На соціальному етапі формується розуміння належності до певної статі. Цей етап розпочинається вже після народження дитини, але він не менш важливий для формування статі, ніж внутрішньоутробні. Очевидно, що на даному етапі визначальним фактором є соціальні впливи, які, природньо, опрацьовуються мозком, що вже диференційований за жіночим чи чоловічим типом.
Отже, формування статі – це тривалій, складний, багатофакторний процес. На формування чоловічого чи жіночого організму з їх специфічними особливостями психіки й поведінки впливають і біологічні, і соціальні фактори. У ході формування статі спеціалізуються центральна нервова система й периферичні системи, які регулюють поведінку. Внаслідок цього дорослі чоловічі й жіночі організми володіють цілою низкою суттєвих відмінностей, які вже не можна нівелювати.
На відміну від твердження феміністок про повну рівність та ідентичність обох статей, за винятком функції народження дітей, біологія дотримується думки, позбавленої політкоректності, про існування фундаментальних відмінностей між чоловічою й жіночою статтю, які проявляються не лише в репродуктивній функції, але й у пристосувальних можливостях організму. Ці відмінності генетично детерміновані, їх не можна усунути зовнішніми впливами.

3. Для чого такі складнощі? (про біологічну доцільність статей)
Навіщо ж еволюція пішла шляхом створення такого складного й енергозатратного механізму розмноження, як формування статі? Яка біологічна доцільність існуваня статевого розмноження?
Нестатеве вегетативне розмноження значно простіше. Однак воно доцільне лише тоді, коли умови існування постійні. У реальності середовище постійно змінюється, що вимагає мінливості організмів, яка й забезпечується статевим розмноженням. До людини як високорозвиненої соціальної істоти середовище ставить ще більші вимоги щодо мінливості не лише соматичної, а й соціально-психологічної.
У переважної більшості видів, в яких існує поділ на чоловічі та жіночі особини, швидкість розмноження залежить лише від кількості самиць. Тому особини жіночої статі максимально пристосовані до наявних умов існування. У той же час кількість особин чоловічої статі завжди відносно надлишкова, тому чоловіча стать являє собою "випробувальний полігон" еволюції.
Таким чином, перша особливість жіночої статі порівняно з чоловічою – мала генетична мінливість. Із нею тісно пов’язана друга фундаментальна особливість жіночих особин – висока адаптивність. Точніше, більш висока здатність жіночих особин, порівняно з чоловічими, пристосовуватися до поточних змін.
Дещо спрощено, але, по суті вірно, можна сказати, що особини чоловічої статі – це "вузькі спеціалісти" з низькою здатністю до переучування, а особини жіночої статі – не дуже спеціалізовані "спеціалісти широкого профілю", але з високою здатністю до навчання, тобто пристосування до поточних умов.
Але, звичайно, найважливішою є значно більша пластичність поведінки жінок порівняно з поведінкою чоловіків.
"Всякая женщина необыкновенно легко применяется к любому общественному положению. Конюх, возведенный судьбой в герцоги, будет все-таки отдавать всю свою жизнь конюшней, между тем как дочь сержанта, ставшую по милости этой же судьбы графиней и любовницей короля, уже в течение нескольких месяцев или даже недель нельзя ничем отличить от самой знатной дамы, уже при рождении своем записанной на страницы Готского Альманаха". Ломброзо Ч., Ферреро Дж. Женщина преступница и проститутка.
Безумовно, права була красуня Ізора, яка проспавши чотириста п’ятдесят шість років, у відповідь на пропозицію допомоги в поступовій адаптації до нових часів зневажливо відповіла: "Це вам, мужикам, потрібно пристосовуватися, а жінка – завжди жінка!" (Успенский М. Белый хрен в конопляном поле).

Слід зазначити, що більша пластичність особин жіночої статі проявляється при низькому рівні стресу. При високому рівні стресу, внаслідок більшого генетичного різномаїття, частина особин чоловічої статі проявляє високу стійкість до стресорних впливів, що має своє підтвердження і в структурних особливостях мозку (див. вище). Це проявляється, зокрема, в здатності приймати рішення в стресорній ситуації.

