Остеопороз (ОП) – "безмовна епідемія", яка не щадить нікого. Немає жодної раси, національності, країни вільної від остеопорозу. Це системне метаболічне захворювання скелету, яке супроводжується зниженням кісткової маси, порушенням мікроархітектоніки кісткової тканини, яке в подальшому супроводжується підвищенням її крихкості та збільшенням ризику переломів.
На початку XXI століття ОП діагностований більш ніж у 250 млн. жителів розвинених країн, а щороку переломи, важкі ускладнення остеопорозу, спостерігаються у 1,5 млн. осіб. Чинників розвитку цього захворювання є надзвичайно багато, всі вони призводять до того, що відбувається десинхроноз між процесами утворення та руйнування кістки.
Відомо що фосфор і кальцій є основними мінералами в кістковій тканині, завдяки яким кістка володіє необхідними в'язкопружними властивостями, жорсткістю і міцністю, що дозволяють їй витримувати значні динамічні і статичні навантаження. При їх дефіциті ці властивості кістки знижуються і виникає висока небезпека деформацій і переломів.
Вміст кальцію в організмі дорослої людини становить в середньому 20 г на 1 кг маси тіла. Близько 99 % його міститься в кістковій і хрящовій тканинах у вигляді фосфату, карбонату, солей з органічними сполуками тощо; решта – всередині клітин м’яких тканин і у позаклітинних рідинах. Кальцій є дуже важливим мікроелементом, поряд з цим він є дуже важливим мікроелементом для підтримання життєдіяльності клітин організму.
У разі зниження вмісту позаклітинного кальцію зменшується міжклітинна адгезія. Оскільки кальцій в організмі людини відповідає за перебіг багатьох метаболічних реакцій, його рівень у всі періоди життя людини дуже стійкий, коливання впродовж доби не перевищують 3%.

Регуляція сталості вмісту кальцію в організмі здійснюється гормонами щитоподібної і паращитоподібних залоз, вітаміном Д. Зокрема, гормон щитоподібної залози кальцитонін гальмує процес декальцифікації кісток, що призводить до зменшення вмісту кальцію в крові. Гормон паращитоподібних залоз паратгормон, навпаки, стимулює декальцифікацію кісток, сприяє всмоктуванню іонів кальцію з шлунково-кишкового тракту і підсилює реабсорбцію їх у нирках. Це призводить до збільшення вмісту кальцію в крові. Вітамін Д підвищує проникність епітелію кишечника для кальцію і фосфору, а також регулює процес мінералізації кісток.
Основними постачальниками кальцію є молоко (0,5 літра – 600 мг кальцію), сир, яйця, риба. Їжа повинна містити також достатня кількість фтору (сир, волоські горіхи, риба, яйця, яловича печінка). Рекомендоване співвідношення "кальцій - фтор" в їжі - 1: 1,5. Близьким до нього виявляється співвідношення в сирі - 1: 1,6. В житньому хліб воно становить 1: 8 і яловичині - 1: 8,5.
Збільшення прийому фосфатів (фосфатвмісних сортів ковбас і м'яса, лимонаду, кока-коли) в поєднанні з недостатнім прийомом кальцію може мати наслідком розвиток вторинного гіперпаратиреоїдизму, який в свою чергу призводить до остеопорозу. Для нівелювання несприятливого співвідношення в надходженні кальцію і фосфору рекомендується вживання хліба з сиром, молочних каш, м'ясних і рибних блюд з овочевими гарнірами. Рекомендується скоротити споживання кави, алкоголю, утримаються від куріння, які сприяють виведенню з організму кальцію. Надлишок в їжі натрію також може потенціювати остеопороз, так як гіпернатріемія супроводжується збільшенням виведенням кальцію з сечею. Позитивно впливають на всмоктуваність кальцію іонізація його солей, прийом в розчинних формах, включення в харчовий раціон лактози, лактату кисломолочні продукти) і тваринного білка. Для профілактики ОП слід споживати продукти, що містять багато бору, бо цей елемент у сполученні з кальцієм сприяє росту і збереженню міцності кісток. Бор міститься у яблуках грушах, винограді, у насінні бобових рослин та волоських горіхах (всього лише 30г горіхів задовольнять добову потребу у борові.
