Відповідальність за кількість інфарктів та інших захворювань серцево-судинної системи лежить як на лікарях, так і на самих пацієнтах – через їхнє ставлення до власного здоров’я. Непоодинокі випадки, коли навіть за сильного болю людина приймає таблетки і не звертається до лікаря, а тим часом у неї розвивається інфаркт. Досвід лікарів свідчить, що у своїй більшості люди починають задумуватися лише тоді, коли вже відчули на собі хворобу. Отож саме на кожному із нас лежить відповідальність за власне здоров’я.
Як уникнути хвороб серцево-судинної системи і про сучасні методи діагностики та лікування говоримо із Анатолієм КОРОВЕНКОВИМ, завідувачем відділення інтервенційної кардіології шведсько- українського медичного центру Angelholm.
Про поширення серцевих хвороб
- Серцево-судинні захворювання нині – проблема XXI століття. Це захворювання номер один у світі. Якщо взяти статистику, інфаркти молодшають, але і в людей похилого віку їх стає більше. Практично щороку у нашій країні від серцево-судинних недуг вмирає таке місто, як Вінниця. І все це відбувається, незважаючи на те, що ліків в аптеках – просто гори. Чому? Проблема – в діагностиці. Коли відбувається атеросклеротичний процес, його потрібно добре і точно діагностувати. Єдиний метод точної діагностики нині – коронарографія.
Не останню роль відіграє і ставлення до власного здоров’я. Щойно хворий відчув біль у серці, він має звернутися до лікаря: чи то терапевта, чи сімейного лікаря, чи кардіолога.
Про доправляння хворих до лікарні
– Хворі не зважають на біль у ділянці серця, займаються самолікуванням і досить пізно потрапляють до лікаря. Надзвичайно важливо у разі інфаркту якомога швидше доправити хворого до лікувальної установи. Сучасні методи лікування допоможуть уникнути важких ускладнень, швидше відновити працездатність, а в багатьох випадках і врятувати життя. Тромболізис, який проводиться у реанімаційному відділенні кардіодиспансеру, можна застосовувати ще протягом трьох годин від настання інфаркту. Стентування ж судин проводиться у перші 90 хвилин. Якби всі хворі або їхні родичі відразу після настання нападу викликали б "швидку", їм би вчасно зробили кардіограму і надали допомогу. І результат був би набагато кращий.
Якщо взяти результати стентування на початку 1990-х років, то Україна мало чим відрізнялися від Польщі, Румунії та Угорщини. У нас були однакові показники смертності від інфаркту – 35%. Нині ж між нами величезна прірва. Ці країни пішли за світовим взірцем – запровадили обов’язкові програми ургентного стентування. Вони порахували, що це набагато ефективніше: вкласти одразу в хворого певну суму коштів, і у пацієнтів зменшується вихідна інвалідність, повертається працездатність, зменшується смертність. Зокрема у Польщі при впровадженні цих інтервенційних методів смертність знизилася з 35 до п’яти відсотків. А ми й далі стоїмо на тому ж місці, у нас немає ургентного стентування. У країнах, у яких ці стандарти існують вже десятки років, зокрема Франція, смертність взагалі у межах одного відсотка. Але там чітко працює медична служба: не тільки "швидкі", а й гелікоптери доправляють пацієнта з будь-якої точки області до медичної установи за лічені хвилини. А бригада медиків вже чекає.
Про усвідомлення людиною проблеми зі здоров’ям
– Будь-яка поява болю – це не нормально. Це вже привід звернутися до лікаря, який вже з’ясує: це біль від хребта чи від серця і т. д. Біль – це сигнал звернутися до лікаря і не займайтеся самолікуванням. Зверніться до будь-якого фахівця: викличте терапевта, сімейного лікаря, "швидку". Не зволікайте! Чим раніше ви звернетеся до лікаря, тим чіткішим буде діагноз. І в певних моментах це рятує життя.
Про життя без атеросклерозу та інфаркту
– Ви подивіться, скільки дітей нині у школах звільнені від фізкультури. Мине певний період і вони поповнять кількість хворих із серцево-судинними недугами. Додалися й інші фактори: погана екологія, негативний вплив інформації, швидкий ритм життя, стреси... Однак якщо ви правильно сплануєте своє життя: режим праці і відпочинку, чітко усвідомлюватимете, що субота і неділя – вихідний, а не дні, коли ви маєте все доробити, що не встигли на роботі, і докопати все на городі, у майбутньому можна уникнути проблем із серцево-судинною системою. Тому у свої вихідні поїдьте на природу, подихайте свіжим повітрям, порибальте, позбирайте гриби або просто походіть по лісу.