Картина Джакомо Фавретто "Миша": Особини чоловічої статі не лише сильніші й швидші, ніж жіночої статі, а й ефективніше діють у ситуаціях, пов’язаних зі стресом, який виникає при поєдинку з дикою твариною. Крім того, особини чоловічої статі не є такими цінними для популяції, як жіночої статі. Швидкість відтворення популяції не знизиться, якщо якась частина організмів чоловічої статі загине. Але ця швидкість прямо пропорційна до кількості особин жіночої статі. Тому війна і полювання – чоловіча справа.

4. То в чому різниця? (про відмінності по суті)
При тестуванні в лабораторії жінки краще виконують завдання, пов’язані з операторською діяльністю. Тобто, фізичні якості, необхідні водію, краще розвинуті в жінок. У жінок ширше поле зору. Краща здатність визначати відстань до об’єкта і швидкість його пересування тощо. Навіть таке відчуття, як відчуття інерції, яке рідко використовується в повсякденному житті, але необхідне в роботі водія автомобіля, краще розвинене в жінок. У жінок краще розвинена моторика. Нарешті, у жінок краще розвинена сенсомоторна інтеграція, тобто вища узгодженість рухів з отриманою зоровою інформацією. Але ці переваги жінки проявляються лише при лабораторному дослідженні, в ситуації з дуже низьким рівнем стресу! Тобто коли піддослідний точно знає, що йому не дадуть загинути чи травмуватися, а ймовірність пошкодження надзвичайно мала. У реальному житті, колі рівень стресу потенційно дуже високий, жінки-водії значно частіше, ніж чоловіки, створюють аварійні ситуації.
Здатність частини чоловіків при високому рівні стресу приймати рішення (тобто формувати програму поведінки, а не проявляти зміщену активність) і пластичність поведінки жінок при низькому рівні стресу чітко проявляються в медичних професіях.
Хірурги й анестезіологи в абсолютно переважній більшості – чоловіки. Навіть проведення планової операції загрожує несподіваним розвитком подій, тобто стресом. Що ж тоді говорити про невідкладну хірургію!
З іншого боку, якщо взяти до уваги не великих терапевтів, чиїми іменами після їх смерті називають клініки, лікарні й дослідницькі центри, а просто "дуже хороших" лікарів, то жінок серед них не менше, ніж чоловіків, а може навіть і більше. Це зумовлено тим, що точність сприйняття, спостережливість, увага до деталей у жінок значно вищі, ніж у чоловіків. Жінки, встановивши діагноз, можуть змінювати свою думку, якщо відкриються додаткові симптоми, враховують, за можливості, всі численні фактори, які впливають на перебіг хвороби у конкретного пацієнта. Лікар-мужчина, обстежуючи хворого, перебирає систему можливих діагнозів з їх численними варіантами і, знайшовши відповідну секцію у своїй пам’яті та занісши до неї хворого, часто вже не змінює свою думку, неважаючи на нові результати обстеження.
Таким чином, чоловіки мають явну перевагу перед жінками при стресуючих обставинах. За високого рівня новизни ситуації чоловіки здатні діяти адекватно, вибирати адекватну програму дій чи навіть виробляти її. Жінки ж демонструють зміщену активність, виконують часто набір звичних дій, абсолютно невідповідних вимогам стресуючих обставин, а постійні стреси є для жінок неоконтрольованою ситуацією, що проявляється, зокрема, більшою частотою депресій. Якщо ж ситуація містить незначний елемент новизни чи невизначеності, тобто зміни відбуваються досить повільно, або ж не вимагає негайної реакції, то жінки значно краще справляються з нею.
Східна мудрість твердить "Послухай жінку і вчини навпаки". Формально їй протирічить народна поговірка "Послухай жінку, цитьни на неї, але зроби як велить". Обидві рекомендації вірні, оскільки перша описує поведінку в стресовій ситуації, друга – в ситуації з низьким рівнем новизни.
Відмінності між чоловічою й жіночою статтю можна сформулювати як різні набори потреб і різний стиль задоволення цих потреб.
Наступна відмінність зумовлена кількісною різницею енергетичного внеску особин різної статі у відтворення. Особливості поведінки особин жіночої статі прямо пов’язані з необхідністю підготуватися до відтворення, накопичити ресурси, яку будуть потрібні для вирощування нащадків.
Відповідно, особини жіночої статі більше, ніж чоловічої, схильні накопичувати ресурси. На фізіологічному рівні – це накопичення жиру, на поведінковому – це накопичення вітальних ресурсів.
У людини тенденція до накопичення ресурсів проявляється більшою, ніж у чоловіків, схильністю жінок копити гроші. Іноді щодо цього заперечують, мовляв жінки полюбляють шопінг. Однак, у процесі купівлі відбувається лише обмін одного, універсального, ресурсу на інший, теж вітальний ресурс. Жінка завжди купує речі, а не пускає гроші за вітром. Ніколи жінка не влаштує гульби в ресторані з киданням грошей музикам, пригощанням усіх присутніх шампанським, не купить "миллион алых роз" і не витратить усіх заощаджень на рідкісну поштову марку.
Згідно загальних правил вербування агента жінку легше, ніж чоловіка, заангажувати матеріальною вигодою. Чоловікам більшою мірою, ніж жінкам, притаманна потреба в лідерстві, що проявляється марнославством і честолюбством. Чоловіка легше притягнути на свій бік лестощами:
"Мужчина, хоть он и дурак и уши у него холодные и, так сказать, вообще осел, а все-таки он верит, что у него душа тигра, улыбка ребенка, а потому он — красавец. Значит, ври ему смело..." А. И. Куприн "Гад".