Негативно впливають на всмоктуваність кальцію деякі харчові волокна, оксалати, фосфати, алкоголь, кофеїн, надлишок жирів і продукти ліполізу, що утворюють з ним нерозчинні сполуки. Так як сам кальцій засвоюється з важко, важливо, щоб у харчових продуктах містився вітамін D, був достатнім рівень жирів, солей магнію тощо. В молодому віці необхідну кількість вітаміну D забезпечується за рахунок його синтезу, з віком ці ресурси вичерпуються, особливо в похилому і старечому віці (до призначення вітаміну D у літніх пацієнтів треба підходити з обережністю через можливість прискорення розвитку атеросклерозу).
Якщо в їжі підвищений вміст фосфору, всмоктування кальцію порушується через утворення в шлунково-кишковому тракті триосновного фосфорнокислого кальцію, який не перехідить в розчинний стан і не всмоктується. Всмоктування кальцію гальмується при підвищеному надходженні з їжею магнію і калію, конкуруючих з ним за жовчні кислоти. Важливе значення для всмоктування кальцію має жировий компонент їжі. Найбільше його всмоктується при співвідношенні 1 г жиру – 10 мг кальцію. Відхилення співвідношення в будь-яку сторону знижує всмоктування кальцію організмом. При надмірному вживанні жиру бракує жовчних кислот для переходу солей кальцію в розчинний стан і значна його частина виводиться з калом. Щодня близько 300 мг кальцію "губиться" із випорожненнями і сечею. Не менше значення належить білкам харчових продуктів. Існує гіпотеза, відповідно до якої надмірне вживання білкової їжі викликає втрату кальцію з відомими наслідками - демінералізацією кісткової тканини і підвищенням ризику переломів. На кожні "зайві" 50 г білка в їжі з сечею виводиться додатково 60 мг кальцію. При високому вживанні солей натрію посилюється виділення не тільки кальцію і фосфору, а й оксипроліну. Кава і чай через теофіліну і кофеїну майже на половину скорочують перетворення вітаміну D в його метаболічно активний інгредієнт, чим також обумовлюють зниження всмоктування кальцію.
Хоча адекватну кількість кальцію в принципі можна було б отримати з харчовими продуктами, однак, низька його засвоюваність при високій потреби (1200 - 1500 мг кальцію на добу) у пацієнтів з ризиком остеопорозу або з його наявністю, навіть при найповноціннішому харчуванні, не може забезпечити бажаний результат. Крім цього, з віком абсорбція Са в кишечнику знижується приблизно на 0,21% /рік, а близько 25% пацієнтів з остеопорозом мають недостатність лактази, тобто не засвоюються молочні продукти і самостійно вибирають дієту з низьким вмістом кальцію.
Засвоєнню кальцію перешкоджають продукти із високим вмістом щавлевої кислоти (шпинат, агрус, смородина, ревінь). Воно зменшується при захворюваннях травного тракту: виразковій і жовчнокам’яній хворобах, хронічних гепатитах тощо.
На практиці досить обмежене поповнення дефіциту кальцію тільки за рахунок дієти. У практиці ми досить часто зустрічаємося з пацієнтами, яким для заповнення дефіциту кальцію рекомендують приймати БАД.
Говорячи про БАДи, потрібно акцентувати увагу, що більшість з них містять так званий "устричний" кальцій, який може включати додаткові домішки токсичних металів (свинцю і алюмінію). Особи, які вживають подібні препарати, особливо вагітні, годуючі жінки і їхні діти, підлягають серйозному ризику розвитку ускладнень з боку репродуктивної системи і вад внутрішньоутробного розвитку.
Крім цього більшість БАДвмісних речовин містить недостатню кількість кальцію, що зв'язане з прийомом великої кількості таблеток і відповідно зниженням комплаєнсу.
Тому обов’язково з метою правильної корекції вмісту кальцію в організмі слід звертатися до фахівця.

Олександр Федів, завідувач кафедри внутрішньої медицини, Яна Телекі, доцент кафедри внутрішньої медицини БДМУ