Щодо стресу, то нині ми отримуємо масу негативної інформації з телебачення, інтернету. І потік цього негативу зростає, відповідно зростають і серцево-судинні захворювання. Причому, досить часто люди переймаються тим, що не можуть вирішити. Вони хвилюються за все, окрім власного здоров’я. Так, інформацію потрібно сприймати, але й потрібно вміти "вимикатися", фільтрувати все побачене і почуте.
Про продукти харчування.
– Атеросклероз – один із проявів надмірної кількості холестерину у крові. А якщо холестерин підвищений, то він відкладається на стінках судин і провокує розвиток атеросклерозу. Намагайтеся споживати менше вуглеводів, зокрема білого хліба. Варто надавати перевагу нежирному м’ясу, зменшити кількість жирів і збільшити кількість овочів та фруктів. У кардіохірургів є така приказка: "Потрібно переходити з того м’яса, що хрокає, на те, що плаває і літає".
Про тих, хто біжить від інфаркту, і тих, хто біжить до інфаркту
– Від інфаркту бігають люди, які дотримуються активного способу життя і займаються спортом. Це спорт не для результату, а для здоров’я. Навіть з надмірними спортивними заняттями можна дійсно добігатися до інфаркту. А бігають до інфаркту – ті, хто бігає на роботі і не може спланувати свій режим праці і відпочинку. Забувають, що потрібно відпочити, все хочуть встигнути. І в один момент потраплять у лікарню – в реанімаційне відділення кардіодиспансеру, і тоді у них з’являється час подумати: куди ж вони бігали, і переглянути своє подальше життя. Змусити думати про це людину, коли вона ще здорова, чомусь медицині дуже важко.
До того ж шкідливі звички… Паління – один із найбільших провокаторів атеросклерозу, це постачальник хворих у реанімаційне відділення кардіодиспансеру та інших лікувальних установ.
Про життя без хвороб
– Хочу побажати всім міцного здоров’я. Це наш найцінніший скарб. І якщо ми взялися бігати за якимись матеріальними благами, то краще побігати за здоров’ям. Найдешевший вид профілактики – ранкова гімнастика. Багато хто вважає, що здоровому ранкова гімнастика не потрібна, а хворому протипоказана. Це помилка. Займайтеся фізичною культурою і спортом. Дивіться, що споживаєте і яку інформацію сприймаєте. І правильно проводьте дозвілля, збалансуйте режим праці та відпочинку. Тоді ми зможемо уникнути серцево-судинних захворювань.
Попередити інфаркт міокарда – це завдання не тільки лікарів, а й кожного хворого та його близьких. Своєчасна сучасна діагностика, профілактика та у разі критичного стану забезпечення адекватного лікування – це запорука здоров’я та тривалого життя.

Лікбез
- Інфаркт міокарда – одна із клінічних форм ішемічної хвороби серця, яка перебігає з розвитком ішемічного некрозу (загибелі) ділянки міокарду, що викликане нестачею кровопостачання. Одна із основних причин інфаркту – атеросклероз коронарних артерій – звуження просвіту судин через утворення тромбів. Прихована небезпека полягає в тому, що больовий синдром може виникати тільки при звуженні просвіту понад 70%. І часто саме це стає першим приводом звернення пацієнта до лікаря і початком медикаментозного лікування, що на цьому етапі вже не ефективно.
- Коронарографія. Дослідження, під час якого через прокол судини до гирла артерій, які кровопостачають серце, підводиться спеціальний катетер, через який вводиться рентген-контрастна речовина. Змішуючись із кров’ю, розчин дозволяє побачити не тільки рух крові судинами, а й просвіт судини, і здійснити цифрову рентген-зйомку. Це дозволяє лікарю достовірно визначити патологічні зміни в артеріях: наявність звужень та закупорки судин, а також точно оцінити можливі способи відновлення кровообігу та обрати найефективніші методи лікування. Через кілька годин після маніпуляції пацієнт вже може повернутися до звичного життя.
- Стентування – малотравматична маніпуляція. Високоміцний балончик, що роздувається, через судини ноги або руки (так само як і при коронарографії) вводиться в уражену коронарну артерію, роздувається при тиску до 20 атмосфер і залишає в цьому місці артерії стент-каркас із сіточки, яка не дозволяє артерії знову звузитись. Таким чином прохідність артерії відновлюється зсередини.
- Коронарне шунтування полягає в тому, що за допомогою власної вени або артерії хворого створюється новий шлях для крові до ураженої ділянки серця – в обхід атеросклеротичної бляшки.

Леся ТОКАРЮК