5. Хто розумніший? (на війні як на війні)
У середньому чоловіки і жінки мають однакові інтелектуальні здібності. Це відмічено ще в книзі Ч. Ломброзо и Дж. Ферреро (див. вище), вже назва якої відображає тенденціозний погляд на жінку. Автори визнають, що студентки не поступаються розумом студентам-мужчинам.
Війна між статями з цього приводу триває віками.
Навіть кращі вчені уми виявилися схильними до всіляких забобон. Наприклад, коментарі Ларрі Самерса, президента Гарвардського університету, з приводу оцінки знань з математики й теорії студентів жіночої статі ледь не коштували йому кар’єри. Компанію йому складають не менш розумні люди. Погляньте лише на це:
"Жінка – це безсилий чоловік, не здатний виробляти сім’я по причині своєї холодної природи. Ми ж, у свою чергу, повинні ставитися до жінки як до вади, хоча й залученої в природній розвиток самою природою" (Арістотель).
"Дівчатка раніше починають говорити і стояти на ногах, ніж хлопчики, тому що бур’ян росте швидше, ніж зерно" (Мартін Лютер).
...і ось це:
"У глибині душі чоловіку потрібно, щоб боротьба поміж статями залишалася для нього грою, тоді як жінка ставить на карту свою долю" (Симона де Бовуар).
Навіть в епоху найвищого наукового прогресу, використовуючи метафору з назвами планет, Марса і Венери, деякі люди намагаються давати рекомендації, як використати відмінності між статями у взаємовідносинах. У найбільшій мірі їхні дані зводяться до статистики.
Як уже було сказано, в жінок кращі вербальні здібності, швидкість і точність сприйняття, тонкі рухи. Чоловіки краще виконують просторові й кількісні тести, тоді як жінки орієнтуються на місцевості по предметах, а не по карті. Жінки класифікують предмети за формальними ознаками. Наприклад, на питання "Який у вас автомобіль?" жінка може відповісти: "Зелененький".

