Псоріаз – це мультифакторний хронічний імунозалежний дерматоз, який характеризується активацією та порушенням проліферації кератиноцитів із розвитком запальних процесів у шкірі, а також можливим залученням у патологічний процес нігтів, суглобів, внутрішніх органів. Зважаючи на поширеність та можливий системний характер дерматозу, особливо актуальним є вибір ефективних методів лікування псоріазу залежно від стадії процесу, поширеності та інших клінічних особливостей перебігу даного захворювання.
Сучасні терапевтичні методи терапії псоріазу можна розділити на три основні категорії: топічні препарати, системні засоби, фототерапія.
Фототерапія (світлолікування) відома ще з прадавніх часів. Цей метод використовувався емпірично древніми греками та єгиптянами. Однак спектральна характеристика сонячного світла є непостійною, яка в значній мірі залежить від пори року, часу дня, географічної локалізації місцевості, кліматичних особливостей регіону тощо. Цей факт спонукав вчених до створення штучних джерел світла, які можна було б використовувати для опромінення пацієнтів у медичних цілях – методів фототерапії.
На перших етапах застосування фототерапії для лікування псоріазу застосовували широкосмугове ультрафіолетове (УФ) випромінювання з довжиною хвилі 280-315 нм. Із 80-х років минулого століття для проведення фототерапії частіше використовують більш вузький спектр – УФВ, завдяки чому з’явився термін “селективна УФ-терапія (СУФТ)”, який спочатку використовували для опису застосування різних компонентів фототерапії. Надалі термін СУФТ використовують для позначення використання поліхромних пучків світла з довжиною хвилі 300-320 нм. Вузькосмугова УФВ терапія стала можливою з розвитком флуоресцентних труб із піком випромінювання близько 311 нм. В останні роки, з появою ексимерних лазерів, були розроблені прилади з випромінюванням монохроматичного світла УФВ (λ-308 нм). Після створення псоралену – першого фотосенсибілізатора для лікування псоріазу, з’явився термін фотохіміотерапія, піл час якої застосовують УФА-випромінювання (315-400 нм). Фотохіміотерапія псоріазу передбачає первинне системне застосування препаратів із групи фотосенсибілізаторів із подальшим призначенням сеансу УФ-фототерапії. Псорален можна застосовувати системно – перорально (ПУВА-терапія) або топічно – у вигляді ванн або крему. Таким чином, для лікування псоріазу нині використовують різну довжину ультрафіолетових хвиль (у діапазоні А та B): УФБ-терапія, УФА/Б-терапія, фотохіміотерапія (ПУВА-теравпія).
Механізм дії фототерапії при псоріазі є багатогранним. У хворих на псоріаз фототерапія індукує низку біологічних ефектів, які забезпечують протизапальну та цитостатичну дію. Протизапальна дія фототерапії пов’язана зі зниженням рухливості антиген-презентуючих клітин Лангерганса, пригніченням активації Т-лімфоцитів, а також індукцією апоптозу активованих Т-лімфоцитів. Крім того, фототерапія пригнічує гіперпроліферацію епідермальних кератиноцитів через вплив на синтез ДНК, що в цілому забезпечує цитостатичну та протизапальну дію в осередках ураження шкіри.
Показами до застосування методів фототерапії при псоріазі є як легка форма псоріазу, так і середньоважка та тяжка форма псоріазу. Побічні ефекти від фототерапії можуть виникнути лише у випадку одночасного призначення хворим на псоріаз фотодинамічних лікарських препаратів (тетрацикліни та ін.), вживання фотодинамічних продуктів та добавок (петрушка, цикламата тощо). Слід зазначити, що рекомендована початкова доза та поступове збільшення доз опромінення при методах фототерапії, окрім клінічних особливостей дерматозу, визначаються також типом шкіри хворих на псоріаз.
Перевагами використання фототерапії є: менший ризик виникнення ускладнень порівняно із медикаментозними засобами системної дії; можливість застосування дітям із 7 років і вагітним, відсутність ризику розвитку медикаментозної сенсибілізації, можливість застосування на значну площу ураження шкіри тощо.
Отже, фототерапія – це ефективний, безпечний та доступний метод лікування псоріазу, який завдяки застосуванню сучасних фототерапевтичних установок стає одним із найбільш перспективних напрямків лікування даного дерматозу як в стаціонарних, так і в амбулаторних умовах.
Водночас слід застерегти від самолікування псоріазу із застосуванням методів фототерапії, оскільки неправильний вибір апарату, неадекватна експозиція і частота фотопроцедур чи застосування фотоопромінення висипки у прогресуючу стадію псоріазу можуть призвести до загострення дерматозу та генералізації патологічного процесу на шкірі, тому методи фототерапії псоріазу повинен призначати фахівець – лікар-дерматолог з урахуванням особливостей клінічного перебігу дерматозу у кожного конкретного хворого.

Денисенко Ольга – професор, завідувач кафедри дерматовенерології Буковинського державного медичного університету
Перепічка Михайло – доцент кафедри дерматовенерології Буковинського державного медичного університету