Головною статевою відмінністю когнітивних здібностей є ригідність чоловіків та інтуітивність жінок.
Чоловічий інтелект ригідний, жіночий – інтуїтивний!
Вище було сказано, що у зв’язку з високою стресостійкістю, чоловіки кращі хірурги, ніж жінки, а жінки – кращі діагности, ніж чоловіки. Ця відмінність пов’язана також з особливостями пізнавальних здібностей.
Чоловіки гірше ставлять діагноз, тому що вони будь-який об’єкт вивчають, намагаючись віднести його до якоїсь уже знайомої категорії. Якщо це не вдається, то об’єкт аналізується, тобто розщеплюється на компоненти, кожен з яких, у свою чергу, вже класифікований. Природно, кількість знайомих категорій збільшується по мірі накопичення професійного досвіду. Але ця кількість завжди залишається обмеженою і, головне ,– обов’язковим є використання аналітичного методу пізнання.
Жінка сприймає об’єкт у цілому. Жінка інтуїтивна. Це означає, що вона (як правило) не може пояснити послідовний хід логічних міркувань, який привів її до певного рішення. Але на прийняття цього рішення впливають усі особливості явища, що нею вивчається.
Чоловік, часто знайшовши в своєму інтелекті визначену поличку для певного феномена, вже не звертає уваги на численні подробиці – рішення прийняте! І примусити його змінити прийняте рішення вже дуже складно.
Здатність відмежовуватися від деталей, іноді навіть ігнорувати явні факти дає можливість частині чоловіків створювати фундаментальні наукові теорії. Класичний приклад – створення теорії стресу Гансом Сельє. Сам предмет дослідження – неспецифічний компонент реакції – викликав скепсис колег.
Інше його твердження, що пристосувальна реакція організму регулюється виключно гуморальними факторами, було сприйняте з обуренням свтовим науковим товариством. Це були 30-ті роки ХХ ст., вся фізіологія і медицина були пронизані ідеями нервізму, примата ролі центральної нервової системи в регуляції всіх функцій організму. Однак, Сельє відкидав як неіснуючі ті факти, які не вписувалися в його систему. Сьогодні ніхто не сумнівається, що стрес розвивається в тісній взаємодії нервової й гуморальної систем, але вузькість погляду Сельє, його впевненість у своїй правоті, яка межувала з параноєю, і дозволила йому створити свою теорію, яка згодом привернула увагу світової науки до гуморальних аспектів регуляції функцій.
На жаль, не всім чоловікам, глухим до аргументів оточуючих, вдається побудувати наукову теорію, яка згодом виявляється вірною. Вперті винахідники вічного двигуна, невизнані поети, що списують тони паперу, наукові працівники, які десятиліттями несуть нісенітниці, усі ці категорії людей складаються виключно з чоловіків. У жінок вистачає пластичності швидко покинути безперспективну справу.

6. Далі буде?
Через когнітивні особливості статей чоловіки ніколи не зрозуміють жінок, а жінки – чоловіків. До середини ХХ століття психіку і поведінку жінок пояснювали лише чоловіки. Такі пояснення завжди дають тільки наближену картину внутрішнього світу об.єкта, що вивчається. Наприклад, досліднику неможливо проникнути в душу кішки, яка відчуває інакше, ніж людина, а також має абсолютно інший спектр потреб та способів їх реалізації. Починаючи з ХХ ст. психіку і поведінку жінок почали вивчати й описувати самі жінки. Вони досягли, напевне, значних успіхів у цьому, але чоловіки про це ніколи не дізнаються, оскільки жінки і розглядяють даний предмет по-іншому, й викладають так, що чоловікові такі пояснення нічого не пояснюють.
Особливості сприйняття і мислення жінок роблять результати дослідження жіночого внутрішнього світу, проведеного жінками, таємним знанням, відкритим лише посвяченим, але навіки прихованим від чоловіків. Тому жінка завжди залишиться загадкою для чоловіка, що, звичайно, на краще.

*При підготовці статті не постраждав жоден чоловік.

Підготували доцент Олена Ясінська, професор Світлана Ткачук, практичний психолог Марія Мотрук.
0 5799
12-11-2014, 12:00

Теги -
Новини по темі:{related-news}
Новини партнерів:
Погода, Новости, загрузка...
Загрузка...
Чим небезпечний цукровий діабет?
Наталія ПАШКОВСЬКА, завідувач кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології БДМУ
Смачні рецепти